Контрольне завдання № 34

 

1. В чому полягали особливості національної політики СРСР стосовно Українського питання» в післявоєнний період (1934 – 1991 рр.)?

Напередодні Другої світової війни роз'єднаність українських земель, їхнє перебування у складі чотирьох держав, що мали різний соціально-політичний устрій, були важливим дестабілізуючим чинником політичного життя Європи. Це робило українське питання клубком серйозних супереч­ностей, а «українську карту» - серйозним козирем у дипломатичній грі. Українське питання у вузькому розумінні - це питання про місце і роль українського чинника у внутрішньому житті держав, до складу яких входили українські землі, у широкому - це питання про умови і механізм возз'єднання українських земель та створення власної української держав­ності. Напередодні Другої світової війни чітко визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання. Перша група - СРСР, По­льща, Румунія, Чехословаччина - країни, до складу яких входили українсь­кі землі, їхня основна мета - втримати вже підвладні землі й приєднати но­ві. Друга група - Англія, Франція і частково США (тобто країни - творці Версальсько-Вашингтонської системи), які своїм втручанням у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задово­льняли свої геополітичні інтереси. Третя група - Німеччина, яка, борючись за «життєвий простір», претендувала на українські землі, і Угорщина, яка, будучи невдоволеною умовами Тріанонського мирного договору 1920 р., домагалася повернення Закарпатської України, Драматизм полягав у то­му, що багатомільйонний український народ самостійно не міг вирішити українського питання. Все залежало від балансу інтересів різних, насампе­ред великих держав і від співвідношення сил, які могли ці інтереси захис­тити. Ініціатором рішучих дій у вирішенні українського питання напередодні Другої світової війни стала Німеччина.

2. Праналізуйте процес ліквідації неписьменності та становлення системи навчальних закладів в радянській Україні 1917 – 1930-х рр.

Прагнучи покінчити з "буржуазним минулим" та збудувати нове, комуністичне суспільство, більшовики за всяку ціну хотіли зберегти контроль над культурною сферою. Це давало їм можливість підпорядкувати собі духовне життя народу. Необхідною передумовою залучення широких народних мас до культури була ліквідація неписьменності. За переписом 1920 р. в Україні нараховувалося 48 % неписьменних віком від 9 до 49 років. 21 травня 1921 р. Раднарком УСРР видав постанову про ліквідацію неписьменності, за якою все населення віком від 8 до 50 років, яке не вміє читати або писати, зобов'язане навчатися грамоті.

Завдяки активній діяльності органів освіти, широких кіл учительства і громадських організацій на кінець 1926 р. в Україні працювало 13 тис. шкіл, гуртків і пунктів ліквідації неписьменності (лікнепів), в яких навчалися понад 540 тис. осіб. Для координації цієї роботи було створено Республіканську комісію з боротьби з неписьменністю, а на місцях діяли губернські, повітові та волосні комісії. Як наслідок, у 1927 р. чисельність письменних в УСРР становила вже 70 % дорослого населення у містах і 50 % у селах.

3. Християнство на Русі офіційно було прийняте:

б) 988 року під час князювання Володимира Великого

 

 

4. Після усунення від влади І. Виговського гетьманом обрано:

б) Юрія Хмельницького

 

5. Встановіть хронологію історичних подій:

а) заснування першої в українських землях школи для дівчат

в) відкриття в українських землях перших соцініанських, уніатських та єзуїтських шкіл

г) переведення університетів під контроль попечителів навчальних округів

б) проголошення рівності мов і необхідності дерусифікації освіти

д) підписання Україною у м. Берген Болонської хартії

 

6. Оберіть визначення для розкриття змісту поняття «поволовщина»:

в) одиниця оподаткування – ділянки землі, зораної плугом, запряжених волами.

 

7. На початку ХХ ст. на Наддніпрянській та Західній Україні:

а) активізувався робітничий рух, відбувся перехід від економічної до політичної боротьби

в) зросла активність студентської і учнівської молоді, яка виступала за соціальну справедливість

 

8. Встановіть відповідність:

І Універсал Центральної Ради - створення Генерального Секретаріату, загострення стосунків з Тимчасовим урядом Росії

ІІ Універсал Центральної Ради - збройний виступ самостійників, поповнення Центральної Ради представниками національних меншин

ІІІ Універсал Центральної Ради - початок соціально-економічних перетворень

ІV Універсал Центральної Ради - підписання Брест-Литовської мирної угоди, вступ айстро-німецьких військ на територію Української Народної Республіки

 

9. Президент Західноукраїнської Народної Республіки:

б) Євген Петрушевич

 

10. Український фізико-технічний інститут створено 1928 року в:

а) Харові

 

 

11. Установіть відповідність між прізвищами історичних осіб і політичними інститутами, які вони очолювали

Є. Петрушевич - президент Західноукраїнської Народної Республіки

С. Петлюра - головний отаман армії Української Народної Республіки

В. Чехівський - голова Ради Народних міністрів Директорії

В. Винниченко - голова Генерального Секретаріату Центральної Ради

 

12. Найчисленнішою українська діаспора є у:

б) США, Канаді, Аргентині