ВЧЕНІ–КОМУНІСТИ ПРО ГОЛОДОМОР

 

Для порівняння і висновку про комуністичну брехню з вагомим внеском у національне відродження патріотів України - членів меморіалу заслуговує на увагу як негативна російськомовна брошура, видана під егідою Всеукраїнського громадського об’єднання «Інтелігенція України за соціалізм», Г.С. Ткаченка, доктора філософських наук, професора з Київського історичного товариства, під назвою «Міф про голодомор – винахід маніпуляторів свідомістю», яка безкоштовно розповсюджувалась у Дніпропетровську. Передслово до брошури написав Е.Ф. Безрідний, доктор історичних наук, в якім він звинувачує Президента України В.А. Ющенка у відволіканні уваги українського народу від сьогодення та включення в кампанію фальшування історії держави.

Цей учений, апелюючи до пережитого ним відчуття Голодомору, підтримуючи автора, пише: «представляти голод 1932-1933 років як «Голодомор», «етноцид», «злочин проти українського народу», «організоване знищення мільйонів людей» – є не тільки брехня, яка суперечить історичній правді, але й спекуляція на великій трагедії».

Автор брошури Ткаченко, володіючи матеріалом про Голодомор 1932-1933 років, відносить його до міфу як частину «гарвардського спецпроекту», створеного для інформаційно-психологічних диверсій проти СРСР, а опісля Росії.

Аналізуючи опубліковані роботи про Голодомор зарубіжних авторів, він відносить їх до міфу Голодомору. І в той же час факти голоду він відносить до голоду, спричиненого серйозними помилками союзного керівництва і особисто Й.В. Сталіна, якими були:

по-перше, передчасний відхід від НЕПу, що знизило матеріальну зацікавленість селянства в підвищенні сільськогосподарського виробництва;

по-друге, поспішність в об’єднанні селянських господарств з порушенням принципу добровільності, що загострило класову боротьбу та соціальне протиборство;

і втретє – ототожнення з куркулями частини заможних селян, які не експлуатували собі подібних. Їх матеріальний добробут створювався власною працею, і тому конфіскація майна середняка і інші насильницькі заходи по відношенню до нього були помилковими і шкідливими....

Лукавлять вчені – комуністи. Г.С. Ткаченко говорить про міф Голодомору як частину «гарвардського спецпроекту», зарубіжну диверсію проти СРСР, опісля Росії.

При цьому він цілеспрямовано маніпулює свідомістю читача.

Факти подає вибірково, свідомо обдурює громадян України.

Хоч під тиском свідчень самих учасників і очевидців Голодомору він визнає факти голоду 1932-1933 років та називає серйозні помилки союзної влади і особисто Сталіна, проте замовчує масштаби комуністичних злочинів в Україні, не згадує названий І. Багряним, за публікацією «Малої Радянської Енциклопедії», красномовний факт: за переписом 1927 року в Радянській Україні 32 мільйони українського населення,а в 1939 – 28 мільйонів. Г.С. Ткаченко мовчить про те, де поділись 4 мільйони українців та ще природний приріст населення за 12 років - щонайменше 6-7 мільйонів. Він навмисно неправильно інформує громадськість, заперечує жах голоду 1933 року, бо знає, що особи, винні в геноциді, відповідають за міжнародним кримінальним правом.

Фальсифікуючи історію держави, яка зазнала найбільшого в світі геноциду, ігноруючи Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», вчені-комуністи цілеспрямовано гальмують відновлення історичної правди про причини і винуватців трагедії українського народу, усвідомлення ним віддалених наслідків Голодомору, їхній вплив на жалюгідний стан сьогоднішнього села, зникнення сіл з карти України, руйнування духовної культури і етнічної самобутності українців.

Вони нахабно паплюжать всенародно обраного Президента України Віктор Андрійовича Ющенка за його ініціативу усвідомлювати моральний обов’язок перед минулими і майбутніми поколіннями українців та прийняти Верховною Радою Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», що передбачає консолідацію і розвиток української нації, її історичної свідомості та культури.

Для нас ця брошура – пройдений етап комуністичної брехні.

Віримо, що з часом, якщо указані її автори, вчені – комуністи доживуть до більш-менш мирних часів, вони певно будуть жалкувати затраченого часу на створення і видання цього трактату, а ще гірше – буде соромно їхнім нащадкам за недолугість їхніх предків, які таким чином гальмували процес звільнення української нації від комуністичного впливу у всіх сферах життя та НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ ДОРОГОЇ НАМ ВІТЧИЗНИ – НЕНЬКИ У К Р А Ї Н И.