Студопедия — РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ТЕПЛОВИТРАТ НА ОПАЛЕННЯ БУДИНКУ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ТЕПЛОВИТРАТ НА ОПАЛЕННЯ БУДИНКУ






Н.1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період q буд, кВт · год/м2 або кВт · год/м3, визначається за формулою

q буд = Q рік / Fh або q буд = Q рік / Vh , (Η.1)

де Q рік - витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт · год, що визначається на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків згідно з Н.2;

Fh, Vh - опалювана площа або об'єм будинку, м2 або м3, що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.04.05, а також положеннями Н.3.

Н.2 Розрахункові витрати теплової енергії Q ріквизначаються за формулою

Q рік = [ Q k - (Q вн п + Q s) · ν · ς] · β h, (Η.2)

де Qk - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку будинку, кВт · год, визнача­ються за формулою

Qk = χ1· K буд · Dd · FΣ ,(Н.3)

де χ1 = 0,024 - розмірний коефіцієнт;

K буд - загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2 · К), визна­чається за формулою

K буд = k Σпр + k інф (Н.4)

де k Σпр - приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2 · К), що визначається за формулою

k Σпр = ξ (F нп / R Σпр нп + F сп/ R Σпр сп+ F д/ R Σпр д + F пк / R Σпр пк + F ц / R Σпр ц) / F Σ , (Н.5)

де ξ - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огорож за сторонами світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи н будинок; для житлових будинків ξ = 1,13, для інших будинків ξ = 1,1;

F нп, F сп, F д, F пк, F ц - площа відповідно стін (непрозорих частин), світлопрозорих конструкції (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольнго перекриттів, м2;

R Σпр нп , R Σпр сп , R Σпр д , R Σпр пк, R Σпр ц - приведений опір теплопередачі відповідно стін, світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних пере криттів), цокольних перекриттів, м2 ·°С/Вт; підлог по грунту - з урахуванням їх поділу на зони із значенням опору теплопередачі;

F Σ - внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини будинку, що опалюється з урахуванням покриття (перекриття) верхнього поверху й перекриття підлоги нижнього опалюваного приміщення, м2;

k інф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, Вт/(м2 · К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, визначається за формулою

k інф = χ2 · с · n об · υv · Vh · γЗ · η; / F Σ, (Н.6)

де χ2 = 0,278 - розмірний коефіцієнт;

с - питома теплоємність повітря, приймається 1 кДж/(кг · К);

поб - середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год-1, що визначається експериментально або приймається за нормами проектування будинків: для приміщень житлових та громадських будинків - за вимогами ДБН В.2.2-15; для інших будинків - згідно з вимогами СНиП 2.04.05 та відповідних норм;

υ;ν - коефіцієнт зниження об'єму повітря у будинку, яким враховується наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. За відсутності точних даних приймається υν = 0,85;

Vh - те саме, що у формулі (Н.1), м3;

γ З - середня густина повітря, що надходить до приміщення за рахунок інфільтрації та вентиляції, кг/м3, визначається за формулою

γ З = 353 / [273+0,5·(t в + t оп з)], (Η.7)

де t в - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень будинків, що визначається за таблицею Г2, °С;

t оп з - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С, що визначається згідно зі СНиП 2.01.01;

η - коефіцієнт впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що приймається 0,7 - для стиків панелей стін, а також багатостулкових вікон; 0,8 - для дво­стулкових вікон і балконних дверей; 1,0 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при цьому коефіцієнт η приймається за найбільшим значенням, єдиним для всього будинку;

F Σ - те саме, що у формулі (Н.3);

Dd - кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку згідно з додатком В. Для І температурної зони приймається Dd = 3750 °С · діб, для II температурної зони приймається Dd = 3250 °С · діб, для III тем­пературної зони приймається Dd = 2750 °С · діб, для IV температурної зони приймається Dd = 2250 °С · діб;

Q вн п - побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт, що визначаються за СНиП 2.04.05;

Qs - теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт · год, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу - північ (Пн), схід (С), південь (Пд) і захід (З), або за проміжними напрямками (північ - захід (ПнЗ), північ - схід (ПнС), південь - схід (ПдС) і південь - захід (ПдЗ), визначаються за формулою

Qs = ζв εв (F Пн ІПн + FC IC + F Пд I Пд + FЗ IЗ)+ ζз л εз л F сп л І г, (Η. 8)

де ζв , ζз л - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відносно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, що приймаються за таблицею Н.1;

εв, εз л - коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації для світлопрозорих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світло-прозорих конструкцій або за таблицею Н.1; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45° і більше варто вважати як вертикальні вікна, з кутом нахилу менше 45°- як зенітні ліхтарі;

F Пн, FC, F Пд, FЗ,- площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма сторонами світу, м2;

F сп л- площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м2;

ІПн, IC, I Пд, IЗ), - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, спрямована на вертикальну поверхню за умов хмарності, відповідно орієнтована за чотирма фасадами будинку, кВт · год/м2 (для проміжних орієнтирів фасадів будинків, що відрізняються від напрямків на Пн, Пд, З, С (ПнЗ, ПнС, ПдЗ, і ПдС), величину сонячної радіації треба визначати за інтерполяцією);

І г - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, спрямована на горизонтальну поверхню, за умов хмарності, кВт · год/м2.

 

Таблиця H.1 - Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу ςв и ςз л і відносного проникнення сонячної радіації, εв і εз л, відповідно вікон і зенітних ліхтарів

 

 

 

Заповнення світлового прорізу Коефіцієнтиζв і ζз л в і εз л
при дерев'яних або ПВХ плетіннях при алюмінієвих плетіннях
ζв і ζз л εв і εз л ζв і ζз л εв і εз л
Подвійне скління з селективним і -покриттям на внутрішньому склі: - однокамерні склопакети в одинарних плетіннях - подвійне скління в спарених плетіннях - подвійне скління в роздільних плетіннях   0,80 0,75 0,65   0,54 0,65 0,60   0,80 0,700,60   0,54 0,65 0,60
Потрійне скління із звичайного скла в окремо спарених плетіннях 0,50 0,70 0,50 0,70
Однокамерні склопакети й одинарне скління у роздільних плетіннях 0,60 0,63 0,60 0,63
Однокамерний склопакет із селективним покриттям і одинарне скління у роздільних плетіннях 0,60 0,58 0,60 0,58
Двокамерні склопакети із селективним покриттям на внутрішньому склі та в одинарному плетінні 0,8 0,48 0,8 0,48

ν; - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій будинків акумулювати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі і визначається згідно ДБН В.2.5-24; за відсутності точних даних слід приймати ν; = 0,8;

ς - коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення; рекомендовані значення ς = 1,0 - в однотрубній системі з термостатами та з пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти (ІТП) або поквартирним горизонтальним розведенням; ς = 0,95 - у двотрубній системі опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП; ς = 0,9 - в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП, а також у двотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,85 - в однотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,7 - у системі без термостатів та з центральним авторегулюванням на ІТП з коригуванням за температурою внутрішнього повітря; ς = 0,5 - у системі без термостатів та без авторегулювання на ІТП (регулювання центральне в ІТП або котельні);

β h - коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системою опалення, пов'язане з диcкретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огорож, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших протяжних будинків β h = 1,13, для будинків баштового типу β h = 1,11.

Η.3 Опалювана площа будинку визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного опалюваного цокольного й підвального) будинку, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни. При цьому площа сходових кліток і ліфтових шахт включається до площі поверху.

В опалювану площу будинку не включаються площі теплих горищ і підвалів, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, сходових кліток, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.

Для підземних автостоянок опалюваний об'єм обмежується перекриттям над автостоянкою.

Η.3.1 При визначенні площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1,2 м при нахилі 30° до обрію; 0,8 м - при 45° - 60°; при 60° і більше площа вимірюється до плінтусу.

Н.3.2 Площа житлових приміщень будинку визначається як сума площ усіх спільних кімнат (віталень) і спалень.

Н.3.3 Загальна площа зовнішніх стін (з урахуванням віконних і дверних прорізів) визначається як добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній поверхні на внутрішню висоту будинку, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з ураху­ванням площі віконних і дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до внутрішньої поверхні віконного або дверного блока. Сумарна площа вікон визначається за розмірами прорізів у світлі. Площа зовнішніх стін (непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх стін і площі вікон і зовнішніх дверей.

Н.3.4 Площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) визначається, як площа поверху будинку (у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін). При похилих поверхнях стель останнього поверху площа покриття, горищного перекриття визначається, як площа внутрішньої поверхні стелі.









Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 788. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Виды и жанры театрализованных представлений   Проживание бронируется и оплачивается слушателями самостоятельно...

Что происходит при встрече с близнецовым пламенем   Если встреча с родственной душой может произойти достаточно спокойно – то встреча с близнецовым пламенем всегда подобна вспышке...

Реостаты и резисторы силовой цепи. Реостаты и резисторы силовой цепи. Резисторы и реостаты предназначены для ограничения тока в электрических цепях. В зависимости от назначения различают пусковые...

Йодометрия. Характеристика метода Метод йодометрии основан на ОВ-реакциях, связанных с превращением I2 в ионы I- и обратно...

Броматометрия и бромометрия Броматометрический метод основан на окислении вос­становителей броматом калия в кислой среде...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия