Риторика З М І

Появу журналістики у Європі пов’язують із публіцистичною діяльністю Юлія Цезаря, який запровадив у свій час поширення у Римі першої «багатотиражки» - протоколів засідань Римського сенату. З розвитком техніки і культури, з появою друкарських станків газети і журнали стали невід’ємною частиною життя людей. Поява радіо і телебачення, поширення всесвітньої мережі Інтернет зробили інформацію всеохоплюючою і доступною. Недарма сьогодні кажуть, що той, хто володіє інформацією, володіє світом, а журналістику називають «четвертою владою».

Сьогодні будь-яка людина може опинитися у радіоефірі чи у телестудії. Важливо зрозуміти вимоги до вербальної й невербальної риторики у таких умовах, засвоїти алгоритм ефективної само презентації, чіткого висловлювання та адекватної поведінки на публіці. Поширений характер має жанр інтерв’ю: богато людей задіяно у соцопитуваннях, екзітполах, у випусках вуличного телебачення. Риторику ЗМІ необхідно вивчати й з точки зору розповсюдження вербальних і візуальних маніпуляцій з метою протистояння їм, випрацювання власної думки, самостійного погляду на події.

3 Риторика інтерактивного спілкування

Окремим різновидом сучасної риторики ЗМІ є риторика Інтернету, яка представлена широкою палітрою засобів спілкування у всесвітній мережі: сайти, форуми, блоги, чати, онлайн-діалоги, конференції, переписка електронною поштою тощо. Довідкові служби, електронні бібліотеки роблять доступною майже будь-яку інформацію,нажаль, й асоціального характеру. У перші роки свого розповсюдження Інтернет-риторика являла собою цікавий психологічний феномен: відбулося вивільнення табуйованих тем, табуйованої лексики та «виливання» її у чатах. Згодом інтернет – спілкування стало більш пристойним, зараз воно чітко структурується за інтересами слухачів. Сьогодні будь – яка успішна корпорація розгортає віртуальну риторику на власних веб - сайтах, веде різноманітну онлайн – діяльність. Кожний користувач потенційно має можливість спілкування з цілим світом. Деякі комунікативні зв′язки повсякдення вже взагалі не можливі без мережі Інтернет. Водночас існує феномен інтернет – залежності, коли людина, маючи певну анонімність, розгортає свою риторику в мережі, а в реальному житті навпаки поступово згортає комунікативну активність.

Іншим проявом інтерактивного спілкування є програми прямого ефіру, «гарячої лінії» у ЗМІ. Будь – який радіослухач, телеглядач або читач популярного друкованого видання може брати участь у таких програмах. Тому актуальним завданням є розвиток вміння локонічного й по суті викладати власну точку зору, ставити питання.

Сучасна політична риторика широко використовує методи агітації, пропаганди, маніпулятивні засоби впливу на свідомість людей. Тому необхідно вивчати ці явища, щоб, з одного боку, виробляти критичне мислення, а з іншого – засвоювати навички спілкування у політичній сфері. Сучасні політики перш за все – публічні люди. Для того, щоб стати лідерами, здобути авторитет, їм необхідно мати переконливий риторичний імідж, демонструвати власні переваги у чисельних діалогах, суперечках, ток – шоу. Не дивлячись на перманентну боротьбу за владу в нашій країні, ми бачимо, що з кожним роком політична еліта стає усе більш красномовною, розкутою перед камерами, у теле – радіоефірах. Подолано звичку зачитувати чергові доповіді з паперів, набуто полемічних навичок. При цьому безумовним недоліком сучасної політичної полеміки є її низька етична складова. Тому наступне покоління політиків зобов′язане розвинути саме ту частину риторики, яка називається «етос» - моральність при принциповості, тактовне ставлення до опонентів при відстоюванні власних точок зору.