Знайомлення без посередникаБудьмо знайомі! Я хочу (хотів би) з Вами познайомитися! Мені конче треба з Вами познайомитися! Ви не проти, щоб ми познайомилися? Чому б нам не познайомитися? Дозвольте відрекомендуватися! Після цих формул ідуть фрази самоназивання: Моє ім’я...; Моє прізвище...; Мене звати...; Я –... Знайомлення здебільшого відбувається у формі такого діалогу: – Будьмо знайомі! Моє ім’я Тарас (Бондаренко). – Андрій (Васильович; Шелудько). – Дуже приємно! (Мені дуже приємно з Вами познайомитися! Радий знайомству з Вами!). Знайомлення через посередника: Дозвольте представити (відрекомендувати) Вам...; Дозвольте познайомити Вас із...; Познайомтеся, це...; Познайомтеся, будь ласка, це...; Знайомтеся, будь ласка. Це мій... Особа, якій відрекомендовують, може висловити свої почуття такими фразами: Дуже приємно! Я вже чув про Вас; Мені (надзвичайно) приємно з Вами познайомитися! Я радий знайомству з Вами! Мудрі поради • Жінкам не бажано знайомитися з чоловіками без посередника (крім службових, професійних взаємин). • Своє ім’я (прізвище, по батькові) треба вимовляти розбірливо, без поспіху, достатньо голосно. • Знайомляться через посередника стоячи. • Руку першим подає той, кому відрекомендовують. • Під час знайомства варто усміхатися, мати щирий вираз обличчя. Увага! Граматична компетенція Будьмо знайомі Будемо знайомі! Дозвольте відрекомендуватися Давайте знайомитися Дозвольте представитися Порада, пропозиція Порада – пропозиція, вказівка, як діяти за яких-небудь обставин, допомога добрим словом у скруті; рада. Я дуже раджу Вам...; Я пропоную Вам...; Я би радив Вам...; Дозвольте порадити Вам...; Може б, Вам...; Вам слід (варто)... Адресат має на пропозицію відповідно відреагувати, обов’язковими мають бути слова подяки: Я Вам щиро вдячний (щиро дякую) за пораду! Я нею неодмінно скористаюся. Я не зможу скористатися з Вашої пропозиції (поради), але я щиро дякую за неї! Дякую за пораду (пропозицію)! Я мушу добре її обміркувати (подумати над нею)! Згода Згода – позитивна відповідь, дозвіл на що-небудь, вияв бажання щось робити. Добре! Будь ласка! Прошу! Згоден! Погоджуюся! Мушу погодитися! Доведеться погодитися! Авжеж; авжеж, що так! Гаразд; Звичайно; Ви маєте рацію; Безперечно; Поза всяким сумнівом. Я ж так і знала! І я такої ж думки; Очевидно, це саме так; Так воно і є; З приємністю (із задоволенням). Відмова Відмова – відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ тощо. Певна річ, ви не завжди можете задовольнити прохання, прийняти ту чи ту пропозицію й тому змушені відмовити. Відмова має бути коректною, доброзичливою й переконливою. А щоб пом’якшити тон відмови, на початку речення треба вживати слова: на жаль, шкода, дуже шкода, на превеликий жаль, щиро жалкую, вибачте, мені дуже прикро, перепрошую.
Шкода, але про це не може бути й мови; Даруйте, але я змушений Вам (тобі) відмовити; Дуже шкода, але я не погоджуюсь; Я б дуже хотів (Мені дуже хотілося б), але...; Перепрошую, мені треба подумати (мушу порадитися, я маю спочатку це обміркувати). Мудра порада Усіляко варто уникати прямої відмови, вживаючи слова Ні! Ні, я не погоджуюсь! Звичайно, ні! Краще скористатися делікатною формою непрямої відмови (останній приклад).
|
На жаль, ніяк не можу погодитися;
