Студопедия — Охарактеризуйте господарську систему: фактор розвитку, історичні типи.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Охарактеризуйте господарську систему: фактор розвитку, історичні типи.






До факторів розвитку належать:спосіб виробництва,еволюція державного устрою та притаманний йому характер влади,а також дія соціальної та культурної сфер суспільства.

Цивілізаційна парадигма передбачає розгляд гос­подарської системи як цілісного утворення, що має власну структуру. Як відомо, в наукових до­слідженнях зазвичай розмежовують три рівні розвитку будь-якої системи залежно від тісноти та глибини зв’язків між її елементами: співіснування, симбіоз і синтез.Вони відображ етапи її розвитку.

На історично першому етапі розвитку господарської системи вона характеризується лише співіснуванням домогосподарств, слабко пов’язаних спільними госпо­дарськими зв’язками..Господарську систему, в якій діяльність здійснюють самостійно функціо­нуючі домогосподарства (господарські одиниці) задля забезпечення власних потреб його членів, що не пов’ язана постійними господарськими зв’язками з іншими домогосподарствами, зазвичай називають господарською системою натурального виробництва.

Господарство, в якому потреби людей забезпечуються через ство­рення матеріальних благ і послуг у різних (як зазвичай спеціалізованих) та са­мостійних (відокремлених) господарських одиницях з наступним їх обміном, дістало назву системи товарного господарства. Характеризується тим, що виникають взаємовигідні зв’ язки між господар­ськими одиницями, коли кожне господарство отримує вигоду від поділу праці та обміну її результатами.

Господарська система, зв’ язки якої опосе­редковані рухом різноманітних форм грошей, виступає як система товарно-грошового (капіталістичного) господарства. Ха­рактеризується утвердженням нової мети виробництва — отримання прибу­тку.

Порівняйте історичні типи господарських систем за критеріями: назва типу, рівень розвитку, мета виробництва господарських одиниць, суспільний поділ праці, історична форма власності.

Господарську систему, в якій діяльність здійснюють самостійно функціо­нуючі домогосподарства (господарські одиниці) задля забезпечення власних потреб його членів, що не пов’ язана постійними господарськими зв’язками з іншими домогосподарствами, зазвичай називають господарською системою натурального виробництва. Тут існували такі господ одиниці: латифундії, та ергастрерії, вілли та сальтуси, військово-землеробські господар­ства в колоніях — клерухії, господарства колонів на орендованих землях, парцелярні господарства повноправних громадян тощо. В господарській системі феодального періоду існували алоди, гурфи, помістя сеньйорів, а згодом — феоди, маноріальні помістя васалів тощо.Їх головна мета – задоволення власних потреб.Їх головна мета-забезпечити власні потреби,та продаж надлишкового продукту.Історичною формою власності була общинна,рабовласницька.Відокремлення скотарства від землеробства.

Господарство, в якому потреби людей забезпечуються через ство­рення матеріальних благ і послуг у різних (як зазвичай спеціалізованих) та са­мостійних (відокремлених) господарських одиницях з наступним їх обміном, дістало назву системи товарного господарства. У господарській системі товарного виробництва функціонували госпо­дарства ремісників, середньовічні цехи, мануфактури, фабрики.Їх головною метою було виробництво товарів на продаж, та отримання вигоди(доходу).Тут була феодальна форма власності. Суспіль­ний поділ праці відображає спеціалізацію самостійних господарств,а зв*язки г-в –у формі обміну.Відокремлення ремесла від с/г.

Господарська система, зв’ язки якої опосе­редковані рухом різноманітних форм грошей, виступає як система товарно-грошового (капіталістичного) господарства. Згодом у то­варно-грошовій системі з’ явилися різні акціонерні компанії, міжгалузеві та транснаціональні корпорації, банки, фінансові установи тощо. Ха­рактеризується утвердженням нової мети виробництва — отримання прибу­тку.Відбувається 3-й поділ праці (відокремлення торгівлі від ремесла.Форма власності – капіталістична,суспільна.

5. Розкрийте суть та значення системно-синергетичного підходу у дослідженні суспільства. Охарактеризуйте положення цивілізаційної парадигми.

Цивілізаційна парадигма пізнання суспільних процесів використовує системно-синергетичний метод. Згідно з загальною теорією систем,по-перше, система аналізується як множинність взаємодіючих елементів, об'єднаних структурою зв'язків, що забезпечують взаємосприяння та взаємообмеженість їх властивостей і функцій; по-друге, використовуються принципи диференціації та інтеграції, коли визнається об'єктивна необхідність поділу конкретної системи на частини з подальшою інтеграцією їх у цілісність, що має нові якості; по-третє, як стимул розглядається не причина (минула подія), а результат..Системно-синергетичний метод дослідження формує нові погляди щодо фундаментальних проблем усієї науки, в тому числі історії економіки та економічної думки. Поєднання системно-синергетичного підходу з теорією цивілізаційного розвитку є сучасною концептуально-теоретичною основою праць економістів.

Цивілізаційна парадигма реалізує підходи, обґрунтовані не лише системним аналізом, а й онтологією, і спирається на арсенал наукових категорій, понять і законів, розроблених діалектикою. Зокрема вона передбачає дослідження сус­пільних процесів на основі таких принципів, як системність, цілісність, струк­турність, організованість тощо. Онтологічний підхід передбачає в центрі нау­кових досліджень розглядати людину, яка діє в реальному середовищі. На відміну від гносеології, коли головна увага зосереджується на пізнанні люди­ною об’єктивного світу, онтологія охоплює як пізнавальну, так і предметно- перетворювальну діяльність людей. Використання здобутків системного аналі­зу, онтології та діалектики дало змогу сформувати нові методологічні засади пізнання суспільства — цивілізаційну парадигму.

Головні положення цивілізаційної парадигми суспільствознавства поля­гають у такому:

-суспільство розглядається як цілісне утворення, що належить до більш широких систем: людства,цивілізації,регіону.основною одиницею є конкретне суспільство, що має власні, лише йому притаманні ознаки

-сутність суспільства характеризує діалектична єдність двох сторін суспільних індивідів, які усвідомлюють власні цілі та діють заради їх та суспільства як цілісно­го утворення, яке вони утворили. Су­спільство — це продукт взаємозалежності між індивідами

- суспільство, як і кожне системне утворення, має власну структу­ру із політичною (владною), економічною, соціальною та духовно-культурною підсистемами.

- розвиток суспільства здійснюється через розгортання двох взаємозв’ язаних процесів — диференціації та інтеграції. В основі диференціа­ції лежить безмежний поділ суспільства та його структурних складників на частини.Інтеграція передбачає об’єднан­ня нових елементів у структуру, формування між ними нових зв’язків, утво­рення нових структурних рівнів.

- головна мета суспільства — збереження його від розпаду як передумови існування суспільних індивідів — досягається його організаці­єю.

- центральне місце в аналізі суспільства належить дослідженню людини, її статусу, діяльності та суспільного розвитку.Людина — це грани­чна неподільна одиниця, основний елемент суспільства, яка виступає проти­лежним щодо цілісності суспільства полюсом.







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 190. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Ваготомия. Дренирующие операции Ваготомия – денервация зон желудка, секретирующих соляную кислоту, путем пересечения блуждающих нервов или их ветвей...

Билиодигестивные анастомозы Показания для наложения билиодигестивных анастомозов: 1. нарушения проходимости терминального отдела холедоха при доброкачественной патологии (стенозы и стриктуры холедоха) 2. опухоли большого дуоденального сосочка...

Сосудистый шов (ручной Карреля, механический шов). Операции при ранениях крупных сосудов 1912 г., Каррель – впервые предложил методику сосудистого шва. Сосудистый шов применяется для восстановления магистрального кровотока при лечении...

Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей: - трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...

Понятие метода в психологии. Классификация методов психологии и их характеристика Метод – это путь, способ познания, посредством которого познается предмет науки (С...

ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ ДЛЯ ИНЪЕКЦИЙ К лекарственным формам для инъекций относятся водные, спиртовые и масляные растворы, суспензии, эмульсии, ново­галеновые препараты, жидкие органопрепараты и жидкие экс­тракты, а также порошки и таблетки для имплантации...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия