ХХШ. ПСЕВДОВАРІЯНТИ

 

Тисячолітня практика мовного спілкування людства виробила чимало способів розрізнення словесних форм. Іноді досить одного звуку, щоб змінити значення слова:

кат

кит

кіт

кут

 

Ця властивість мови створює широкі можливості для словотвору.

Зупинімось на так званих "псевдоваріянтах" — словах близьких за звучанням, але різних за значенням. Практика українського мовлення знає такі пари відієслівних іменників-псевдоваріянтів:

 

Дієслово	А. Іменник дії	Б. Іменник наслідку дії
зображати	зображ а ння	зобр а ження (образ)
напоумляти	напоумл я ння	напо у млення (нотація)
порівнювати	порівн я ння	пор і внення (троп)
призначати	признач а ння	призн а чення (мета)
приміщати	приміщ а ння	прим і щення (кімната)
сповіщати	сповіщ а ння	спов і щення (вістка)
споруджати	спорудж а ння	спор у дження (споруда)

 

Слова у стовпчику А різняться від слів у стовпчику Б двома рисами: наголосом і другим від кінця голосним звуком (звук А/Я у стовпчику А, звук Е у стовпчику Б). Це, сказати б, зовнішня різниця. Позатим, ці слова різняться і своїм значенням: стовпчик А містить слова, що відтворюють лише дію, а стовпчик Б — слова, що відтворюють наслідок дії, хоч можуть відтворювати і дію. Наведений взірець творення іменників від дієслів дуже продуктивний і раціонально виправданий: важко добачити якусь штучність в утворених цим способом формах.

Нашій мові постійно треба творити іменники наслідку дії, бо людство прогресує, і всяка дія неодмінно творила, творить і буде творити певний наслідок. Отже, потреба в іменниках наслідку дії ніколи не вичерпається. Тож і існування в мові відповідних моделів творення таких іменників дуже потрібне.

Українська мова широко використовувала і використовує модель творення "псевдоваріянтів". У мові існують цілі "сім'ї" псевдоваріянтів.

Наведу одну таку "сім'ю".

 

Дієслово	А. Іменник дії	Б. Іменник наслідку дії
будувати	будув а ння	буд о вання (будова) (1)
дарувати	дарув а ння	дар о ваний (дарунок)
малювати	малюв а ння	маль о вання (малюнок)
поховати	похов а ння	пох о вання (могила)
риштувати	риштув а ння	ришт о вання (підмостки коло будови)
групувати	угрупув а ння	угруп о вання (група)
цяцькувати	цяцькув а ння	цяцьк о ваний (прикраса)

 

Там, де у словах стовпчика А звук У, у словах стовпчика Б звук О. Крім того, ці слова відрізняються і наголосом: стовпчик А має жіночий наголос, а стовпчик Б — дактилічний. За значенням слова у стовпчиках різняться так: слова стовпчика А відтворюють дію відповідних дієслів, а слова стовпчика Б — наслідок дії.

Такий модель словотвору дуже помічний для розрізнення у мовній практиці понять дії та наслідку дії. Українська мова застосовувала таке розрізнення дуже широко:

 

Іменник дії	Іменник наслідку дії
асиґнув а ння	асиґн о ваний (кошти) (2)
відшкодув а ння	відшкод о ваний (певна сума)
гаптув а ння	гапт о вання (гаптована річ)
зачудув а ння	зачуд о вання (стан)
зруйнув а ння	зруйн о вання (руїна)
обдарув а ння	обдар о вання (хист)
пошанув а ння	пошан о вання (повага)
роздратув а ння	роздрат о вання (настрій)
розмалюв а ння	розмаль о вання (розпис на стіні)
розчарув а ння	розчар о вання (настрій)
спростув а ння	спрост о вання (текст)
спрямув а ння	спрям о вання (напрям)
устаткув а ння	устатк о вання (обладнання)
шпарув а ння	шпар о вання (шар шпарувального розчину)

 

Псевдоваріянти (1) і (2) з дактилічним наголосом на О правопис Кагановича-Постишева вилучив з ужитку і тим позбавив українську мову її продуктивного словотвору. А це значило припинення природного розвитку мови. Замість псевдоваріянтів, що передавали наслідок дії, в УССР культивовано російські форми:

 

асиґновка	замість	асиґн о вання
ґрунтовка	замість	ґрунт о вання
татуїровка	замість	татуй о вання
упаковка	замість	пак о вання
шифровка	замість	шифр о вання (зашифрований текст)
штриховка	замість	штрих о вання (штрихи на папері)

 

В інших випадках для передачі поняття наслідку дії в УССР запроваджено те саме слово, що й для поняття дії:

 

Іменник дії	Іменник наслідку дії після 1933 р.	Іменник наслідку дії до 1933 р.
замалюв а ння	замалюв а ння (шкіц)	замаль о вання (Рек.)
поступув а ння	поступув а ння (спосіб дій)	поступ о вання (Рек.)
формув а ння	формув а ння (загін)	форм о ваная (Рек.)
формулюв а ння	формулюв а ння (формула)	формуль о ваная (Рек.)
умеблюв а ння	умеблюв а ння (меблі)	умебль о вання (Рек.)

 

Скасування словотвору "псевдоваріянтів" поставило нашу термінологію в залежність від "розвиненої та досконалої мови, поширеної від Калінінграду до Владивостоку". І там, де українці могли обходитися без запозичень і калькувань, їм доводилося позичати і калькувати. Таким чином штучно створювано термінологічний дефіцит української мови.