Студопедия — Педагогічні майстерність і здібності
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Педагогічні майстерність і здібності






 

Педагогічна майстерність завжди розкривається в діяльності, причому в діяльності ефективній. Прийняття рішення педагогом показано через зовнішні вияви у формі вчинків. Саме таке розуміння майстерності і прийняте в педагогіці.

В цілому в педагогічній літературі накопичено певний досвід формування педагогічної майстерності.

Проблемами оволодіння і вдосконалення прийомами педагогічної майстерності займалися Ю.П.Азаров, І.А.Зязюн, Н.В.Кузьміна, Н.В.Ничкало, А. М.Щербакова, А.І.Щербаков, А.В.Петровський та інші.

Дехто визначає майстерність як “найвищий рівень педагогічної діяльності”, який виявляється в тому, що в відведений час педагог досягає оптимальних наслідків. Педагогічна енциклопедія визначає майстерність, як “високе мистецтво виховання і навчання”, Щербаков А.І. як “синтез наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтва і особистих якостей учителя”.

Зовні майстерність виявляється в успішному розв’язанні різноманітних педагогічних завдань, високому рівні організованого навчально-виховного процесу, але суть її в тих якостях особистості вчителя, які породжують цю діяльність, забезпечують її успішність. Ці якості слід шукати в сплаві властивостей особистості, її позиції, які й дають педагогові змогу діяти продуктивно і творчо.

Основними показниками майстерності розповіді педагога на етапі її практичної реалізації вважаються:

· уміння керувати собою, гідно зарекомендувати себе перед аудиторією (щоб викликати установку на співробітництво);

· уміння керувати увагою слухачів, забезпечувати активне сприймання слова (матеріалу);

· уміння надавати інформаційно-наповненого і педагогічно доцільного змісту виступові, що викликає співроздуми і співпереживання учнів;

· володіння виразним мовленням.

Хоча педагогічна майстерність виявляється в діяльності, проте до неї вона не зводиться. Не можна обмежити її лише високим рівнем розвитку спеціальних узагальнених умінь.

Майстерність – вияв найвищої форми активності особистості педагога в професійній діяльності, активності, що базується на гуманізмі і розкривається в доцільному використанні методів і засобів педагогічної взаємодії у кожній конкретній ситуації навчання і виховання.

Сутність майстерності – в особистості педагога, в його позиції, здатності виявити творчу ініціативу на основі реалізації власної системи та цінностей.

Педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.

Розглянемо педагогічну майстерність, як вияв педагогом свого “Я” у професії, як самореалізацію особистості викладача у педагогічній діяльності, що забезпечує саморозвиток особистості учня.

Майстерність педагога – найвищий рівень педагогічної діяльності (якщо ми характеризуємо якість результату), як вияв творчої активності особистості педагога (характеризуємо психологічний механізм успішної діяльності).

Для того, щоб здійснювати рефлексивне керівництво розвитком учнів, педагог має бути здатним керувати собою і через себе – всіма компонентами педагогічної діяльності (мета, суб’єкт, об’єкт, засоби, результати) і на підставі зворотного зв’язку мати:

· усвідомлення мети діяльності і результатів її досягнення;

· бачення внутрішньої картини світу дітей і того, як сприймають вони дії педагога;

· вибір оптимальних засобів впливу і коригування педагогічної позиції на підставі аналізу результатів відповідно до поставлених завдань.

Спрямованість на дитину як прагнення співучасті у її розвитку, допомагає обрати мету і спонукає до пошуку способів її реалізації – педагогічних технологій і техніки.

Усвідомлення мети і результату організованого процесу розвитку зумовлює потребу у знаннях, і тоді сплав гуманістичної спрямованості та професійної компетентності стає міцною підвалиною для саморозвитку педагога, даючи змогу осмислювати суперечність між обраною програмою виховання і реальним процесом її здійснення. Саме це є внутрішнім стимулом самовиховання педагога, прагненням набути необхідних умінь, поглибити знання.

Втрата здатності регулювати педагогічний процес призводить до гальмування гармонійного розвитку взаємодії з учнями, і тоді з’являється орієнтація лише на зовнішній контроль, а не на самоконтроль, що паралізує органічність у поведінці викладача.

До важливих властивостей педагогічної майстерності належать гуманістична спрямованість діяльності педагога, його професійна компетентність, педагогічні здібності і педагогічна техніка. Більш докладніше розглянемо ці властивості.

Педагогічна майстерність у структурі особистості – це система, здатна до самоорганізації, системоутворюючим фактором якої є гуманістична спрямованість.

Основою професійної майстерності є професійна компетентність (спрямованість і професійні знання становлять той кістяк високого професіоналізму в діяльності, який забезпечує цілісність системи, що самоорганізується).

Педагогічні здібності забезпечують швидкість самовдосконалення.

Техніка, що спирається на знання і здібності, дає змогу виявити внутрішній потенціал викладача, гармонізуючи структуру педагогічної діяльності.

Усі чинники педагогічної майстерності взаємопов’язані, їм властивий саморозвиток, а не лише зростання під впливом зовнішніх чинників.

Щоб педагог діяв творчо, самостійно виважуючи результати своєї діяльності і коригуючи засоби з орієнтацією на мету, він повинен мати певну внутрішню опору, певні властивості, риси, розвиток яких забезпечить професійний саморозвиток педагога, а через нього – і розвиток учня.

Визначною частиною педагогічної майстерності є педагогічні здібності. Вони особливі, від них залежить оволодіння педагогічною майстерністю. Відмітимо наступні види педагогічних здібностей:

· Дидактичні – це такі, які складають основу умінь викладати матеріал учням доступно, цікаво, чітко, ясно. Якщо педагог володіє дидактичними здібностями, він зуміє проявити винахідливість, щоб визвати максимальну активність учнів, внести в навчально-виховний процес щось нове, незвичайне, “розбудити” ум учнів.

· Організаторські – проявляються, по-перше, в умінні організувати учнів, заохотити їх до різних видів суспільно-корисної діяльності, створити колектив і зробити його інструментом, за допомогою якого формується структура особистості. По-друге, - це здібності, які дозволяють педагогу організувати свою особисту діяльність. Точність, акуратність, дисциплінованість, відповідальність до праці - це ті властивості особистості, які є слідством організаторських здібностей.

· Комунікативні – здібності, які дозволяють встановити вірні взаємовідносини з учнями, які викликають довіру і доброзичливість, готовність йти разом з педагогом. Комунікативні здібності разом з організаторськими забезпечують потрібний вплив на учнів, керування учнівським колективом.

· Перцептивні – здібності, які лежать в основі уміння розуміти внутрішній світ учнів. Ці здібності озброюють педагога другим зором, умінням вловлювати тонкі і дуже складні питання психіки, бачити психічний стан учня. Перцептивні здібності лежать в основі живого контакту викладача і учня, тому що і на уроці і поза уроком педагог живе помилками й здогадами учнів, їх ідеями й вигадками, тому й спрацьовує уміння бачити в людині все людське.

· Сугестивні – це здібності, які з допомогою твердого вольового слова дають змогу добиватись потрібного результату, це емоційно-вольовий вплив, який заставляє учнів погодитись з установкою вчителя, прийняти її. Сугестивні здібності – це здібності навіювати. Тому вони тісно пов’язані з авторитетом, вольовими здібностями особистості вчителя, його впевненості в правоті своїх дій і вчинків. Та авторитет повинен іти від учнів. Авторитет, нав’язаний “зверху”, до переконливості не приводить, однією твердістю і вимогливістю впливу досягти не можна.

· Науково-пізнавальні (академічні) – це здібності до оволодіння інформацією, знаннями із відповідної галузі науки, що допомагає педагогу йти в ногу з сучасною думкою, детально, вільно володіти навчальним матеріалом, творчо, послідовно підходити до проблем, які ставить перед педагогом навчально-виховна робота.

Основою педагогічної майстерності є:

1. Світогляд педагога, його переконання, його моральні цінності.

2. Досконале знання предмета навчання та фактичного матеріалу, який ми стараємося передати учням, а також знання моральних норм, правил, навичок, звичок, які ми збираємося прищепити своїм учням.

3. Володіння методикою навчання і виховання. Педагог повинен не тільки володіти широкими знаннями, а й вміти їх викладати, трансформувати так, щоб це було цікаво, зрозуміло і доступно учням.

4. Педагогічний такт. Його наявність.

Педагогічна майстерність - це не тільки всебічна і методична освіта педагога, це й уміння досягти того, щоб кожне слово дійшло до учнів, було повністю ними сприйнято, пережито, засвоєно.

Педагогічний талант, педагогічна майстерність – це уміння підійти до учнів, встановити з ними контакт. Не всім це вдається.

До елементів педагогічної майстерності належить:

· Гуманістична спрямованість найголовніша характеристика майстерності. Гуманістична спрямованість – спрямованість на особистість іншої людини, утвердження словом і працею найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки й стосунків. Це вияв професійної ідеології педагога, його ціннісного ставлення до педагогічної дійсності, її мети, змісту, засобів, суб’єктів. Слід ураховувати той факт, що діяльність педагога складається з педагогічних драм, якщо драмою вважати зіткнення думок, боротьбу за утвердження позиції. Причому, чим вищий рівень майстерності, тим чіткіше виявляються конфлікти, бо новизна систем, що пропонуються талановитим педагогом, часто натрапляє на опір сталих поглядів.

Педагогічна спрямованість особистості кожного педагога багатоаспектна. ЇЇ становлять ціннісні орієнтації:

· на себе – самоутвердження (щоб бачили в мені кваліфікованого, вимогливого, справжнього педагога);

· на засоби педагогічного впливу (коли найважливіше для педагога – програма, заходи, способи їх пред’явлення);

· на учня (колектив підлітків в актуальних умовах – адаптація);

· на мету педагогічної діяльності (на допомогу учневі в розвитку – гуманістична стратегія).

Для педагога провідною є орієнтація на головну мету за гармонійної узгодженості всіх інших:

· гуманізації діяльності;

· гідного самоутвердження;

· доцільності засобів;

· врахування потреб вихованців.

Тільки за умови почуття відповідальності перед майбутнім, усвідомлення мети і великої любові до дітей, починає формуватися професійна майстерність педагога.

Гуманістична спрямованість як надзавдання у повсякденній роботі майстра завжди визначає його конкретні завдання.

Гуманістична спрямованість педагога визначає стратегію його уроку: що в ньому головне – з’ясування біографічних відомостей про письменника чи роздуми про сенс життя, вибір долі, над чим замислюються й учні. Якщо спрямованість педагога гуманістична, вона завжди виявляється як активна позиція. Гуманістична спрямованість є виявом здатності бачити великі завдання у малих справах. Вона дає змогу оцінювати свою діяльність з точки зору не лише безпосередніх, а й опосередкованих результатів, тобто тих позитивних індивідуальних змін у життєдіяльності і структурі особистості своїх вихованців, частковим організатором яких він є сам як особа, відповідальна за якість організації виховного процесу.

· Професійна компетентність. Знання педагога звернені, з одного боку, до дисципліни, яку він викладає, а з другого – до учнів, психологію яких мусить добре знати. Готуючись до уроку, педагог обмірковує його зміст, методику, враховує особливості сприймання учнів цього віку, групи, власні можливості.

Зміст професійної компетентності це знання предмета, методика його викладання, знання педагогіки і психології.

Важливою особливістю професійних педагогічних знань є їх комплексність, що потребує вміння синтезувати матеріал для успішного розв’язання педагогічних задач, аналізу педагогічних ситуацій, що зумовлюють необхідність осмислення психологічної сутності явищ, вибору засобів взаємодії. Розв’язання кожної педагогічної задачі актуалізує всю систему педагогічних знань викладача, яка виявляється як єдине ціле.

