УСТАТКУВАННЯ СУДНА ТА БЖС

Макеттер байқауы

Команда аты
Командадағы қатысушылардың аты-жөні
Макет тақырыптамасы(тематика)
Макеттің атауы
Байланыс телефондары
E-mail

ВСТУП

1.1 Характеристика литовської кухні

1.2 Характеристика полiсахаридiв

 

2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1 Характеристика камбузу транспортного судна, організація робочого місця кухаря (санітарно-гігієнічні вимоги, охорона праці). План камбузу (додаток)

2.2 Характеристика меню та складання добового меню для екіпажу з Литви (3 технологічні картки: закуски, перша, друга страви,1 технологічна схема). Написання накладної (додаток)

2.3 Товарознавча характеристика сировини (за узгодженням)

2.4 Правила експлуатації жарової шафи ШЖЕ-0,85-01 (фото)

 

УСТАТКУВАННЯ СУДНА ТА БЖС

3.1 Плавучість, остiйнiсть судна

 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

 

1 ВСТУП

1.1 Характеристика кухні Литви

 

Кажучи про литовську кухню, не можна не сказати про старо-литовську кухню, яка була своєрідним сплавом запозичень з російської, литовської, а згодом і польської кухні, доповнених східним (татарським) і західноєвропейським (німецьким) впливом.

Це складне переплетення різнорідних кулінарних тенденцій залишалося в той же час литовським в тому сенсі, що воно базувалося в основному на місцевій, традиційній литовській харчовій сировині, але одночасно не було національним, оскільки було пристосовано до смаків, потреб і можливостей литовської знаті, литовської вельможності багатонаціонального по своєму складу, такого, що має в своєму розпорядженні незчисленні багатства. Звідси рясність старо-литовської кухні, її відома витонченість в технології і часом надмірності в числі компонентів, що входять до складу окремих страв (такий, наприклад, старо-литовський борщ, суп гусячий жемайтійський і ін.).

Власне литовський внесок в старо-литовську кухню полягав головним чином в насиченні її продуктами лісу - в основному звіроловства, звідси широке розповсюдження в старо-литовській кухні страв з червоної дичини (вепра, лосини, оленини, ведмежатини), а також з болотяної водоплавної і лісової дичини. Частка цих продуктів в загальному складі страв була вельми значною, причому в широкому вживанні було не тільки свіже м'ясо, але головним чином солонина, в'ялена і копчена дичина.

Оскільки литовська селянська кухня аж до середини XIX в. була украй примітивною і по суті базувалася виключно на продуктах натурального господарства, то прямому зв'язку її із старо-литовською кухнею фактично не існувало і між ними не виникло чіткої спадкоємності, хоча деякі страви старо-литовської кухні частково і у спрощеному вигляді увійшли згодом до складу литовської національної кухні.

Ново-литовська кухня відрізняється, по-перше, простотою харчових комбінацій, а деколи і повною їх відсутністю, що особливо яскраво виявляється в застосуванні в їжу частіше напівфабрикатів і готових харчових виробів (ковбас, солонини, сала, сиру, сметани, кислого молока, масла), чим готових гарячих страв. Ця тенденція ще більш посилилася з появою картоплі на столі литовського селянина. Гаряча відварна картопля, яку подавали з м'ясними або молочними виробами-напівфабрикатами, створювала не тільки можливість різних комбінацій, але і виключно добре гармонували якраз з асортиментом продуктів.

Саме широке застосування картоплі і створення на його основі
картопляних, картопляно-овочевих і картопляно-круп'яних страв, яких не знала старо-литовська кухня, складає другу серйозну відмінність ново-литовської кухні від старо-литовською. Не дивлячись на всю нескладність і чітку відмінність від старо-литовської кухні, ново-литовська кухня не є монолітною - вона помітно підрозділяється західно-литовську і на східно-литовську. У західно-литовській кухні відоме місце займає копчена риба, крім того, зберігається, хоча і надзвичайно рідко, вживання конини в старих національних стравах чого абсолютно немає в східно-литовській кухні.

У Литві картопля користується особливою популярністю, з неї роблять картопляно-м'ясні, картопляно-молочні, картопляно-яєчні страви, галушки, оладки, цепеліни, картоплю фарширують, картоплею начиняють вареники.

У багатьох місцях готують ведерай - товсті свинячі кишки з начинкою з тертої сирої картоплі.

Для приготування більшості страв використовують домашній сир, кисле молоко, сметану. Всім відомий холодний литовський борщ на кефірі або кислому молоці. Улюблений продукт - сир ви зустрінете і в сирному соусі до м'яса і картоплі, і в солодких пирогах.

Кмин стійко асоціюється з Литвою. Не випадково житній хліб, що довго не черствішає з кмином, часто називають «литовським».

Литовська кухня жирна і калорійна, улюблене м'ясо - свинина, багато страв поливаються шкварками.

Спробуйте з'їсти всі ці ковбаси в'ялені, саморобні, запечені в червоній карамелі! Або ту ж свинячу рульку з карамелевим медовим або гранатовим соусом! При такій великій кількості жирних страв травленню допомагають литовська квашена капуста з кмином і взагалі кмин використовують, як національні прянощі. Серед інших прянощів використовуються петрушка, кріп, цибуля і ще одна «національна прянощ» - майоран. Пропонований рецепт меджотоаса якраз містить маринад на майорані.

З відомих національних страв треба назвати також домашню локшину різних видів з курячими шлунками, супчики з потрошками і обов'язково з яйцем - краще з перепелиним. Смачні рибні піроги з тріскою, щукою, маленькі пиріжки з листкового тісту з камбалою.