Часть 1. Фонетика мёртвого великорусского языка

Дані бухгалтерського обліку, згруповані на бухгалтерських рахунках, в подальшому узагальнюються у фінансовій звітності підприємств. Фінансову звітність складають таким чином, щоб надати інформацію про стан активів, капіталу і зобов'язань, про доходи, витрати та фінансові результати, рух грошових коштів та капіталу. Головною формою фінансової звітності є баланс (від лат. bis lans — дві чаші).

Баланс [П(С)БО 1] — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображує на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (додаток В).

Баланс — це двостороння таблиця, в якій ліва частина — це актив, а права — пасив.

В активі згруповано активи підприємства; в ньому три розділи — "Необоротні активи", "Оборотні активи" та "Витрати майбутніх періодів".

У пасиві п'ять розділів — "Власний капітал", "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання", "Поточні зобов'язання", "Доходи майбутніх періодів".

Кожний розділ складається зі статей відповідно до об'єктів бухгалтерського обліку та рахунків. В активі відображаються залишки по рахунках класів 1—3, у пасиві — класів 4—6. Рахунки класів 7—9 призначені для складання форми № 2 фінансової звітності "Звіт про фінансові результати".

Актив = Пасив, або балансове рівняння Активи = Капітал + Зобов'язання.

Підсумок балансу, який однаковий в активі і пасиві, називається валютою балансу.

Баланс необхідний для контролю за наявністю та структурою активів, капіталу та зобов'язань підприємства, для аналізу фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності тощо.

Бухгалтерська звітність — це звітність, яка складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Бухгалтерська звітність підприємства включає в себе фінансову, податкову та статистичну звітність.

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Звітним періодом вважається рік, проміжна фінансова звітність подається щоквартально.

Склад фінансової звітності

Квартальна:

— форма № 1 — "Баланс" [П(С)БО 2], наведений у додатку В;

— форма № 2 — "Звіт про фінансові результати" [ЩС)БО 3], наведений у додатку Г.

Річна:

— форми № 1, 2;

— форма № 3 — "Звіт про рух грошових коштів" [П(С)БО 4];

— форма № 4 — "Звіт про власний капітал" [П(С)БО 5];

— форма № 5 — "Примітки до фінансових звітів" [14].

Порядок подання фінансової звітності регламентовано наказом Міністерства фінансів України [13].

Вплив господарських операцій на баланс. Господарські операції зумовлюють певні зміни в балансі. Наприклад, оплата рахунків постачальника призводить до зменшення валюти балансу на суму оплати, бо зменшується залишок по субрахунку 311 (актив балансу) і по рахунку 63 (пасив балансу).

Розрізняють чотири типи операцій, що впливають на баланс.

БЫЛО ЖАРКОЕ ЛЕТО

Г

Было жаркое лето,

Была встреча случайная.

И любовь накатила,

Как морская волна.

Что случилось потом,

Не пойму, чья вина –

Только кончилось лето,

Ты один, я одна.

 

Я наполню бокал

Вином цвета бордо,

Посмотрю на огонь –

Тень твоя промелькнет.

И мне вспомнятся дни

Знойной, жаркой любви,

И хмельной аромат

Вдаль меня унесет…

 

За окном моим осень,

Моросит мелкий дождь,

А печаль и тоска

Всё стучатся в мой дом.

Я закрою окно,

Не открою им дверь.

Пусть рекою льет дождь,

Да гремит в небе гром.

 

- Я же сильная женщина,

- И ни о чём не жалею.

- Да, я сильная женщина, -

Повторяю себе.

Почему же тогда

В одиночестве плачу?..

………………………..

Никогда моих слез

Не увидеть тебе!

 

 

Часть 1. Фонетика мёртвого великорусского языка

В русском языке представлены два не смешивающихся между собой типа звуков: гл а сные звуки и согл а сные звуки. Русские фонетические слова (морфологические слова, имеющие удар е ние, совмещённые с примыкающими к ним кл и тиками – словами, не наделёнными собственными главными ударениями, подробнее см. в разделе «Ударение») делятся на слоги, и в каждом слоге может быть только один гласный звук. Клитики делятся на прокл и тики, примыкающие к следующему за ними слову (таковы, например, предлоги), и энкл и тики, примыкающие к предыдущему слову (таковы, например, формообразующая частица «бы» и многие модальные частицы). Предложение не может начинаться с энклитики или заканчиваться проклитикой, поскольку в конце каждого предложения имеется пауза: одно фонетическое слово не может начинаться в одном предложении и заканчиваться в другом, если кажется, что это происходит, значит, фонетическое слово разорвано на несколько. Между фонетическими словами, как правило, есть микропаузы, поэтому взаимодействие фонетических слов ненормативно. Между двумя гласными, принадлежащими к разным морфологическим словам, может возникать пауза – так называемая гортанная смычка. Позиция после гортанной смычки или в самом начале фонетического слова называется абсолютным началом, позиция перед гортанной смычкой или в самом конце фонетического слова – абсолютным концом. Произнесённый позднее звук в соответствии с орфографической записью называется правым, произнесённый ранее – левым, хотя следует понимать, что это лишь условные названия. Различаемый звук – это группа звуков, замена звуков внутри которой несущественна (например, более открытые и более закрытые гласные внутри одного и того же подъёма и ряда и одних и тех же огубленности и ударности; схожее понятие в некоторых работах по фонетике называется звукот и пом). Дальнейшее рассмотрение логично разделить на четыре части: слоги, ударение, гласные звуки и согласные звуки.