Студопедия — Основні закони та принципи діалектики.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Основні закони та принципи діалектики.






Принципи діалектики — вихідні, об'єктивні за змістом ідеї матеріалістичної діалектики, що поряд із законами діалектики, категоріями діалектики відображають найзагальніші закономірності процесу розвитку предметів і явищ об'єктивної реальності й виконують методологічну функцію у науковому і філософському пізнанні. Насамперед матеріалістична діалектика спирається на принцип матеріалістичного монізму, тобто визнає, що світ, всі предмети і явища мають єдину матеріальну основу, що матерія первинна і вічна, а духвторинний. Наступний принцип — принцип єдності діалектики буття і діалектики мислення. Це означає, що матеріалістична діалектика визнає здатність мислення людини пізнати цей світ, адекватно відобразити його властивості. Ці принципи є вихідними не тільки для матеріалістичної діалектики, а і для сучасної матеріалістичної філософії в цілому.

Принципами власне діалектики можна назвати принципи загального зв'язку і загального розвитку явищ у світі. Визнання загального зв'язку явищ у природі, суспільстві і мисленнівимагає системного дослідження цих явищ, на противагу метафізичному методу, який розглядає світ у сукупності ізольованих явищ.

Визнання принципу загального розвитку означає не тільки визнання діалектикою наявності розвитку у природі, суспільстві і мисленні, а й відображає глибинну сутність процесу руху матерії як саморуху, формоутворення нового, як саморозвитку матерії. У пізнанні цей принцип вимагає дослідження предметів і явищ дійсності: а) об'єктивно, б) у русі, в) у розвитку, г) у саморусі, д) у саморозвитку, тобто через дослідження суперечностей цих предметів і явищ, розвитку цих суперечностей і, таким чином, з'ясування внутрішніх джерел руху і розвитку. Це означає, що діалектика виходить із визнання того факта, що предмети і явища мають у своїй основі протилежності, існують через єдність цих протилежностей. Узагальнюючи можна сказати, що діалектика спирається на принцип єдності і боротьби суперечностей, на принципи переходу кількісних змін у якісні, на принцип заперечення заперечення. Як бачимо, у філософському розумінні цієї проблеми основні закони діалектики і виступають як основоположні, фундаментальні принципи і буття, і усвідомлення об'єктивної дійсності. Є й інше розуміння цієї проблеми, коли до принципів включають також причинність, цілісність, системність. У ширшому тлумаченні — це і принципи відображення, історизму, матеріальної єдності світу, практики, невичерпності властивостей матерії тощо.

Основні риси діалектичного методу м. розкриваються через принципи, тобто вимоги, які діалектика висуває до процесу мислення і пізнання.

До таких принципів відносяться наступні:

1. Принцип об‘єктивності як вимога вивчати дійсність такою, якою вона є сама по собі, незалежно від її розуміння та ставлення до неї дослідника.

2. Принцип системності як вимога досліджувати предмети, процеси, явища у їх взаємодії, в єдності усіх характеристик і взаємозв‘язків і властивостей. Відповідно до принципу системності ціле завжди сприймається як щось більше, ніж проста сума своїх часток і властивості цілого не виводяться із властивостей його окремих елементів, вирішальним в системі є її структура і характер взаємозв‘язків із середовищем (відкриті і закриті системи)

3. Принцип розвитку як вимога розглядати об‘єкти в їх змінах, розвитку, постійно шукати нові засоби осягнення дійсності, нові виміри буття, не зупинятися на досягнутому ані в діяльності, ані в пізнанні, враховувати не тільки сучасний стан об‘єкта, а його минулі і майбутні форми.

4. Принцип суперечливості як вимога виявляти протилежні боки предметів у їх взаємодії. В процесі пізнання і мислення враховувати протилежні точки зору.

5. Принцип єдності якості та кількості - розглядати предмети, процеси, явища у єдності їх якісних і кількісних характеристик.

6. Принцип детермінізму – виявляти внутрішню взаємообумовленість між явищами, розкривати дійсні причини явищ, досліджувати, що є випадковим, а що необхідним, які умови слід створити для перетворення можливості на дійсність. Детермінізм – це вчення про об‘єктивну обумовленість і взаємозалежність матеріального і духовного світу. Розрізняють класичний, так званий жорсткий і некласичний, імовірнісний детермінізм. Класичний д. визнає однозначну, лінійну причинну обумовленість явищ. Некласичний бачить цю обумовленість як багатозначну, виходить із наявності чисельних, а не тільки причинних, форм взаємозв‘язків, таких яких функціональні, просторово-часові, симетричні тощо, визнає самостійне значення випадковості у процесах розвитку. Тому сучасний д. і має імовірнісний характер.

7. Принцип конкретності істини – вказує на те, що істина завжди конкретна і відносна, є процес прирощення об‘єктивних знань про дійсність. Немає вічних, абсолютних, незмінних істин. До того ж істинне в одному відношенні може бути хибним в іншому та навпаки.

агальнологічні принципи діалектичного мислення:

§ Принцип сходження від абстрактного до конкретного. Абстрактне – однобічне, відсторонене уявлення про предмет. Конкретне – це єдність багатоманітного. Розрізняють конкретне в уявленнях і конкретне в мисленні. Рух пізнанні і мислення здійснюється від конкретного в уявленнях через абстрактне до відтворення конкретного у мисленні.

§ Принцип єдності історичного і логічного – перше в історії повинно бути першим в теорії, логісне і є історичним, звільненим від випадковостей, а історія має внутрішню логіку розвитку.

§ принцип сходження від одиничного через особливе до загального. Загальне не існує як самостійне утворення. Воно постає як схожість ознак певного класу речей, тобто як єдине у численному. Загальне це закономірна форма взаємозв‘язку одиничного у складі цілого. Як закономірність, загальне виражається у одиничному і через одиничне. Отже не існує одиничного без загального і загального без одиничного. Початком, який поєднує одиничне і загальне у межах цілого є особливе.

Формою вираження суттєвих зв‘язків є закон. Закон – це внутрішній, стійкий, необхідний, суттєвий взаємозв‘язок між явищами, який повторюється. Закони мають об‘єктивний характер, оскільки виражають реальні відносини між речами. За ступенем узагальнення розрізняють:

1. всезагальні закони – закони діалектики;

2. загальнонаукові закони – закон збереження енергії, циркуляції інформації

3. конкретно наукові – які вивчаються окремими науками (закон природного відбору)

Закони діалектики розкривають механізми і причини розвитку. До таких законів відносяться наступні:

1. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін. Розкриває механізм розвитку. Відповідає на питання “Як відбувається розвиток”. Розкривається за допомогою категорій кількість, якість, міра (єдність кількості і якості, межа за якої кількісні зміни переходять у якісні), стрибок (перерва поступовості).

2. Закон єдності і боротьби протилежностей – розкриває джерело розвитку, відповідає на питання “Чому відбувається розвиток”. Розкривається за допомогою категорій протилежності (бувають антагоністичними і неантогоністичними), суперечність, єдність і боротьба протилежностей розуміється через поняття взаємодія.

3. Закон заперечення заперечення. Розкриває механізм і спрямованість розвитку, вказує на те, що розвиток має спиралевидний, висхідний характер. Основні поняття – заперечення, зняття.

Характеризуючи закони діалектики ми повинні розкрити і поняття розвиток. Діалектика розглядає розвиток як процес саморуху предмету, джерелом якого є єдність і боротьба протилежностей, як стрібкоподібний процес, який йде по спіралі, як процес зникнення старого і виникнення нового. Розвиток – це особливий тип змін, пов‘язаний із зміною якості предмета. Розвиток – це незворотна, спрямована, закономірна зміна складних систем.

Розвиток постає як єдність двох необхідних характеристик – прогресу і регресу:

1. Відбувається зміна прогресу і регресу в історії природи і суспільства.

2. Може бути прогрес в одному напрямку і регрес в іншому.

3. Сам прогрес одночасно є і регресом. Виникнення нового не може бути без зникнення старого, прогрес в одному напрямку зачиняє можливості прогресу в іншому.

4. Немає прогресивної лінії розвитку природи у цілому. Це суперечило б другому закону термодинаміки. Невідомо також чи є Всесвіт єдиною системою

Надзвичайно важливим і дискусійним питанням є питання про критерій прогресу, особливо соціального. На загальному рівні можна зазначити, що Критерієм більш досконалого є підвищення рівня організації системи, що забезпечує її цілісність, стійкість, можливість подальшого розвитку. Якщо зростає кількість елементів та підсистем, ускладнюється структура, зростає кількість зв‘язків і функцій, що забезпечує життєздатність та наступний розвиток системи то має місце прогрес.

 







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 185. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Броматометрия и бромометрия Броматометрический метод основан на окислении вос­становителей броматом калия в кислой среде...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Потенциометрия. Потенциометрическое определение рН растворов Потенциометрия - это электрохимический метод иссле­дования и анализа веществ, основанный на зависимости равновесного электродного потенциала Е от активности (концентрации) определяемого вещества в исследуемом рас­творе...

ТЕХНИКА ПОСЕВА, МЕТОДЫ ВЫДЕЛЕНИЯ ЧИСТЫХ КУЛЬТУР И КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СВОЙСТВА МИКРООРГАНИЗМОВ. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОЛИЧЕСТВА БАКТЕРИЙ Цель занятия. Освоить технику посева микроорганизмов на плотные и жидкие питательные среды и методы выделения чис­тых бактериальных культур. Ознакомить студентов с основными культуральными характеристиками микроорганизмов и методами определения...

САНИТАРНО-МИКРОБИОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВОДЫ, ВОЗДУХА И ПОЧВЫ Цель занятия.Ознакомить студентов с основными методами и показателями...

Меры безопасности при обращении с оружием и боеприпасами 64. Получение (сдача) оружия и боеприпасов для проведения стрельб осуществляется в установленном порядке[1]. 65. Безопасность при проведении стрельб обеспечивается...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия