Задание к лабораторной работе• Запобігання - усунення реального предмета конфлікту. • Придушення - цілеспрямоване і послідовно скорочення кількості конфліктуючих. • Відстрочка - тимчасові міри, що допомагають лише послабити конфлікт для того, щоб пізніше, коли дозріють умови, домогтися його вирішення: - відхилення від конфлікту до сприятливої пори; - згладжування причин конфлікту; - зміна відношення одного конфліктуючого до іншого; - зміна уявлення конфліктуючого про конфліктну ситуацію; - зміна значимості об'єкта конфлікту в уяві конфліктуючого. · Розв'язання Людина – термін вказує лише на якісну відмінність людей від тварин і нічого не говорить про соціально зумовлені відмінності між самими людьми.
Структура особистості – сукупність об'єктивних і суб'єктивних соціальних властивостей особистості, що виникають і функціонують у процесі її життєдіяльності. Структура особистості містить у собі три складові: Внутрішня підструктура - світ свідомості. Містить у собі: Зовнішня підструктура особистості - світ діяльності. У неї входять: Соціальний тип особистості – це визначений, фіксований набір соціальних якостей особистості, що виявляються у свідомості і поводженні індивідів, що належать до одного шару свого суспільства. Соціальний контроль – це спосіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує упорядковану взаємодію складових її елементів за допомогою нормативного (у т.ч. і правового) регулювання. Інституціональний контроль - усі види контролю, що здійснюються в суспільстві (партійний, державний, суспільний). Він реалізується за допомогою органів контролю державних і суспільних (прокуратура, служба безпеки, органи охорони праці, народний контроль, суспільний нагляд). Соціалізація особистості – процес інтеграції індивіда в суспільство, різні типи соціальних спільнот і соціальних структур, за допомогою засвоєння їм елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значимі риси особистості. Стадії (фази) соціалізації: • Соціальна адаптація – пристосування (звикання) індивіда до соціальних умов, до рольових функцій, соціальних норм, що складаються на різних рівнях життєдіяльності суспільства; до соціальних груп, колективів, що виступають як середовище його життєдіяльності. • Інтеріоризація (чи асиміляція) – процес “включення” соціальних норм і цінностей людини, що стають його постійними супутниками і змушують часто по-новому оцінити ситуацію і відкрити для себе нові соціальні норми і цінності. Девіація - відхилення індивіда чи групи від норми Функцій девіації: • соціальна функція, згідно якої девіація впливає на суспільство відповідно до вектора, протилежного його суті; • асоціальна чи функція-дисфункція, завдяки якої руйнується нормальна і формується аномальна частина соціуму. • девіація іманентно властива суспільству, породжується ним і породжує, зберігає і трансформує його; • девіацію не можна розглядати як жорстоке явище, чітко обкреслене своїми границями; • девіація виступає у виді границі нормального соціуму; • девіація характеризується суб'єктивністю її сприйняття, особливо в перехідні епохи Серед найважливіших функцій освіти виділяють: • Трансляційна: передача накопичених знань від покоління до покоління; • Культурологічна: формування культури, підтримка і розвиток її тонусу, поширення і втілення в життя суспільства; • Соціалізаторська: забезпечує формування особистості, розвиток її умінь, знань і навичок; • Статусна: визначення статусу особистості, її мобільності; • Кумулятивна: нагромадження знань, досвіду; • Комунікативна: забезпечує процеси спілкування між людьми, культурами, суспільствами; • Регулятивна: здійснює регуляцію економічних, соціально-класових, політичних, національних і інших процесів; • Інноваційна: виступає джерелом нововведень у різних сферах життєдіяльності суспільства. Розвиток освіти визначається наступними основними характеристиками: • Доступність освіти для самих широких шарів. • Якість освіти, що концентровано виражається у підготовлених фахівцях. • Розмаїтість і можливість задоволення індивідуальних запитів тих, хто навчається. • Гнучкість освіти, тобто здатність швидко реагувати на запити часу щодо підготовки фахівців. • Рівень підготовки і динаміка розвитку викладацьких кадрів. • Науково-методологічне й інформаційне забезпечення. • Матеріально-технічне забезпечення. Культура - певний рівень розвитку суспільства і людини, виражений в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також