Предмет, значение и история развития логики

1. 1 Амосов М.М. Роздуми про здоров’я. – К.: Здоров’я, 1990.- 186 с.

2. Бутилін Ю.П., Бутилін В.Ю., Бутилін Д.Ю. Це ви можете без лікаря. Посібник з першої медичної допомоги у невідкладних випадках – К.: Видавничий дім «Скарби», 2002 – 168 с.

3. Гищак Т.В., Долинна О.В. Основи медичних знань та медицини катастроф: Навчальний посібник, - К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. – 144 с.

 

 

Гострі отруєння на виробництві (розчинники, барвники, реактиви), у сільському господарстві (пестициди, гербіциди, інсектициди), у побуті (косметика, засоби для прання, догляду за одягом, взуттям, меблями, автомобілем) і медицині за останні роки різко почастішали. Також часто зустрічаються гострі отруєння рослинного (дурман, цикута, гриби, наркотики) і тваринного (отруйні змії, бджоли, павуки) походження і бойовими отруйними речовинами (БОР).

Отруєння бувають випадковими (передозування ліками, самолікування, прийом всередину засобів для зовнішнього застосування) і навмисними 9 суїцидальні, кримінальні). Надаючи першу допомогу отруєній особі, не завжди легко встановити вид отрути. Але по клінічній картині, враховуючи вибіркову токсичність, можна визначити її групову приналежність.

Отруєння вуглекислим газом можливо на виробництві, там цей газ використовується для синтезу органічних речовин (ацетон, метиловий спирт, фенол), в гаражах при поганій вентиляції і в домашніх умовах – при несвоєчасному закритті затвором в пічках. Ранніми симптомами є головний біль, важкість в голові, нудота, головокружіння, шум у вухах, серцебиття. Дещо пізніше з’являється м’язова слабість, блювота, сонливість, потьмарення свідомості, задишка. В потерпілих в цей період спостерігається блідість шкірних покривів, інколи наявність яскраво – червоних плям на тілі. Дихання стає поверхневим, виникають судоми і наступає смерть від паралічу дихального центру.

Перша допомога полягає в негайному перенесенні потерпілого у інше приміщення, в теплу пору року – на вулицю. При слабкому поверхневому диханні або зупинці дихання необхідно розпочати штучну вентиляцію легень. Розтирати тіло, грілки до ніг, короткочасне вдихання парів нашатирного спирту. Потерпілі з важкими отруєннями госпіталізуються, так як можливий розвиток важких ускладнень зі сторони легень і нервової системи.

При вживанні неякісної їжі виникає харчове отруєння – харчова токсикоінфекція. Захворювання викликають мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності – токсини, які знаходяться в даному продукті. М’ясо, риба можуть інфікуватись при житті тварин, але найчастіше це проходить в процесі приготування і при неправильному зберіганні. Перші симптоми з’являються через 2 – 4 год. після прийому зараженого продукту. В деяких випадках захворювання може з’явитись через 20 – 26 год.

Захворювання починається раптово, виникає загальна слабість, нудота, блювота, переймоподібні болі в животі, частий рідкий стілець, інколи з домішками слизі і прожилками крові. Швидко посилюється інтоксикація, яка проявляється зниженням АТ, прискоренням і послабленням пульсу, блідість шкірних покривів, спрагою, високою температурою (38-40°С). Якщо вчасно не надати допомогу, швидко розвивається серцево – судинна недостатність, виникають судоми, колапс і смерть.

Перша допомога – негайне промивання шлунку водою за допомогою шлункового зонда або шляхом провокування штучної блювоти – вживання великої кількості теплої води (1,5 – 2 л.) з наступним подразненням кореня язика. Промивати необхідно до «чистої води». Вживати велику кількість рідини необхідно і при самостійній блювоті. Для швидкого видалення з кишківника інфікованих продуктів необхідно вживати карболен і послаблюючі (30 мл касторового масла). Забороняється вживати їжу (протягом 1-2 діб), але призначається вживати багато рідини. В гострому періоді (після промивання шлунку) дають гарячий чай або каву. Хворого необхідно зігріти, обклавши грілками (до ніг і рук). Блювотні маси і кал необхідно дезінфікувати безпосередньо в судні, використавши хлорне вапно. До потерпілого викликається швидка допомога або транспортується в медичний заклад. Всі особи, які вживали в їжу підозрілі продукти протягом 1-2 діб знаходяться під спостереженням.

Отруєння грибами проходить при вживанні неїстівних грибів, а також зіпсованих їстівних грибів. Потрібно пам’ятати, що кип’ятіння не руйнує отрути.

Перші ознаки з’являються через 1, - 3 год. На фоні швидко наростаючої слабкості з’являється виділення великої кількості слини, нудота, багаторазова виснажлива блювота, сильні колікоподібні болі в животі, головний біль, головокружіння. Виникає пронос (часто кровавий) і розлади зору, моячіння, галюцинації, рухові збудження, судоми.

При важких отруєннях, особливо блідою поганкою, збудження наступає досить швидко, через 6 – 10 год. і змінюється сонливість, апатією. В цей період різко послаблюється серцева діяльність, знижується АТ, температура тіла, з’являється жовтяниця. Якщо не надати вчасну допомогу, то розвивається колапс, який швидко веде до смерті.

Перша допомога: негайне промивання шлунку водою, краще слабким розчином перманганату калію за допомогою зонда або методом штучного викликання блювоти. В розчин додаються адсорбенти: активоване вугілля, карболен. Дають послаблюючі, ставлять очисні клізми. Після цих процедур хворого тепло накривають, обкладають грілками і транспортують в медичний заклад.

Ботулізм – гостре інфекційне захворювання, при якому проходить пошкодження ЦНС токсинами, які виділяються анаеробною спороносною бацилою. Ботулізм відноситься до харчових токсикоінфекцій, так як отруєння наступає при вживанні продуктів, заражених бацилою.

Найбільш часто ботулізмом заражаються продукти, приготування яких іде без достатньої термічної обробки: в’ялене і копчене м’ясо та риба, ковбаси, старі м’ясні, рибні, овочеві консерви. Період від прийому зараженої їжі до появи перших ознак захворювання невеликий – 12-14 год., а в деяких випадках можливе подовження до кількох діб.

Захворювання розпочинається з головного болю, загальної слабості, головокружіння. Стілець відсутній, живіт вздутий. Температура тіла залишається нормальною. Стан погіршується через добу від початку захворювання, з’являються ознаки важкого пошкодження ЦНС: двоїння в очах, косоокість, опущення верхньої повіки, параліч м’якого піднебіння – голос стає гнусавим, порушується акт ковтання. Вздуття живота збільшується, спостерігається затримка сечі. Захворювання швидко прогресує і хворий протягом перших 5 діб вмирає від паралічу дихального центру і серцевої слабості.

Перша допомога – промивання шлунку і негайне транспортування в медичну установу. Основним методом лікування є якнайшвидше введення протиботулінової сироватки.

Отруєння ядохімікатами найчастіше відбувається при порушенні інструкцій по використанню ядохімікатів в сільському господарстві. Найчастіше отруюються фосфорорганічними сполуками (тіофос, хлорофос), які потрапляють в організм інгаляційним шляхом і при вживанні харчових продуктів. При попаданні на слизові оболонки можливі опіки.

Скритий період хвороби триває 15 – 60 хв. Потім з’являються симптоми пошкодження нервової системи: підвищується виділення слини, харкотиння, підвищена пітливість. Дихання прискорюється, стає шумним, з хрипами, які відчуваються на відстані. Хворий збуджений, досить швидко приєднуються судоми нижніх кінцівок і посилення перистальтики кишківника. В більш пізні терміни наступає параліч мускулатури, в тому числі і дихальної. Зупинка дихання веде до асфіксії та смерті.

При отруєннях, які виникають внаслідок вдихання ядохімікатів, основним завданням першої допомоги є негайне транспортування потерпілого в стаціонар. По можливості хворому потрібно дати 6-8 крапель 0,1% розчину атропіну або 1-2 таблетки активованого вугілля. При зупинці дихання необхідно проводити штучну вентиляцію легень. При попаданні ядів в шлунково – кишковий тракт необхідно промивати шлунок, вжити адсорбенти (активоване вугілля, ентеросгель), дають сольові послаблюючі. Ядохімікати з шкіри і слизових видаляють струменем води.

