Билет №1. Одним з найбільш ефективних активних засобів навчання є ділова гра

Одним з найбільш ефективних активних засобів навчання є ділова гра. Вже в 1932 році в Ленінграді М.М. Бірштейн вперше використала в навчанні ігровий метод (ділову гру), який в даний час використовується в багатьох країнах. Гра як вид діяльності - це засіб; гра як спосіб взаємодії викладача зі студентами - це метод.
Дослідники встановили, що при подачі матеріалу ігровим методом засвоюється близько 90% інформації. Активність студентів проявляється яскраво, носить тривалий характер і «змушує» їх бути активними.В даний час розрізняють три сфери застосування ігрового методу:

1. Навчальна сфера: навчальний метод застосовується в навчальній програмі для навчання, підвищення кваліфікації.

2. Дослідницька сфера: використовується для моделювання майбутньої професійної діяльності з метою вивчення прийняття рішень, оцінки ефективності організаційних структур і т.д.

3. Оперативно-практична сфера: ігровий метод використовується для аналізу елементів конкретних систем, для розробки різних елементів системи освіти. [82]
Педагогічна суть ділової гри як засобу навчання - активізувати мислення студентів, підвищити самостійність майбутнього фахівця, внести дух творчості в навчанні, наблизити його до профорієнтаційної, підготувати до професійної практичної діяльності. Головним питанням у проблемному навчанні виступає «чому», а в діловій грі - «що було б, якби...»

Даний метод взаємодії викладача зі студентами розкриває особистісний потенціал останніх: кожен учасник може продіагностувати свої можливості поодинці, а також і в спільній діяльності з іншими учасниками.

У процесі підготовки і проведення ділової гри, кожен учасник повинен мати можливість для самоствердження та саморозвитку. Викладач повинен допомогти студенту стати в грі тим, ким він хоче бути, показати йому самому його кращі якості, які могли б розкритися в ході спілкування.

Ділова гра - це контрольована система, тому що процедура гри готуватися, і коректується викладачем. Якщо гра проходить у планованому режимі, викладач може не втручатися в ігрові відносини, а тільки спостерігати й оцінювати ігрову діяльність студентів. Але якщо дії виходять за межі плану, зривають мети заняття, викладач може відкоригувати спрямованість гри і її емоційний настрій.
Перш як приступити до використання ділової гри в навчальному процесі, рекомендується починати з імітаційних вправ. Вони відрізняються меншим обсягом і обмеженістю вирішуваних завдань.

Імітаційні вправи ближче до навчальних ігор. Їх мета - надати студентам можливість у творчій обстановці закріпити ті чи інші навички, акцентувати увагу на якому-небудь важливому понятті, категорії, законі. У умови повинно міститися обов'язкове протиріччя, тобто в імітаційному вправі є елемент проблемності.
Після імітаційних вправ можна переходити до ділових ігор. У навчальному процесі вузу - це скоріше, рольова гра, так як студенти ще не володіють повною мірою своєю спеціальністю. Мета даної гри - сформувати певні навички та вміння студентів в їх активному творчому процесі. Соціальна значущість ділової гри в тому, що в процесі вирішення певних завдань активізуються не тільки знання, а й розвиваються колективні форми спілкування.

У підготовці ділової гри можна виділити наступні операції:

1. Вибір теми та діагностика вихідної ситуації. Темою гри може бути практично будь-який розділ навчального курсу. Бажаним є те, щоб навчальний матеріал мав практичний вихід на професійну діяльність.

2. Формування цілей і завдань з урахуванням не тільки теми, але й вихідної ситуації. Потрібно побудувати гру в одній ситуації.

3. Визначення структури з урахуванням цілей, завдань, теми, складу учасників.

4. Діагностика ігрових якостей учасників ділової гри. Проведення занять в ігровій формі буде ефективніше, якщо дії викладача звернені не до абстрактного студенту, а до конкретного студенту або групі.

5. Діагностика об'єктивного обставини. Розглядається питання про те, де, як, коли, за яких умов, і з якими предметами буде проходити гра.
Для підготовки ділової гри можуть використовуватися всі дидактичні методи: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний виклад, частково-пошуковий, дослідницький. Слід дотримати наступні методичні вимоги:

• гра повинна бути логічним продовженням і завершенням конкретної теоретичної теми (розділу) навчальної дисципліни, практичним доповненням вивчення дисципліни в цілому;

• максимальна наближеність до реальних професійних умов;

• створення атмосфери пошуку й невимушеності;

• ретельна підготовка навчально-методичної документації;

• чітко сформульовані завдання; умови і правила гри;

• виявлення можливих варіантів вирішення зазначеної проблеми;

• наявність необхідного обладнання.

У використанні ділової гри можна відзначити позитивні і негативні моменти.

Позитивне в застосуванні ділових гри: висока мотивація, емоційна насиченість процесу навчання; підготовка до професійної діяльності, формуються знання й уміння, студенти вчаться застосовувати свої знання; після ігрове обговорення сприяє закріпленню знань.

Негативним є: висока трудомісткість до заняття для викладача, він повинен бути уважним і доброзичливим керівником протягом усього ходу гри; велика напруженість для викладача, зосередженість на безперервному творчому пошуку, володіння акторськими даними; неготовність студентів до роботи з використанням ділової гри; труднощі із заміною викладача, який проводив гру.

Ділова гра допомагає досягненню навчальних, виховних і розвиваючих цілей колективного характеру на основі знайомства з реальною організацією роботи.
Навчально-пізнавальна ефективність здійснюється в процесі гри шляхом знайомства студентів з діалектичними методами дослідження питання (проблеми), організацією роботи колективу, з функціями своєї майбутньої професійної діяльності на особистому прикладі.

Виховна: у процесі ділової гри формується свідомість приналежності її учасників до колективу; спільно визначається ступінь участі кожного з них в роботі; взаємозв'язок учасників при вирішенні спільних завдань; колективно обговорюються питання, що формує критичність, стриманість, повага до думки інших, уважність до інших учасників гри.

Розвиваюча ефективність: у процесі гри розвиваються логічне мислення, здатність до пошуку відповідей на поставлені питання, мова, мовний етикет, вміння спілкуватися в процесі дискусії.

Якість знань в ігровій формі в значній мірі залежить від авторитету викладача. Викладач, який не має глибокого і стабільного контакту з членами групи, не може на високому рівні провести ділову гру. Якщо викладач не викликає довіри у студентів своїми знаннями, педагогічною майстерністю, людськими якостями, гра не буде мати запланованого результату, або навіть може мати протилежний результат. Ділові ігри будуються на принципах колективної роботи, практичної корисності, демократичності, гласності, змагальності, максимальній зайнятості кожного і необмеженої перспективи творчої діяльності в рамках ділової гри.

 

Контрольні питання і завдання

1. Загальне та одиничне в поняттях «форма», «метод» і «засіб» навчання.

2. Чим інтерактивні методи навчання відрізняються від інших, наприклад, активних?

3. За якими ознаками класифікуються методи / засоби навчання?

Билет №1