Студопедия — Українське мистецтво другої половини XVI- першої половини XVII
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Українське мистецтво другої половини XVI- першої половини XVII






 

В художній культурі України кінець XVI — початок XVII ст. е своєрідною межею, яка відділяв попередній період з його збиранням творчих сил та консолідацією суспільних елементів від нового періоду, в якому на тлі бурхливих історичних подій, ідейно-класових битв інтенсивніше проходив розвиток мистецтва.

У першій половині XVII ст. порівняно з XVI ст. з'явився значно видозмінений тип художника. Живописці, беручи активну участь у суспільному житті і будучи емансиповані від ремісничого середовища, хоч не всюди однаковою мірою, жили всіма інтересами часу. Вони стають людьми не лише грамотними, а й по-справжньому освіченими, поповнюючи свої знання подорожами, під час яких знайомляться з різноманітними культурними надбаннями. Це сприяє тому, що та-лановиті майстри стоять на рівні високих наукових і культурних досягнень. Федір Сенькович вважався визнаним авторитетом у Львові з питань мистецтва. Його порадами користувався Мартин Кампіан під час будівництва нової вежі ратуші. З часом славу Сеньковича перейняв Микола Петрахнович. Чимало художників були членами братств, де часто виконували відповідальні суспільні доручення. Так, Лаврентій Пилипович Пухала, член братства при церкві св. Миколи, в 1599 р. з групою братчиків-послів їздив до Варшави, вірогідно, до урядових установ. Живописців посилали на засідання сеймиків для захисту інтересів братств від посягань шляхти та міських властей. З такою метою в 1607 р. був направлений у Судову Вишню Федір, очевидно, Сенькович. Неодноразово їздив «до двору» у Варшаву маляр Іван Корунка.

Сенькович здійснював нагляд за будівництвом і оздобленням Успенcької церкви.

Українські живописці розгорнули активну творчу діяльність на противагу всім обмеженням. їх покровителями та захисниками стають братства. Перша половина XVII ст. характеризується бурхливим розквітом саме живопису, тому що тільки в живопису, а не в архітектурі і скульптурі, з'являється можливість інтерпретації численних явищ дійсності. Увага тепер дедалі більше приділяється розкриттю людського життя в усьому багатстві його виявів.

У першій половині XVII ст. на Україні з'являється спроба теоретичного узагальнення поглядів на прекрасне, в основу яких покладені переконання в реальній цінності природи. Уже в декреті львівської ради про затвердження живописного цеху проходила думка проте, що благородне живописне мистецтво, яке є швидше справою духа, ніж рук людських, служить релігійному культу через наслідування природи 53. Глибше й змістовніше ці думки викладені в творах Кирила Транквіліона Ставровецького «Зерцало богословія» (1618 р.), Захарія Копистенського «Палінодія» (1622 р.). У центрі нових естетичних принципів перебуває людина, здібна оцінити як своє власне творіння, так і красу природи 5І. Реальний світ стає важливим фактором, стимулючим художню творчість,— і творчість дедалі щільніше пов'язувалась з дійсністю і керувалась не стільки догматичними ідеями, скільки більш широкою програмою, наповненою живо-трепетними сучасними проблемами. Виконуючи замовлення церкви, яка в той час була знаменом не лише православ'я, а й національного престижу і національної свободи, мистецтво виражало демократичні ідеали, зрозумілі народу. Але в живопису XVII ст. проходить червоною ниткою лінія більш поглибленого «відкриття світу й людини» (Й. Мішле). Це відкриття супроводить прагнення об'єктивності й гармонії, поєднані з ідеями високої моралі, зрозумілої в дусі християнської моралі, та життєствердження, стимулом якому служило могутнє піднесення гуманізму, що при цьому залишався спрямовуючою й надихаю- чою силою.

Український живопис цього періоду відзначається величавим пафосом і душевною теплотою, на противагу історичній дійсності, сповненій кровопролитною боротьбою, політичними розбратами, ідеологічними диверсіями, що впроваджувались з нечуваною жорстокістю і зневажанням людської гідності. Але якраз глибокий гуманізм, духовна велич народу, відбиті в художніх образах, були викликані до життя історичною дійсністю.

 







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 233. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Машины и механизмы для нарезки овощей В зависимости от назначения овощерезательные машины подразделяются на две группы: машины для нарезки сырых и вареных овощей...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...

Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...

Толкование Конституции Российской Федерации: виды, способы, юридическое значение Толкование права – это специальный вид юридической деятельности по раскрытию смыслового содержания правовых норм, необходимый в процессе как законотворчества, так и реализации права...

Значення творчості Г.Сковороди для розвитку української культури Важливий внесок в історію всієї духовної культури українського народу та її барокової літературно-філософської традиції зробив, зокрема, Григорій Савич Сковорода (1722—1794 pp...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия