Факторы, способствующие успеху деловой беседы

 

1702-1704 рр. – повстання на Правобережній Україні під проводом Семена Палія, викликане рішенням сейму Речі Посполитої про скасування козацького стану на Правобережжі.

Після придушення повстання протягом 1704-1709 рр. Іван Мазепа поширить на Правобережжя свою владу.

Українські народні антифеодальні рухи у Речі Посполитій:

1) Опришки (1738-1745) – на чолі з Олексою Довбушем на Прикарпатті (поступово припиниться після убивства О. Довбуша чоловіком його коханки);

2) Гайдамаки (1734-1768) – найбільше піднесення гайдамацького руху станеться під час Коліївщини.

1768 р. – Коліївщина, найбільше гайдамацьке повстання на чолі з Максимом Залізняком (запорожцем) та Іваном Гонтою (уманським сотником).

1772, 1793, 1795 рр. – три поділи Речі Посполитої між Росією, Пруссією та Австрією.

1772 р. – до Австрійської монархії Габсбургів унаслідок І поділу приєднана Галичина під назвою «Королівство Галіції та Лодомерії».

1775 р. – Австрії від Османської імперії передана Північна Буковина.

1793 р. – Російській імперії після ІІ поділу Речі Посполитої відійшла Правобережна Україна (за винятком Західної Волині).

1795 р. – до Російській імперії внаслідок ІІІ поділу Речі Посполитої (що припинив її існування як держави) відійшла Західна Волинь.

Таким чином, у складі імперії Габсбургів з кінця XVIII ст. до початку ХХ ст. (до 1918 р.) перебували три українські етнічні області: Закарпаття (як невід’ємна частина Угорського королівства), Північна Буковина та Східна Галичина (найбільша за територією і населенням). Усі інші українські землі знаходилися у складі Російської імперії Романових (до 1917 р.).

Гетьмани війська Запорозького (гетьманщини)

 

з Польщею – договори – з Росією
Богдан Хмельницький Березневі статті (1648-1657) 1654 р.
Гадяцький договір Іван Виговський 1658 р. (1657-1659)
Слободищенський трактат Юрій Хмельницький Переяславські статті 1660 р. (1659-1663) 1659 р.
ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА	ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА
Павло Тетеря (1663-1665)	Іван Брюховецький Московські статті (1663-1668) 1665 р.
Петро Дорошенко (1665-1676)	Дем’ян Многогрішний Глухівські статті (1669-1672) 1669 р.
«Князь Сарматії» Юрій Хмельницький (1677-1681)	Іван Самойлович Конотопські статті (1672-1687) 1672 р.
	[ гетьман в еміграції ] Пилип Орлик Іван Мазепа Коломацькі статті (1710-1742) (1687-1709) 1687 р.
	Іван Скоропадський Решетилівські ст. (1708-1722) 1709 р.
	наказний гетьман Павло Полуботок/«Перша Малоросійська колегія» (1722-1724): Коломацькі чолобитні (1722-1727)
	Данило Апостол Рішительні пункти (1727-1734) 1728 р.
	«Правління гетьманського уряду» (1734-1750)
	Кирило Розумовський (1750-1764)
	«Друга Малоросійська колегія» (1764-1786)

 

 

Перечень вопросов на зачет по этике деловых отношении на 2011 - 2012 учебный год. 1. Этика делового общения как наука. Цель и задачи дисциплины. Со­держание и структура курса. 2. Этимология и история терминов «Этика», «Мораль», «Нравствен­ность». 3. Общие этические принципы и характер делового общения. 4. Понятие, структура и средства общения. 5. Способы воздействия партнёров друг на друга. 6. Уровни общения (2 классификации). 7. Коммуникативные и психологические барьеры делового общения. 8. Деловая беседа.

В деловом общении принято разделять деловую беседу на беседу при очной встрече и беседу по телефону.

Деловая беседа при очной встрече

Как правило, деловые беседы планируются заранее. В процессе подготовки определяются предмет беседы, круг вопросов, который целесообразно обсудить, основные намерения, которые необходимо осуществить. При проведении беседы используются заранее подготовленные документы и материалы.

Особое внимание при подготовке следует уделить отработке хода беседы: продумать вопросы, которые необходимо задать собеседнику, определить желаемый конечный результат, регламент и место проведения беседы, определить ее стратегию и тактику. Во время беседы нельзя перебивать речь собеседника, негативно оценивать его высказывания, подчер­кивать разницу между собой и партнером.

Правильное проведение деловых бесед способствует росту производительности труда на 20–30%. Не случайно многие фирмы за рубежом имеют в своих штатах специалистов, идеально владеющих искусством подготовки и проведения деловой беседы.

Факторы, способствующие успеху деловой беседы

Исследователями выделяются следующие факторы, позволяющие деловой беседе пройти успешно:

· профессиональные знания (дают возможность владеть ситуацией);

· ясность мысли (помогает увязать факты и детали, избежать двусмысленности, путаницы, недосказанности);

· наглядность (подразумевает максимальное использование иллюстративных материалов: документов, информационных источников, таблиц, схем и пр.);

· ритм (повышение интенсивности беседы по мере приближения ее к концу);

· повторение основных положений и мыслей (помогает собеседнику лучше воспринимать информацию);

· элемент внезапности (представляет собой продуманную, но неожиданную для собеседника увязку деталей и фактов);

· "насыщенность" рассуждений (предполагает чередование моментов, когда от собеседника требуется максимальная концентрация, с периодами, которые используются для передышки и закрепления мыслей);

· юмор и ирония (поднимают дух собеседника, его готовность к восприятию любых аспектов беседы).

Залогом успеха беседы является ее грамотное начало. Инициатору беседы нужно выработать правильное и корректное отношение к собеседнику, так как начало беседы – это "мост" между партнерами по деловой коммуникации. Задачи первой фразы беседы: 1) установление контакта с собеседником; 2) привлечение внимания к предмету собеседования; 3) пробуждение интереса к беседе; 4) перехват инициативы (в случае необходимости).