Отруєння концентрованими кислотами і лугами веде до розвитку важкого стану, який пояснюється масивними опіками слизової оболонки ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунку, пізніше – дією речовин, які всмокталися на життєво важливі органи (печінка, нирки, легені, серце). Концентровані кислоти і луги мають здатність руйнувати тканини. Слизові оболонки є більш чутливими, ніж шкіра, тому вони руйнуються і некротизуються швидше і глибше.

На слизовій оболонці ротової порожнини, губах виникають опіки і струпи. При опіках сірчаною кислотою струпи чорного кольору, азотною – сіро–жовтого, при опіках соляною кислотою – жовтувато-зеленого, при опіках оцтовою – сіро-білого.

Луги легше проникають через тканини і тому пошкоджують їх на більшу глибину. Опікова поверхня рихла, білуватого кольору, розпадається.

Після попадання кислот і лугів в ротову порожнину, виникають сильні болі в роті, за грудиною в епігастральній ділянці. Хворі від болю не знаходять собі місця. Спостерігається виснажлива блювота з домішками крові. Досить швидко розвивається больовий шок, можливий набряк гортані з наступним розвитком анорексії. При прийомі великої кількості кислоти або лугів дуже швидко настає серцева недостатність, колапс. Важко перебігає отруєння нашатирним спиртом. Больовий синдром супроводжується ядухою, так як пошкоджені дихальні шляхи. Той, хто надає першу допомогу, повинен відразу вияснити, чим отруїлась людина.

При отруєнні кислотами, якщо немає симптомів перфорації стравоходу і шлунку, необхідно промити шлунок через товстий зонд 6-10 л теплої води з додаванням магнезії (20 г на 1 л рідини). Сода для промивання шлунку протипоказана. Використання малих промивань 4-5 склянок води з наступним штучним викликанням блювоти не полегшує стану, а навпаки сприяє всмоктуванню яду.

Якщо неможливо здійснити промивання через зонд, то таким хворим можна давати пити молоко, олію, білки, слизисті відвари та інші обволікаючі засоби. При отруєнні карболовою кислотою і її похідними (фенол, лізол) молоко, масло, жири протипоказані. В цьому випадку дають пити магнезію з водою або вапнякову воду. Ці речовини показані і при отруєннях іншими кислотами. Для зменшення болю в області епігастрії можна прикласти холод.

При отруєнні концентрованими лугами необхідно промити шлунок 6-10 л теплої води або 1% розчином лимонної або оцтової кислоти. Промивання показано в перші 4 год. після отруєння. При відсутності зонда і неможливості промивання (важкий стан, набряк гортані) дають пити обволікаючі засоби, 2-3% розчин лимонної чи оцтової кислоти (по 1 стол. ложці кожні 5 хв.). Можна дати лимонний сік. Полоскання і прийом розчину натрію гідрокарбонату протипоказані.

Основне завдання першої допомоги – негайне транспортування до медичного закладу. При підозрі на перфорацію стравоходу і шлунку (різкі болі в животі, нестерпні болі за грудиною) поїти потерпілого і тим більше промивати шлунок не потрібно.

Отруєння медикаментозними засобами наступає при передозуванні і проявляється різноманітно в залежності від виду лікарських речовин. При передозуванні знеболюючими і жарознижуючими засобами проходить порушення процесів гальмування і збудження в ЦНС, розширення капілярів і посилена віддача тепла тілом. Це супроводжується посиленим потовиділенням, загальним ослабленням організму, сонливістю, яка може перейти в глибокий сон і навіть втрату свідомості, інколи з порушенням дихання.

При порушенні дихання і серцевої діяльності необхідно проводити реанімаційні заходи.. потерпілого терміново потрібно доправити до медичного закладу.

Досить часто отруєння розвивається при передозуванні снодійних засобів. При отруєнні спостерігається загальмований стан ЦНС, сон переходить у без свідомий стан з наступним паралічем дихального центру. Хворі бліді, дихання поверхневе, неритмічне, часто хрипи.

При збереженій свідомості необхідно промити шлунок, викликати блювоту. При порушенні дихання проводять штучну вентиляцію легень.

При отруєнні наркотиками виникає головокружіння, нудота, блювота, слабкість, сонливість. При значному передозуванні розвивається глибокий сон, порушується свідомість, наступає параліч дихального і судинно – рухового центрів. Хворий блідий, спостерігається ціаноз губ, дихання неправильне, зіниці різко звужені.

Перша допомога – це негайне транспортування в медичний заклад. При зупинці дихання і кровообігу проводять реанімаційні заходи.

Укуси отруйних змій.

Серед великої кількості видів отруйних змій слід виділити гюрзу, кобру, піщану ефу, щитомордника, гадюку.

Встановити, отруйна змія вкусила постраждалого чи ні, можна по формі ранок від зубів. Неотруйні змії залишають зигзагоподібну ранку, а після укусу отруйної змії помітні дві округлі ранки, що відповідають формі двох зубів змії.

Після укусу гадюки з’являється відчуття страху, гострий біль, набряк, почервоніння в місці укусу.

Набряк швидко поширюється на всю кінцівку. З наростанням інтоксикації через 1-2 год. з’являється нудота, блювання, головний біль, біль в животі, судоми. У важких випадках наступає смерть від зупинки дихання.

Перша допомога: накласти джгут вище місця укусу; видавити з ранки протягом 4-5 хв. трохи крапель крові (відсмоктування отрути небезпечне при ушкодженнях слизової оболонки і порушенні цілості зубів); не пізніше, як через годину після укусу ввести проти зміїну сироватку «антигюрза». При відсутності сироватки припекти місце укусу палаючим сірником (отрута, що не встигла всмоктатися, руйнується).

Для більшості людей укуси бджіл і ос не становлять небезпеки. Потрібно кілька сотень укусів, щоб дістати смертельну дозу бджолиної отрути. Але для осіб з підвищеною чутливістю до отрути цих комах смертельним може виявитись і один укус. Особливу небезпеку становлять навіть одиночні укуси в ділянці голови, шиї, порожнини рота. На місці укусу виникає гострий біль, свербіж, набряк. Можуть розвинутися загальні токсичні реакції – запаморочення, частий пульс, утруднене дихання, набряк, що значно поширюється за межі укусу.

Перша допомога: видалити жало з ранки; покласти примочку з нашатирного спирту з водою; хворим з алергічним фоном необхідна консультація лікаря.

 

 

Контрольні питання:

1.Перерахувати причини і симптоми гострих отруєнь.

2.Перша допомога при отруєннях психофармакологічними засобами.

3. Перша допомога при отруєннях алкоголем.

4. Перша допомога при харчових отруєннях.

 

Предмет, значение и история развития логики.

Термин «Логика» произошло от греч. Logos – мысль, слово и использ. для обознач. совокупности правил, ктр подчиняется процесс мышления отражающие действительность. Мышление изучается не только логикой, но и психологией. Логика исследует мышление как средство познания объективного, ни его формы и законы, в ктр происходит отражение мира в процессе мышления. Материалистическая диалектика, раскрывает содержание познания устанавливая их взаимодействие и роль. С позиций материальной диалектики анализир. общ. природой познания, хар-р людей. А мышление рассматривается в связи с пониманием истинности. В познании выделяется 2 уровня:

1) Чувственный – ощущения

Чувственный

а) Ощущение – отрожение отделных чувств.

б) Восприятие – целостн. образы

чувственно – восприним. объектов

в) представление – сохр. чувствен. образов

предметов ранее воспринимаемых.

2) Рациональный – абстрактный

Рациональный

а) Понятие

б) Суждение

в) Умозаключение

I) Возникновение логики связано с именем Аристотеля (4 в. до н. э.). В работе «Органон» Аристотель описывает 3 формы мышления, особое внимание уделяется дедуктивному умозаключению. Арестотель формирует 3 основ. формально лог-их законов: 1) з-н Тождества. 2) з-н Не противоречия. 3) з-н Исключенного третьего.

II) На протяжения эпохи средневековья в тео. лог. не происходило существенных изменений, но при этом принципы формальной логики широко использовались практически как средство аргументации и приемы искусства.

III) В конце 16 в Френцис Беком разрабатывает тео индуктивной лог и хотя он всячески критикует Аристотеля, индуктивная и дедуктивная лог-ки объединяются в ед обл знаний, хотя с этого момента становятся обязательными эл-ом в сис образа.

IV) 17 –18 в происходит развитие математических знаний и средства математики используется в том числе и для анализа чел-го мышления. Так появляется математическая или символическая логика, ктр в начале 20 в становится основой для появления кибернетики.

V) В начале 19 в Гегель разрабатывает сис диалектической логики. Формальная лог – философская наука о формах и законах правильного мышления.