Студопедия — Характеристика третього критичного періоду
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Характеристика третього критичного періоду






Третій критичний період розвитку мовлення у дітей відмічається приблизно у 6-7 років. У цей період іде становлення письмового мовлення(письма і читання). Виникає нагрузка на центральну нервову систему дитини. При пред’явленні підвищених вимог можуть відбуватись ”зриви” нервової діяльності із виникненням заїкання. Будь-які порушення мовної функції, які спостерігаються у дитини, у ці критичні періоди проявляються найбільш інтенсивно, крім того можуть виникнути і нові мовленнєві розлади.

Розлади мовлення можуть викликатися порушеннями чи периферичного чи центрального, чи провідникового відділу відповідних аналізаторів. Ці порушення через взаємозв’язки центральних кінців аналізаторів впливають на діяльність всієї кори. При чому ураження будь-якого відділу аналізатора поражають діяльність останнього в цілому. Наприклад, ураження чи аномалія вуха, піднебіння викликають специфічні розлади коркового аналізатора і синтезу внаслідок недостатності подразників, що надходять у кору мозку. Неправильні імпульси з кори чи порушення проведення їх “расстраивают” функцію периферичних органів мовлення. Діючи тривалий час, таке порушення може призвести навіть до м’язової атрофії.

Як уже зазначалось будь-які, навіть незначні на перший погляд, фактори, які діють у критичний період можуть викликати мовне порушення. Розлади мовлення породжуються або хворобливою подразливістю мозку, або діючим на нього ненормальним мовним подразником, або психічним (психогенним) факторами. Причиною патологічної зміни мозкової діяльності можуть бути впливи: фізичні (перегрів, переохолодження мозку), механічні (удар, струс), хімічні (інтоксикація мозку),біологічні (бактерії, що викликають тяжкі хвороби і порушення діяльності ендокринних залоз). Як зазначає М.Є.Хватцев, найчастіше спостерігаються дві останні категорії причин: отрути (токсини) і всякого роду порушення обміну речовин, що ослаблюють вищу нервову діяльність і часто виникають у результаті важких форм дистрофії, коклюшу чи рахіту. Нерідко, наприклад, глисти і коклюш викликають заїкання, а рахіт – затримку у розвитку мовлення чи дислалію.

Особливо шкідливо відображаються на розвитку мовлення у маленької дитини, як це встановлено професором Н.І.Красногорським, розлади травлення і харчування. Навіть відносно легкі порушення харчування затримують нормальний розвиток мовлення.

Психічні фактори проявляються у ряді тяжких, гострих чи затяжних переживаннях дитини по термінології І.П.Павлова, ”несчастных событий в жизни”, “жизненных потрясений”. Сюди відносяться: переляк, афекти, стреси і т.п. Ці патологічні явища розвиваються на основі фізіологічних механізмів “зриву” і “перенапруги”, які призводять до різноманітних неврозів мовлення (заїкання, істерична німота, афонія).

При різноманітних шкідливих впливах на мозок явища охоронного гальмування раніше всього виникають і довше затримуються у другій сигнальній системі. Це гальмування порушує взаємодію другої і першої сигнальної систем і розповсюджується на останню. Отже, при будь-якому шкідливому впливі на мозок частіше і сильніше всього страждає мовлення. Хоча і не всякий, але завжди у кінцевому результаті вирішальним для мовлення буде функціональний стан його. При цьому навіть дезорганізований мозок на ряду з неправильною діяльністю намагається посильно компенсувати дефект, відрегулювати порушення мовлення.

Причиною виникнення і перебіг порушень можуть бути перевтома, недостатнє харчування, тривале недосипання, ослаблення організму соматичними хворобами. Але Хватцев зазначає, що причини порушень не є ізольованими, незмінними, непереможеними. Сім’я і вихователь можуть багато зробити, щоб попередити ці порушення. Як видно критичні періоди розвитку мовлення відіграють роль “предполагаемых условий”, вони можуть мати як самостійне значення, так і сполучаться з іншими шкідливими факторами – генетичними, загальною ослабленістю дитини, дисфункцією з боку нервової системи і т.д. Динаміка вікового розвитку мовлення у перші три роки життя значно варіює в залежності від генотипу організму і від впливу на нього навколишнього середовища. Для розвитку мовної функціональної системи необхідні нормальне дозрівання і функціонування центральної нервової системи.

Велику роль у порушенні мовного розвитку і у виникненні невротичних мовних розладів відіграють соціальні фактори. Соціальне середовище, яке оточує дитину являється не тільки умовою, але і джерелом розвитку мовлення. Матеріальним субстратом мовної функції є нервова система. Тому при ушкодженні нервової системи і порушенні її дозрівання під впливом різних факторів найбільш часто відмічаються різноманітні порушення мовлення. Багато видів мовних розладів виникають під впливом дії на мозок, що розвивається, різних шкідливих факторів. Різноманітні соматичні захворювання і хвороби обміну речовин можуть бут як сприятливими умовами для виникнення мовних розладів, так і в деяких випадках, їх безпосередніми причинами.

У статті “Проблема корекции фонетических нарушений у детей на современном этапе” Ткаченко Т.А. пише: “Дефектна вимова для дитини, у більшості випадків, являється не тільки косметичним дефектом, але і серйозною перешкодою в оволодінні читанням і письмом. Крім того, нечисте мовлення, яке за частую виникає при дії несприятливих факторів у критичний період, негативно впливає на емоційний стан дитини, її самооцінку, формування особистісних рис, спілкування з іншими і т.д.

Період від 0 до 5 років є визначальним для розвитку мовлення. Не випадково психологи називають цей вік проміжок “роками чудес”. У цей період інтенсивно розвивається мозок і формуються його функції. Згідно з дослідженням фізіологів, функції центральної нервової системи легко піддаються тренуванню саме в період їх природного формування. Без тренувань розвиток цих функцій затримується і навіть може зупинитися назавжди.

“Для функции речетворчества таким “критическим” периодом развития являются первые годы жизни ребенка: к этому сроку в основном заканчивается аналитическое созревание речевых областей мозга, ребенок овладевает главными формами родного язика, накапливает большой запас слов. Если же в первые три года речи малышам не было уделено должного внимания, то в дальнейшем потребуется масса усилий, чтобы наверстать упущенное”..

 







Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 533. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Общая и профессиональная культура педагога: сущность, специфика, взаимосвязь Педагогическая культура- часть общечеловеческих культуры, в которой запечатлил духовные и материальные ценности образования и воспитания, осуществляя образовательно-воспитательный процесс...

Устройство рабочих органов мясорубки Независимо от марки мясорубки и её технических характеристик, все они имеют принципиально одинаковые устройства...

Ведение учета результатов боевой подготовки в роте и во взводе Содержание журнала учета боевой подготовки во взводе. Учет результатов боевой подготовки - есть отражение количественных и качественных показателей выполнения планов подготовки соединений...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Ваготомия. Дренирующие операции Ваготомия – денервация зон желудка, секретирующих соляную кислоту, путем пересечения блуждающих нервов или их ветвей...

Билиодигестивные анастомозы Показания для наложения билиодигестивных анастомозов: 1. нарушения проходимости терминального отдела холедоха при доброкачественной патологии (стенозы и стриктуры холедоха) 2. опухоли большого дуоденального сосочка...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия