Этиология. Пектинові речовини – гетерополісахариди, клас полісахаридів незасвоюваних людським організмом.Пектинові речовини Пектинові речовини – гетерополісахариди, клас полісахаридів незасвоюваних людським організмом. Структура пектину. Пектинові речовини, що містяться в рослинних соках і плодах, являють собою гетерополісахаріди, побудовані із залишків галактуронової кислоти, з'єднаних α- (1,4) –глікозидними зв'язками:
Карбоксильні групи галактуронової кислоти в тій чи іншій мірі етерифіковані метиловим спиртом. Залежно від цього існує наступна класифікація пектинових речовин: • протопектин - нерозчинна у воді сполука складного хімічного складу (у протопектині довгий ланцюг полігалактуронової кислоти зв’язаний з іншими речовинами: целюлозою, арабаном, галактаном та іншими поліозами, а також з білковими речовинами); • пектинові кислоти - це полігалактуронові кислоти, в малому ступені етерифіковані залишками метанолу; • пектин являє собою майже повністю етерифіковану пектинову кислоту. Пектинові речовини складають основу фруктових гелів. Пектини розчиняються у воді, утворюють колоїдні розчини. Протопектини нерозчинні у воді. Молекулярна маса 20-30 тис. Пектин міститься в рослинних, харчових продуктах, наприклад, в фруктах і овочах. У рослинній клітині пектин виконує функцію структуючогоо агента в центральному шарі клітинної стінки. Крім того, завдяки своїй сильній здатності до набухання і своїм колоїдним характером пектин регулює водний обмін рослин. Назва "пектин" походить від грецького слова "пектос", що означає "застиглий". Добова потреба в пектіне залежить від переслідуваної мети. Наприклад, для зниження холестерину крові, достатньо вживати близько 15 гр. пектину на день. Якщо ж маєця намір зайнятися скиданням ваги, тоді кількість уживаного пектину слід підвищити до 25 грам. Вміст геміцелюлози та пектину в деяких продуктах (на 100 г продукту): Помідори – 1 -2,2. Капуста білокачанна – 1,1. Цибуля – 0,6. Виноград – 1,2. Вишня – 0,6. Груша – 0,9-2,4. Утворення гелів обумовлено асоціацією пектинових ланцюгів з утворенням тривимірної просторової структури, де два або більше ділянки ланцюга зближуються одна з одною з регулярною частотою. Желювання високоетерифікованих пектинів викликається двома факторами: а) додаванням цукру, який викликає дегідратацію пектинових молекул, сприяючи тим самим їх зближенню; б) зниженням рН середовища, яке пригнічує дисоціацію вільних карбоксильних груп, знижуючи тим самим електростатичне відштовхування ланцюгів. Низькоетерифіковані пектини можуть утворювати гелі за відсутності цукрів, але вимагають присутності бівалентних катіонів. На желюючі властивості пектину впливають також: Ø молекулярна маса Ø розподіл рамнози Ø ацетильна група Завдяки прекрасним желюючим властивостям пектин широко застосовується при виробництві харчових продуктів - кондитерських виробів, фруктових желе, джемів. Пектин володіє детоксикуючими властивостями - зв'язує токсичні елементи і радіонукліди і виводити їх з людського організму. Це робить пектин і пектиновмісні продукти цінною добавкою при виробництві харчових продуктів лікувально-профілактичного призначення.
Этиология Кровоизлияние (геморрагическое нарушение кровотока) может быть вызвано различными артериальными гипертензиями, сосудистыми аневризмами, врожденными ангиомами и др.
|