в створюваних ними матеріальних і духовних цінностях Серед цінностей, властивих суспільству, виділяють наступні: • смислові - уявлення про сенс життя, про добро і зло, про щастя і мету в житті та ін.; • вітальні (від латинського життєвий) - це цінності життя, здоров'я, особистої безпеки, благополуччя, сім'ї, цінності освіти, кваліфікації, правопорядку і тому подібне; • цінності громадського визнання (любов до праці, соціальне положення, служіння суспільству, людям і так далі); • цінності міжособового спілкування (чесність, безкорисливість, доброчесність); • демократичні цінності (права людини, свобода совісті, слова, переконань, вірувань, свобода політичного вибору, національний суверенітет); • партикулярні цінності (любов до Батьківщини, сім'ї, віра в бога, прагнення до абсолюту). На думку антропологів, культура складається з чотирьох елементів: · Поняття (концепти) • Стосунки • Цінності • Правила ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКА КУЛЬТУРА - культура, створена людством упродовж усієї історії існування, що спирається на загальнолюдські цінності. СУБКУЛЬТУРА - сукупність переконань, цінностей, норм, зразків поведінки, характерних для певної соціальної спільності (національна, професійна субкультура і тому подібне), що відрізняють її від інших спільностей. Галузі культури: Матеріальна культура,Соціальна культура,Політична культура,Управлінська культура,Духовна культура Функції культури: Людинотворча, Оцінювальна, Нормативна,Цілепокладання, Регулятивна, Комунікативна,Пізнавальна, Інтегруюча, Громадської пам'яті, Рекреативна, Конфліктогенна. Процеси в культурі: • Культурна динаміка описує модифікацію рис культури в часі і просторі, охоплює механізми її трансформації, зародження, зміни, руйнування і тому подібне. • Культурна трансмісія - процес передачі культури від покоління до покоління через навчання. • Культурна акумуляція - процес поповнення культури новим елементами наступними поколіннями. • Культурна дифузія - взаємне проникнення різних рис і комплексів з одного суспільства в інше. Каналами дифузії служать міграція, торгівля, війни, діяльність місіонерів. Типи сімейної структури: 1.Нуклеарна сім'я складається з дорослих батьків і дітей, які від них залежать. 2.Розширена сім'я включає нуклеарну сім'ю і багатьох родичів, наприклад дідуся і бабусю, онуків, дядька, тітку, двоюрідних братів і сестри. Моногамія - брак між 1 чоловіком і 1 жінкою. Основні типи владних структур в сім'ї: • Матріархат - влада належить жінці: дружині і матері. • Патріархат - влада чоловіків над іншими членами сім'ї. • Егалітарна - вплив і влада розподіляється між чоловіком і дружиною майже в рівній мірі. Функції сім'ї: • Репродуктивна функція • Сексуальна функція • Виховна функція • Господарчо-побутова функція • Економічна функція • Функція первинного соціального контролю • Функція духовного спілкування • Соціально-статусна функція • Функція відновлення • Досугова функція • Функція емоційного насичення Функції освіти: • Трансляційна • Культурологічна • Соціалізаторська • Статусна • Кумулятивна • Комунікативна • Регулятивна • Інноваційна Розвиток освіти визначається наступними основними характеристиками: • Доступність освіти для самих широких шарів. • Якість освіти. • Розмаїтість і можливість задоволення індивідуальних запитів тих, яких навчають. • Гнучкість освіти. • Рівень підготовки і динаміка розвитку викладацьких кадрів. • Науково-методологічне й інформаційне забезпечення. • Матеріально-технічне забезпечення. Задание к лабораторной работе
1) Выбрать предмет исследования, а также набор показателей, характеризующих данное явление или процесс[1]. 2) На основании статистических данных (таблица Б.2) провести корреляционно-регрессионный анализ социально-экономических показателей: - осуществить точечное оценивание параметров многомерного нормально распределенного вектора факторных признаков; - осуществить точечное оценивание коэффициентов корреляции, частных и множественных коэффициентов корреляции, коэффициентов детерминации; - на уровне значимости проверить значимость коэффициентов связи; - для значимых коэффициентов корреляции и частных коэффициентов корреляции простроить доверительные интервалы с доверительной вероятностью ; - оценить уравнение регрессии, выбрав в качестве результативного признак, которому соответствует наибольшее выборочное значение коэффициента детерминации; - дать экономическую интерпретацию полученным результатам.
|