Студопедия — Дробінка
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Дробінка






Радикальні зміни в житті нашого суспільства та інтеграційні процеси на міжнародній арені зробили об'єктивно необхідним формування в Україні правового типу відносин як таких, що най­більше відповідають демократизації політики, економіки, соціа­льного й духовного життя, ліквідації тоталітарного режиму, фор­муванню громадянського суспільства, У політиці такий курс нази­вають формуванням правової держави.

Витоки правової держави треба шукати в античності часів Платона та Аристотеля. Теоретичні ж її концепції склалися в За­хідній Європі під час буржуазних революцій XVII—XVIII ст. Ідейно-теоретичним фундаментом учення про правову державу стали концепції поділу влади (Ш. Монтеск'є), народного сувере­нітету (Ж.-Ж. Руссо), держави як об'єднання людей, що підвладні правовим системам (І. Кант) тощо.

Які ж основні принципи правової держави можна назвати? Насамперед це принцип загального верховенства правової системи. Закони країни — це обов'язкові (нормативні) акти, що видаються вищим законодавчим органом держави (Верховною Радою) з метою регулювання найбільш значних суспільних від­носин.

У правовій державі верховенство законів означає, що не тіль­ки громадяни, а й сама держава, її органи та посадові особи, що репрезентують законодавчу, виконавчу й судову влади, діють тільки в установленому законом порядку.

Всевладність законів (їхня юридична сила) виражається також і в тому, що тільки законодавчий орган може їх скасувати або змінити.

Верховенство законів починається з верховенства Конституції країни. Це фундаментальна засада конституційного режиму, за­конності та правопорядку в країні, демократичного розвитку сус­пільства, забезпечення прав і свобод особистості.

Верховенство законів у всіх сферах суспільного життя (все­осяжність права) означає, що правлять саме закони, а не окремі особи, що саме закони, а не відомчі нормативні акти є актами прямої дії, головними регуляторами суспільного життя. Отже, ві­домчі акти не можуть бути для всього населення загально­обов'язковими. Рішення та вироки судів можуть ухвалюватися тільки на підставі законів. Порушення законів громадянином, по­садовою особою або державним органом має спричиняти неми­нучу юридичну відповідальність. «Всі будуть рівними перед за­коном, — підкреслив Президент України Віктор Ющенко, — незалежний суд захистить права кожного. Я бачу Україну держа­вою, керованою верховенством права».

Важливим принципом правової держави є поділ влади. Цей принцип передбачає оптимальний поділ сфер діяльності, поділ функцій і компетенцій між основними органами державної вла­ди— законодавчої, виконавчої, судової, забезпечення їхнього демократичного функціонування в межах законів, гармонійних взаємовідносин особистості, держави, суспільства.

Найвища з трьох гілок влади — законодавча. Вона є виразни­ком народного суверенітету у формі вищої представницької уста­нови. Своєрідним законодавцем може бути і все населення країни, коли проводиться референдум з якогось важливого питання.

Вищість законодавчої влади пояснюється тим, що саме вона визначає правові масштаби, норми суспільного й державного життя, виражає їх у законах, верховенство яких і забезпечує

пріоритет, провідну роль законодавчого органу. Демократичні вибори членів законодавчого органу (парламентарів, народних депутатів), можливість їх відкликання в установленому законом порядку створюють умови для контролю з боку народу діяльнос­ті законодавчої влади. Крім того, своєрідний юридичний конт­роль законодавчої влади мас здійснювати комітет конституційно­го нагляду (конституційний суд).

Призначення виконавчої влади — реалізація тих законів, що їх ухвалено законодавчим органом. Виконавча влада форму­ється представницьким органом, підконтрольна й підзвітна йому, працює на засаді та в межах дії законів. Так само мають діяти й вищі посадові особи держави, що обираються безпосередньо на­селенням.

Призначення судової влади — бути арбітром, вирішувати юридичні суперечки, запроваджувати правосуддя, яке може здій­снюватися тільки судом. Ні законодавча, ні виконавча влада не можуть і не повинні виступати в ролі суду. Система судових ор­ганів країни має вирішувати суперечки, що стосуються не тільки норм застосування права, а й правотворчих, законодавчих проце­сів. Щоб бути стримуючим фактором у системі влади, суд має бути незалежним і діяти лише на підставі закону.

Одним із фундаментальних принципів правової держави с пріоритет прав та свобод людини. «Усі люди народжуються ві­льними й рівними у своїй гідності та правах», — проголошує стаття 1 Загальної декларації прав людини (декларацію ухвалено Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року). Права і сво­боди громадянина — економічні, політичні, соціальні, культур­ні — знаходять правове підтвердження в Конституції та законах, котрі водночас є і правовим гарантом їх реалізації. Пріоритет прав і свобод людини відповідно до загальновизнаних норм між­народного права починають сприймати і в нашій державі як най­важливіший принцип державного будівництва.

Згідно з Паризькою хартією для нової Європи, кожна людина має право на свободу думки, совісті, релігії та переконань, на ві­льне висловлювання своїх думок, створення асоціацій, проведен­ня легальних зібрань, на свободу пересування. Ніхто не може бу­ти підданий незаконному арешту або тортурам чи іншим видам жорстокого поводження та покарання. Кожний має право знати свої права й діяти згідно з ними, брати участь у вільних та спра­ведливих виборах, підлягати справедливому й відкритому суду, володіти власністю одноособово або спільно з іншими та займа­тися індивідуальним підприємництвом.

Ці положення Паризької хартії, багато з яких уже відображено в законодавстві нашої держави, є орієнтиром як для громадян, так і для всіх органів законодавчої, виконавчої та судової влади країни. Слід особливо наголосити, що найважливішою умовою скорішого виведення правової системи країни на рівень цивілізо­ваних держав є підвищення правової культури громадян та поса­дових осіб, активні дії кожного громадянина країни для захисту своїх законних прав, свобод, честі та гідності.

Надзвичайно важливим принципом правової держави є також принцип юридичної взаємовідповідальності держави і особи. Цей принцип спрямовано на реалізацію права, законів, забезпе­чення стабільного правопорядку. Наскільки важливим с держав­не проголошення та забезпечення прав і свобод громадян, насті­льки важлива й відповідальність громадян перед державою та суспільством.

Оскільки право є мірою свободи, то, безумовно, право є вод­ночас і мірою несвободи. Зміст міри несвободи достатньо повно розкрито в статті 29 Загальної декларації прав людини: «У здійс­ненні своїх прав і свобод кожна людина повинна мати тільки такі обмеження, які встановлені законом виключно з метою забезпе­чення необхідного визнання й поважання прав і свобод інших людей, задоволення справедливих вимог моралі, суспільного по­рядку та суспільного добробуту в демократичному суспільстві».

Обмеження прав і свобод людини закріплені конституційно і виявляються в конкретних законах. Безсилля законів, зневага до них, а тим більше відкрите порушення — це шлях до несвободи, безправ'я, насилля, антилюдяності, безвідповідальності за злочи­ни, руйнування державності.

Основними методами забезпечення відповідальної поведінки громадян у правовій державі є стимулювання, переконання, пра­вове виховання, підвищення рівня правової культури. Ясна річ, що з профілактичною метою правова держава теж змушена впро­ваджувати санкції за порушення закону, застосовувати примус, але тільки в обсязі і згідно з процедурами, визначеними закона­ми, принципами моралі та гуманізму.

Форми відповідальності держави перед особою різні. До них належить і звітність виконавчих органів перед законодавчими, і референдуми, які оцінювали б роботу або пропозиції уряду, і на­дання повної та вірогідної інформації громадянам з усіх питань, за винятком тих, що становлять державну таємницю. Однією з ефективних форм відповідальності є можливість судового оскар­ження громадянином дій посадових осіб відповідно до закону.

Такі основні принципи правової держави, що є й орієнтирами для її формування. Треба лише нагадати положення Конституції України, що побудова правової держави в Україні — це не само­ціль, а життєва необхідність. Тільки правова держава зробить можливим вільний розвиток кожної особистості й усього суспі­льства.


Сазонов







Дата добавления: 2015-04-16; просмотров: 407. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Характерные черты немецкой классической философии 1. Особое понимание роли философии в истории человечества, в развитии мировой культуры. Классические немецкие философы полагали, что философия призвана быть критической совестью культуры, «душой» культуры. 2. Исследовались не только человеческая...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит...

Кран машиниста усл. № 394 – назначение и устройство Кран машиниста условный номер 394 предназначен для управления тормозами поезда...

Концептуальные модели труда учителя В отечественной литературе существует несколько подходов к пониманию профессиональной деятельности учителя, которые, дополняя друг друга, расширяют психологическое представление об эффективности профессионального труда учителя...

Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...

Толкование Конституции Российской Федерации: виды, способы, юридическое значение Толкование права – это специальный вид юридической деятельности по раскрытию смыслового содержания правовых норм, необходимый в процессе как законотворчества, так и реализации права...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия