Студопедия — Національний рух і повстання. закрито варшавське Товариство Друзів Наук, а його багаті зібрання вивезені до Петербурга
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Національний рух і повстання. закрито варшавське Товариство Друзів Наук, а його багаті зібрання вивезені до Петербурга






закрито варшавське Товариство Друзів Наук, а його багаті зібрання вивезені до Петербурга. Бібліотеку і музей Чарторийських вдалося частково врятувати і вивезти до Парижа, а пізніше перенести до Кракова. Натомість нову фундацію у Львові створив 1817 р. Ю.М. Оссолінський - Заклад ім. Оссолінських. Незабаром тут же виникли бібліотеки Дзєдушицьких і Баворовських. Бібліотеки і музеї засновувалися польськими аристократами Е. Рачинським у Познані, Т. Дзялинським - Курніку. У Варшаві були засновані бібліотечні фундації Замойських, Красінських, Пшездзєцьких. У 1816 р. за ініціативою історика Є.С. Бандтке виникло Краківське наукове товариство (КНТ), яке почало видавати Рочніки КНТ, акцентуючи увагу на історії, мовознавстві і бібліографії. У Парижі 1832 р. А. Чарторийський заснував Історично-літературне товариство, яке об'єднало представників польської інтелектуальної еліти в еміграції. Воно громадило історичні матеріали, видавало літературні та публіцистичні праці. 1857 р. у Познані зусиллями аристократів і вчених було створено Познанське товариство друзів наук, яке мало у своєму складі три відділи: історико-філологічний, природничий і лікарський.

У добу романтизму на розвиток філософського осмислення буття визначальний вплив мала німецька класична філософія, зокрема гегельянство. Польські мислителі застосовували діалектику Духу до потреб національного руху. Справа відродження Польщі пов'язувалася з відвічною боротьбою Добра і Зла, яка надавала їй месіанського забарвлення і породжувала надію на майбутню реалізацію ідеалів свободи і справедливості ("третьої ери"). Група польських мислителів створила оригінальний напрям під назвою національна філософія. Август Цєшковський (1812-1894) в кількох філософських творах розвивав думку про те, що майбутнє піддається прогнозуванню на підставі пізнання минулого, стверджував, що на зміну послідовним епохам "мистецтва" і "християнства" прийде "епоха дії-", що характеризується поєднанням мистецтва і моралі. Подібні ідеї в гегельянському дусі розвивав Король Лібельт - учасник національного руху і автор праці Декалог національної філософії. Виводячи усі людські діяння з волі Бога, він окреслював мету цих діянь - втілення в життя Божих заповідей. Активна позиція і боротьба за ідеї свободи та справедливості, - вважав він, - може бути реалізована лише тоді, коли буде усвідомлена більшістю народу. Броніслав Трентовський (1808-1869) у праці Хованна або система національної педагогіки (2 томи, 1842) створив концепцію виховання окремої особистості, що є носієм неповторного самостійного світу. Тільки така особистість спроможна усвідомити своє життєве призначення.

Разом з цим у польській суспільній думці не згасла просвітницька традиція, яка знайшла продовження в позитивістських поглядах, що пропагували універсальний погляд на світ з переважною увагою до встановлення наукових закономірностей. Юзеф Су пінський у праці Основна думка загальної філософії (1860) розвивав ідеї про дію у людському суспільстві механічних законів, які викликають об'єднання і роз'єднання окремих частин нації. Критикуючи "національну філософію", вчений підкреслював потребу дослідного вивчення людських взаємин з метою їх організації на раціональних наукових засадах.

У добу романтизму в центрі уваги опинилася історія та її осмислення. Дослідження минулого були розвинуті членами ТДН, а після його закриття перемістилися до приватних фундацій і в еміграцію. Найбільшого впливу і поширення набули в польських землях історичні праці Йоахима Лелевеля. Після поразки Листопадового повстання вчений емігрував на Захід і більше не повернувся на батьківщину. В еміграції він поєднував політичну діяльність з науковою. У центрі історичних зацікавлень Й. Лелевеля була Польща, але його науковий доробок нараховує десятки ґрунтовних праць з історії багатьох народів світу, спеціальних історичних дисциплін - палеографії,

Історія Польщі

нумізматики, історичної географії тощо. Йому належать перші теоретичні праці з історії (Історика, Яким повинен бути історик), в яких було викладено методику роботи з історичними джерелами ("критика"), формування історичних знань ("етіологіка") та їх опису ("історіографія"). У численних синтетичних працях з історії Польщі, пізніше об'єднаних у 20-томнику під назвою Польща, її діяння і справи (1854-1868), Й. Лелевель у дусі романтизму проводив ідею про розвиток польської нації як втілення її національного духу. Він поділяв концепцію "гміновладства" і первинної демократії слов'янських народів, які, на його думку, були спотворені чужинськими впливами. Праці історика були пройняті вірою в майбутнє відродження поляків на засадах "національного духу", соціальної справедливості та демократії, які утвердяться в результаті боротьби і подолання "ворожих" впливів як всередині нації, так і назовні.

Увага до минулого привернула погляди освічених особистостей до історичних документів та їх інтерпретації. Історія опинилася в епіцентрі розмірковувань про долю Польщі і поляків. Історики, які вважали себе фаховими дослідниками, більше уваги приділяли роботі з історичними документами. Водночас не бракувало любителів та інтерпретаторів, які в дусі романтизму використовували минуле для "підкріплення сердець". Фахові історики підготували до друку чимало історичних джерел. У Львові в Закладі ім. Оссолінських плідно працював Август Бєльовський (1806-1876). Він розпочав публікацію найдавніших польських джерел у багатотомній серії Пам'ятки історії Польщі (Monumenta Poloniae Historica). Публікаторською діяльністю займалися також А.З. Гельцель, Т. Дзялинський та ін.

Більшість істориків прагнули продовжити і розвинути концепцію Й. Лелевеля стосовно національної історії. Єнджей Морачевський (1802-1855), як і інші сучасники, брав активну участь у національному русі і повстаннях. Він написав 9-томну Історію Речі Посполитої (1843-1855), в якій подав романтизований образ шляхетської Польщі XVI-XVII ст. як втілення кращих традицій "національного духу". З подібних позицій підходили до минулого Польщі польські історики, що жили і працювали в Галичині; крім знання джерел, вони майстерно володіли літературним стилем. Серед них виділявся Король Шайноха (1818-1868), діяльність якого розгорталась у Львові. Його праці з давньої історії Польщі (Болеслав Хоробрий, Вік Казимира Великого, Ядвіга і Ягайло) сприймались як захоплюючі романи, містили тенденцію оспівування "цивілізаційної місії-" Польщі на Сході. Подібні риси були властиві також творам ще одного львів'янина - Генрика Шмітта (1817-1883), автора тритомної праці Нарис історії польської нації від найдавніших часів до 1763 р.

Деякі історики намагалися бути поміркованими й критичними в оцінках минулого. Вацлав Магієйовський (1792-1883), будучи повстанцем 1830 р., пізніше перейшов на лояльні позиції стосовно російської адміністрації. Працював у воронезькій Духовній академії. Об'єктом його зацікавлень стали устрій і право слов'янських народів у давнину, які він розглядав у порівнянні плані з римським устроєм і законодавством. Авторитет у науковому світі принесла йому чотиритомна праця Історія слов'янських законодавств (1832-1835), перекладена на інші європейські мови. Учений виходив з положення, що "національний дух" найяскравіше втілюється в праві та державних інституціях народів. Під впливом німецьких та чеських романтиків, а також Й. Лелевеля В. Мацєйовський приписував слов'янам ідеальний демократичний устрій, який був порушений "ворожими" впливами (християнством і феодалізмом), що спричинили появу станів і порушення суспільної рівноваги.

Природничі та технічні науки не були популярними у політизованому польському суспільстві, а ускладнений доступ до університетів змушував окремих талановитих осіб шукати вдачі за межами польських земель. Так, один з членів Товариства філоматів







Дата добавления: 2015-08-31; просмотров: 530. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Ваготомия. Дренирующие операции Ваготомия – денервация зон желудка, секретирующих соляную кислоту, путем пересечения блуждающих нервов или их ветвей...

Ведение учета результатов боевой подготовки в роте и во взводе Содержание журнала учета боевой подготовки во взводе. Учет результатов боевой подготовки - есть отражение количественных и качественных показателей выполнения планов подготовки соединений...

Сравнительно-исторический метод в языкознании сравнительно-исторический метод в языкознании является одним из основных и представляет собой совокупность приёмов...

Концептуальные модели труда учителя В отечественной литературе существует несколько подходов к пониманию профессиональной деятельности учителя, которые, дополняя друг друга, расширяют психологическое представление об эффективности профессионального труда учителя...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия