Лекція №4 – 5

Тема. Зовнішня форма художнього твору

План

1. Художня мова. Лексичний рівень художньої мови. Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення (архаїзми, історизми, варваризми, екзотизми, старослов’янізми, діалектизми, жаргонізми, просторіччя, поетизми, термінологізми, канцеляризми).

2. Засоби контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення (тропи): епітет, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, перифраз, евфемізм, антономазія, асоціонім, іронія, гіпербола, літота.

3. Синтаксичний рівень художньої мови.Стилістичні фігури: інверсія, анаколуф, еліпсис, асиндетон, полісиндетон, плеоназм, тавтологія, синтаксичний паралелізм, анафора, епіфора, анепіфора, епанафора, ампліфікація, градація, параномазія, антитеза, оксюморон, риторичні фігури.

4. Фігури поетичної фоніки (алітерація, асонанс, звукопис, звуконаслідувальні слова). Евфонія і какофонія. Тавтограма та літограма.

Завдання для індивідуальної роботи студентів:

1. Виписати основні літературознавчі поняття до термінологічних словників.

2. Зробити опорний конспект до питань:

ü фігури поетичної фоніки;

ü риторичні фігури.

3. Зробити схему-опору до теми: «Мова художнього твору»

Практичне заняття №5

Тема. Зовнішня форма художнього твору

План

1. Загальні принципи організації художнього мовлення

2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору:

2.1. Засоби словотворчого увиразнення мовлення та їх роль у художньому тексті:

ü Неологізми;

ü Зарозумілі слова.

2.2. Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення:

ü Архаїзми;

ü Історизми;

ü Варваризми;

ü Екзотизми;

ü Старослов’янізми;

ü Діалектизми;

ü Жаргонізми;

ü Професіоналізми;

ü Арготизми;

ü Просторіччя;

ü Поетизми;

ü Термінологізми;

ü Канцеляризми.

2.3. Роль синонімів, антонімів, омонімів на лексичному рівні художньої мови.

Завдання для індивідуальної роботи студентів:

1. Вивчити основні літературознавчі поняття, записати їх до термінологічних словників.

2. На кожне правило підібрати приклад з текстів художніх творів.

Практичне заняття №6

Тема. Зовнішня форма художнього твору. Засоби контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення (тропи)

План

І. Засоби контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення (тропи) та їх роль у художньому тексті.

ü епітет;

ü порівняння;

ü метафора;

ü метонімія;

ü синекдоха;

ü перифраз;

ü евфемізми;

ü антономазія;

ü асоціонім;

ü іронія;

ü гіпербола;

ü літота.

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Вивчити основні літературознавчі поняття, записати їх до термінологічних словників.

2. На кожне правило підібрати приклад з текстів художніх творів.

Практичне заняття №7

Тема. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури). Фоніка.

План

1. Поняття про синтаксичні засоби увиразнення мовлення.

2. Стилістичні фігури та їх роль у художньому тексті:

ü інверсія;

ü анаколуф;

ü еліпсис;

ü асиндетон;

ü полісендетон;

ü плеоназм;

ü тавтологія;

ü синтаксичний паралелізм;

ü анафора;

ü епіфора;

ü анепіфора;

ü епанафора;

ü ампліфікація;

ü градація;

ü параномазія;

ü антитеза;

ü оксюморон;

ü риторичні фігури.

3. Фігури поетичної фоніки:

ü алітератація;

ü асонанс;

ü звукозапис;

ü евфонія;

ü какофонія;

ü тавтограма.

Завдання для індивідуальної роботи студентів:

1. Вивчити основні літературознавчі поняття, записати їх до термінологічних словників.

2. Визначити стилістичні фігури:

 

1. О слів жорстока і холодна влада!

Не опечись на їхньому вогні...

Такі ж близькі звучанням «рада» й «зрада»!

Які ж провалля поміж них страшні!

Б.Олійник.

 

2. Бігли в полі блискавиці

повз віковічні дуби,

Спали при лузі криниці,

Били крильми голуби.

А.Малишко

3. Тоді я не витримував і затуляв очі, а вони рубали один одного сокирами, як дрова. Кров лилася з них казанами. Відрубували один одному голови, руки, врубалися в розпалені груди, і кров, кажу ж бо, лилася з них відрами, казанами.

О.Довженко

4. Україна копає городи.

Може, рік, може, вік проживе.

А коли вже державу спородить,

Тоді й небо візьме за живе.

Україна копає городи.

І.Драч

5. Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

Чом твоє серденько - колюче терня?

Чом твої устонька – тиха молитва,

А твоє слово – остре, як бритва?

І.Франко

6. Білий подих –

Троянда білі пелюстки

Ронить на білий папір.

Хто білішого вірша напише?

Отака біла-біла хата

Серед білого-білого цвіту.

І.Драч

7. Божевілля моє, божемилля,

богомілля моїм сльозам

Ліна Костенко

8. Росла трава, росла

Тай похилилася;

Ждала, ждала мати дочку,

Та й зажурилася (Нар. тв.)

Визначити синтаксичні засоби:

1. Червоніло ціле море колосків пшениці (М. Коцюбинський)

2. На сто колін перед стома богами

Я падаю: прийди мені, прийди (І. Драч)

3. Дивлюся, сміюся, дрібні утираю (Т.Шевченко)

4. Зимовий вечір. Тиша. Ми. (П.Тичина)

5. Він дім згадав, і огнище, і втіху, І добрий труд, і дружбу, і сім’ю. (М.Бажан)

6. Серед мороку, бурі-негоди

Цілу ніч буде човен блукать (Леся Українка).

7. А ворогів зібралося – тьма тьмуща (Усна нар. тв.)

8. Усміхнулась Катерина,

Тяжко усміхнулась. (Т.Шевченко)

9. У мого коня золота грива,

Золота грива, срібні копита,

Срібна корита, шовковий хвостик,

Шовковий хвостик, очі тернові,

Очі тернові, вушка листові. (Колядка)

10. Зовсім темно, хоч око виколи. (Улас Самчук)

11. Тече вода в синє море, та не витікає;

Шука козак свою долю, а її немає. (Т.Шевченко)

12. Я співала людям – як живуть русалки,

Як у лісі темнім папороть цвіте,

Як ловили щастя неводом рибалки,

Як на небо впало сонце золоте. (О.Олесь)

13. О прекрасний час! Неповторний час (П.Тичина)

14. На майдані пил спадає, замовкає річ.

Вечір. Ніч. (П.Тичина)

15. Раділи радієм, плутоново плодились

А ми світили Вами, аж посліпли (М. Влад)

16. Думав, доля зустрінеться – спіткалося горе. (Т. Шевченко)

17. На нашій – не своїй землі. (Т. Шевченко)

18. Україно моя! Чисті хвилі ланів… (М. Рильський)

19. Кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить

Коли вона прокинеться?

Коли одпочити

Ляжеш, боже утомлений. (Т. Шевченко)

20. Ні, друже мій, не та родина!

Сучасна пісня – не перина. (І. Драч)

21. О, що за туга, розум мій опала? (М. Зеров)

22. Маленька ляля в льолі білій (Т. Шевченко)

23. О панно Інно, панно Інно. (П. Тичина)

24. Тінь там тоне, тінь там десь (П. Тичина)

25. У синьому морі я висіяв сни,

У синьому морі на синьому глеї

Я висіяв сни із твоєї весни,

У синьому морі з весни із твоєї. (М. Вінграновський)

26. Жили-були дід та баба (Казка)

Література до теми 1:

1. Винокур Г.О. О языке художественной литературы. – М., 1991.

2. Галич О. Теорія літератури. – К., 2001.

3. Кузьменко В.І. Літературний словник-довідник. – К., 1997.

4. Куца О. П. Основи літературознавства. Навчальний посібник для студентів педагогічних спеціальностей вищих закладів освіти. – Тернопіль, 2002.

5. Лесин В.М. Літературознавчі терміни. – К., Рад. шк., 1985.

6. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997.

7. Потебня О. Естетика і поетика слова. – К., 1985.

8. Тимофеев Л.И. Основы теории литературы. – М., 1976.

9. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К., 1998.

Тема 2