Заснування Острозької академії. Етапи діяльності.

Заснування князем К.-В. Острозьким в 1576 р. слав’яно-греко-латинської академії було наслідком тієї культурно-освітньої ситуації, що склалася в Україні в останній чверті. XVI століття. Відсутність вищого рівня православної освіти відчувалась особливо гостро, у той час як католицьке та реформаційне шкільництво переживало свій розквіт. В др. пол. XVI ст. в Західній Європі працювало 55 університетів[4]. Більшість православних магнатів посилали своїх дітей вчитися за кордон. Чимало шкіл протестантів та католиків діяло в Україні. Проблема виховання інтелектуальної еліти нації ставала надзвичайно гостро. У протидію колонізаторському впливу єзуїтських шкіл виникло гроно православних освітніх осередків: Заблудівський – Григорія Ходкевича, Миляновицький – Андрія Курбського, Слуцький – князя Юрія Слуцького та ін. Особливе місце серед них посідала Острозька Академія, покликана виховувати високоосвічених вчених європейського рівня, твердих сповідників православ’я і патріотів свого народу.

Найстаріше свідчення про академію міститься у передмові до Острозького Букваря,який вийшов у світ 18 червня 1578 року. Отже, на той час діяльність школи та друкарні була вже налагоджена, побудовано приміщення, залучено кадри викладачів, видавців, літераторів, які підготували Буквар до друку. Виходячи з того, що на виконання такого обсягу робіт потрібно було рік-півтора, науковці відносять заснування академії на кінець 1576 року. Ця дата підтверджується рядом побічних доказів.

1. У першу чергу тим, що лише в листопаді 1576 р. Костянтин-Василь отримав від Стефана Баторія підтвердження своїх прав на володіння Острогом – привілей, у якому маєтки князя визнавалися його спадковими володіннями[5]. До того часу, поки не було остаточно вирішено питання належності Острога, засновувати тут академію і школу князю не було ніякого сенсу. Навіть з чисто престижних міркувань йому було вигідно будувати академію в своєму «домоначальному граді», яке дало назву його аристократичному роду. Важливе значення мало і те, що Острог був значним релігійним центром, одним з двох центрів єпархії, єпископ якої титулувався луцьким і острозьким, а замкова Богоявленська церква мала статус кафедрального собору. Відомий волинський просвітник Василь Загоровський у своєму листі, написаному з полону весною 1576 року до Андрія Курбського, просив, щоб його дітей направили вчитися до вільнюської колегії єзуїтів або до школи Андрія Курбського. Отже, весною 1576 року Острозька академія ще не існувала, оскільки Василь-Костянтин ще не володів Острогом.

2. Ще одним доказом того, що академія була заснована наприкінці 1576 р. є посередній натяк на її діяльність у передмові до книги відомого польського єзуїта Петра Скарги «Про єдність церкви Божої». що побачила світ 7 лютого 1577 р. У передмові до книги, яку Скарга писав наприкінці 1576 року, коли трактат готувався до друку, він ніби відмовляє князя від викладання в академії церковнослов’янської мови. «І не було ще на світі, і не буде ніколи жодного університету і академії. у яких би викладання велося на іншій мові крім, грецької і латинської, а з слов’янської мови вченим ще ніхто не був». Ці слова Скарги можна зрозуміти. як натяк на те, що в Острозі вже діяв на той час навчальний заклад, у якому велике значення надавалось вивченню церковнослов’янської мови.

Острозька школа та друкарня були засновані одночасно, як єдиний культурний комплекс.У 1576 р. до Острога з Кам'янця Подільського приїхав Герасим Данилович Смотрицький – перший ректор школи. Тоді ж, наприкінці 1576 – на початку 1577 р. до Острога у зв'язку з організацією тут школи і зосередженням у ній наукових сил прибув Іван Федоров.

Приміщення академії та друкарні були збудовані недалеко від замку К.-В. Острозького, як сказано в акті 1603 року, «на вулиці першій перед замком» в Пригородку. Нині на місці Острозької академії стоїть пам’ятник у вигляді розкритої книги, на сторінках якої викарбувані імена вчителів та учнів академії.

Етапи діяльності академії. У діяльності академії можна виділити наступні періоди: 1-й період становлення охоплює проміжок часу від 1576 до 1585 р.

2-й період розквіту – від 1585 до 1608 р.

3-й період занепаду – від 1608 до 1636 р.

Професор Торуньського університету ім. Миколи Коперніка Томаш Кемпа слушно зазначає, що становлення Острозької академії було відносно довгим процесом. Така думка видається тим більше обґрунтованою, що К.-В. Острозькому нелегко було швидко знайти відповідні наукові кадри для острозького закладу. Початково в Острозі діяло, напевно, тільки «дітищне училище», про яке йде мова у вступі до друкованого на його потреби Букваря 1578 р. У березні 1579 р. був написаний тестамент племінниці К.-В.Острозького – Гальшки, у якому вона передає на «шпиталь і академію острозьку», а також на монастир св. Спаса і с. Доросиню» 6 000 коп грошей. Але слова «шпиталь і академія» не говорять про те, що вони вже існували на момент фундації, скоріш за все вони належали до замислів князя. Гальшка давала фундацію на академію, яка ще мала бути в Острозі.

На думку Т.Кемпи, біля 1585 р. «дітищне училище» підвищивши рівень освіти, перетворилось у середню школу – колегіум. Доказом цього є те, що в 1584 р. вчитель Тимофій Михайлович називав себе ще «дяком школи руської острозької», а в 1587 р. посланець папи Горацій Спанноці писав вже про острозький колегіум, який діяв вже певний період[6]. Підтвердженням версії переходу «дітищного училища» на середній освітній рівень, є фундація князя, зроблена під час його перебування на варшавському сеймі 14 лютого 1585 р. (затверджена королем Стефаном Баторієм 25 лютого 1585 р) про надання на шпиталь і церкву св. Трійці при ньому прибутків з 8-ми сіл Суразької волості, які фактично призначались на школу. Невипадково ця фундація князя співпала в часі з наданням Острогу Стефаном Баторієм Магдебурзького права 7 червня 1585 року. Нові будинки на потреби друкарні та академії могли бути зведені саме з фундаційних коштів князя[7]. У цей же час зять князя Кшиштоф Радзівіл в листі до Вельяміна Рутського писав, що К.-В. Острозький будує академію «з великою побожністю і майже королівським розмахом»[8].

Незважаючи на певні труднощі, поступово князю Острозькому вдалось зосередити в академії цілу плеяду культурних діячів, створити значний осередок інтелектуалів, з яким у ті часи не могли суперничати ні Львів, ні Луцьк, ні навіть Київ. Ця когорта вчених підіймала академію на вищий рівень навчання. У творах авторів XVI ст. та в документах того часу навчальний заклад в Острозі називали по-різному: тримовним ліцеєм, школою, колегією. Проте, виявлено чимало документів, у яких Острозька школа названа іменем вищого навчального закладу – академія. Назва академія зустрічається в таких документах:

1.Заповіт Гальшки Острозької, написаний 9 березня 1579 року,

2.Вихідні дані книги «Ключ царства небесного» Герасима Смотрицького, написаної 1587 р.

3. Лист до князя В.-К.Острозького від Іпатія-Потея, у якому Іпатій Потей називає свого полемічного опонента «клірика Острозького» – «студентом славної академії острозької».

4. Щоденник відомого католицького діяча Яна Вєлєвіцького, який був добре обізнаний з тодішнім шкільництвом, у якому острозький навчальний заклад також названий академією.

Період розквіту академії продовжувався до смерті К.-В.Острозького 1608 р. Після його кончини академія вже ніколи не підійметься до такого рівня як за його життя. Але за життя старшого сина князя Януша, який володів Острогом до своєї смерті 1620 р. академія була ще значним навчальним закладом. Тут працювали відомі вчені, видавалися книги.

 

Особливо скрутні часи настають для академії після смерті Януша Острозького 1620 р., коли повноправною володаркою острога стає онука К.-В. Острозького – Анна-Алоїза Ходкевич. У 1620 р., після повстання острозьких міщан, Анна-Алоїза остаточно закриває академію, розпускає вчителів і учнів. Приміщення академії було розібране на цеглу, яка пішла на будівництво острозького колегіуму єзуїтів. У цей же заклад перейшла бібліотека академії