Знання педагога – це сума засвоєних дисциплін, особистісно забарвлена усвідомлена система, де є місце власним оцінкам, критичним поглядам.

Для того, щоб викликати в учнів певне ставлення до предмета, обговорюваного на уроці, педагог висловлює своє розуміння проблеми, своє міркування. Звучить: “Я гадаю”; “Мені здається”. Тому що, якщо не розкриваєшся перед учнями, не даєш їм проникнути у світ своїх почуттів, думок, марно очікувати щирих відповідей.

Майстерність педагога – в “олюднюванні”, натхненності знання, яке не переноситься з книг в аудиторію, а висловлюється як власний погляд на світ. На підставі професійних знань формується педагогічна свідомість – принципи і правила, які є визначальними щодо дій і вчинків педагога. Ці принципи і правила кожний педагог виробляє на підставі власного досвіду, але осмислити, усвідомити їх можна лише за допомогою наукових знань, що потребують систематичного поповнення.

Складність набуття професійної компетентності полягає в тому, що професійне знання має формуватися водночас на всіх рівнях: методологічному, теоретичному, методичному, технологічному. Це потребує розвинутого професійного мислення, здатності добирати, аналізувати й синтезувати здобуті знання у досягненні педагогічної мети, уявляти технологію їх застосування.

Проте швидкість набуття майстерності не регламентується лише накопиченням професійних знань. Є індивідуальні передумови успішної діяльності, стимулятори професійного зростання – здібності.

· Здібності до педагогічної діяльності. Виокремлюються шість провідних здібностей до педагогічної діяльності:

· комунікативність – професійна здатність педагога, що характеризується потребою у спілкуванні, готовністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції й відчуття задоволення від спілкування;

· перцептивні здібності – професійна проникливість, пильність, педагогічна інтуїція, здатність сприймати і розуміти іншу людину.

· динамізм особистості – здатність активно впливати на іншу особистість;

· емоційна стабільність – здатність володіти собою, зберігати самоконтроль, здійснювати саморегуляцію за будь-якої ситуації, незалежно від сили зовнішніх чинників, що провокують емоційний зрив;

· оптимістичне прогнозування – прогнозування розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній і перетворення всієї структури особистості через вплив на позитивні якості;

· креативність – здатність до творчості, спроможність генерувати незвичайні ідеї, відходити від традиційних схем, швидко розв’язувати проблемні ситуації.

Здібності до педагогічної діяльності можна оцінювати залежно від того, як швидко йде професійне навчання.

· Педагогічна техніка, як форма організації поведінки педагога.

Педагогічна техніка це уміння використовувати психофізичний апарат як інструмент виховного впливу. Це прийоми володіння собою (своїм організмом, настроєм, мовленням, увагою й уявою) і прийоми впливу на інших (вербальними і невербальними засобами).

Елементи педагогічної майстерності дають змогу з’ясувати системність цього явища в педагогічній діяльності.

Основними критеріями діяльності педагога вважаються:

1. доцільність (за спрямованістю);

2. продуктивність (за результатами);

3. діалогічність (характер стосунків з учнями);

4. оптимальність (у виборі засобів);

5. творчість (за змістом діяльності).

В оволодінні майстерністю можна виокремити кілька рівнів.

· Елементарний рівень. У педагога наявні лише окремі якості професійної діяльності. Найчастіше – це володіння знаннями для виконання педагогічної дії, володіння предметом викладання. Але через брак спрямованості на розвиток учня, техніки організації діалогу продуктивність його навчально-виховної діяльності є низькою.

· Базовий рівень. Педагог володіє основами педагогічної майстерності:

· педагогічні дії гуманістично-зорієнтовані;

· стосунки з учнями і колегами розвиваються на позитивній основі;

· добре засвоєно предмет викладання;

· методично впевнено і самостійно організовано навчально-виховний процес на уроці. Цього рівня, як правило, досягають наприкінці навчання у навчальному закладі.

· Досконалий рівень. Характеризується чіткою спрямованістю дій педагога, їх високою якістю, діалогічною взаємодією у спілкуванні. Педагог самостійно планує і організовує свою діяльність на тривалий проміжок часу, маючи головним завданням розвиток особистості учня.

· Творчий рівень. Характеризується ініціативністю і творчим підходом до організації професійної діяльності. Педагог самостійно конструює оригінальні педагогічно-доцільні прийоми взаємодії. Діяльність будує, спираючись на рефлексивний аналіз. Сформовано індивідуальний стиль професійної діяльності.

Узагальнимо позиції педагога – майстра і того, кому бракує майстерності в розв’язанні педагогічних задач.

 

Діяльність педагога – майстра Діяльність педагога – початківця (бракує педмайстерності)
· Бачить педагогічні задачі у цілісному педагогічному процесі і обирає рішення з орієнтацією на завдання · Сприймає кожну задачу окремо, не пов’язуючи з іншими
· Розв’язує переважно стратегічні задачі · Розв’язує переважно ситуативні задачі
· Уміє викликати певні психічні стани (самовладання) · Відчуває страх, пригніченість
· Уміє передати ініціативу учням, створити умови для їх активної діяльності · У розв’язанні задач прагне виступити головною дійовою особою, переважає прямий вплив
· Працює з усім колективом, але не випускає з поля зору жодного учня · Звертає увагу насамперед на тих учнів, які “випадають”
· Усуває причини · Спрямовує зусилля на саме явище, а не на причини
· У пошуках причини аналізує власну діяльність · Шукає причини поза собою (звинувачує інших, обставини)
· Головне зусилля спрямовує на зміни в системі своєї роботи (постійний пошук самовдосконалення, самовиховання)  

 

Навчити професії вчителя неможливо, але навчитися їй можна. Стане педагог майстром залежить не лише від системи навчання, а й від зусиль тих, хто вчиться.

Серед якостей особистості, які притаманні педагогічним працівникам профтехосвіти, особливе місце займає готовність їх до систематичного вдосконалення своїх знань, умінь та навичок. Готовність до неперервної освіти найбільш чітко проявляється в умовах, коли стимулами до неї є пізнавальні інтереси та потреби у збагаченні знаннями, які обумовлені безперервністю розвитку науки, техніки та виробництва. Такі мотиви сприяють творчому розвитку людини.

 

 

Контрольні запитання та завдання

 

· В чому полягає докорінна зміна у підході до системи освіти в Україні в сучасних умовах?

· Дайте характеристику основним напрямкам педагогічної діяльності педагога ПТНЗ.

· В чому полягає педагогічна майстерність?

· Назвіть основні педагогічні здібності.

· Розкрийте елементи педагогічної майстерності.

· Вкажіть рівні педагогічної майстерності і розкрийте їх сутність.

 







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 268. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Разновидности сальников для насосов и правильный уход за ними   Сальники, используемые в насосном оборудовании, служат для герметизации пространства образованного кожухом и рабочим валом, выходящим через корпус наружу...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Деятельность сестер милосердия общин Красного Креста ярко проявилась в период Тритоны – интервалы, в которых содержится три тона. К тритонам относятся увеличенная кварта (ув.4) и уменьшенная квинта (ум.5). Их можно построить на ступенях натурального и гармонического мажора и минора.  ...

Внешняя политика России 1894- 1917 гг. Внешнюю политику Николая II и первый период его царствования определяли, по меньшей мере три важных фактора...

Оценка качества Анализ документации. Имеющийся рецепт, паспорт письменного контроля и номер лекарственной формы соответствуют друг другу. Ингредиенты совместимы, расчеты сделаны верно, паспорт письменного контроля выписан верно. Правильность упаковки и оформления....

БИОХИМИЯ ТКАНЕЙ ЗУБА В составе зуба выделяют минерализованные и неминерализованные ткани...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия