Без масокИтак, пусть пользователю компьютера cit.mgu.com, находящегося в сети 129.13.0.0, необхо- димо установить связь с FTP-сервером. Пользователю известно символьное имя сервера unix.mgu.com, поэтому он набирает на клавиатуре команду обращения к FTP-серверу по имени: > ftp unix.mgu.com Выполнение этой команды инициирует три последовательные операции: 1. DNS-клиент (работающий на компьютере cit.mgu.com) передает DNS-серверу сообще- ние, в котором содержится запрос об IP-адресе сервера unix.mgu.com, с которым он хочет связаться по протоколу FTP. 2. DNS-сервер, выполнив поиск, передает ответ DNS-клиенту о найденном IP-адресе сервера unix.mgu.com. 3. FTP-клиент (работающий на том же компьютере cit.mgu.com), используя найденный IP- адрес сервера unix.mgu.com, передает сообщение работающему на нем FTP-серверу.
4. Алгоритм роботи маршрутизаторів з використанням масок. 1. Маршрутизатор определяет IP адрес станции назначения AD у принятой дейтаграммы и анализирует принадлежность этого адреса к одной из непосредственно подключенных к нему сетей. a) Если возможна непосредственная доставка дейтаграммы, она не нуждается в маршрутизации и уничтожается. b) Если адрес AD принадлежит к одной из непосредственно подключенных сетей, дейтаграмма направляется в эту сеть через соответствующий интерфейс маршрутизатора. 2. Маршрутизатор проверяет наличие или отсутствие в таблице маршрутизации указания маршрута для хоста AD. a) Если такой маршрут имеется, дейтаграмма передается в адрес next hop для данного маршрута. 3. Маршрутизатор анализирует соответствие Net Id искомого адреса записям, которые расположены в таблице маршрутизации. a) Если несколько записей соответствует искомому адресу, маршрутизатор передает дейтаграмму в адрес next hop той сети, которой соответствует самая длинная маска. b) Если таких записей не обнаружено, дейтаграмма передается в направлении default gateway c) Если default gateway не определен для данного маршрутизатора, формируется сообщение об ошибке маршрутизации. 5. Структуризація мережі масками змінної довжини (CIDR). Суть технології CIDR полягає в тому, що кожному постачальнику послуг Internet повинен бути призначений нерозривний діапазон IP-адрес. При цьому вводиться поняття узагальненого мережевого префікса, що визначає загальну частину всіх призначених адрес. Відповідно, маршрутизація на магістральних каналах може реалізовуватися на основі узагальненого мережевого префікса. Результатом є агрегування маршрутних записів, зменшення розміру таблиць маршрутних записів і збільшення швидкості обробки пакетів. Ділення IP-адреси на номер мережі і номер вузла в технології CIDR відбувається не на основі декількох старших біт, що визначають клас мережі (А, В або С), а на основі маски змінної довжини, що призначається постачальником послуг Всі адреси мають загальну частину в k старших розрядах - префікс. Решту n розрядів використовуються для доповнення незмінного префікса змінною частиною адреси. Діапазон наявних адрес у такому випадку становить 2n. Коли споживач послуг звертається до постачальника послуг з проханням про виділення йому деякої кількості адрес, то в наявному пулі адрес «вирізується» безперервна область S1, S2, S3 або S4 відповідного розміру. Причому межі цієї області вибираються такими, щоб для нумерації необхідного числа вузлів вистачило деякого числа молодших розрядів, а значення всіх залишилися (старших) розрядів було однаковим у всіх адрес даного діапазону. Таким умовам можуть задовольняти тільки області, розмір яких кратний ступеня двійки, А кордони ділянки, що виділяється повинні бути кратні необхідному кількості вузлів 6. Фрагментація IP-пакетів. Параметри фрагментації. Фрагментація – це ділення поля даних початкового пакету на частини і оформлення цих частин у вигляді пакетів меншого розміру – фрагментів. Фрагментація виконується при неможливості передати пакет в наступну по маршруту мережу через те, що його розмір перевершує максимально допустимий розмір одиниці передаваних даних в цій мережі. Всі фрагменти переміщаються по складеній мережі незалежно один від одного, тому деякі з них можуть прийти не в тому порядку, в якому їх відправляли, або зовсім загубитися. Збір початкового пакету з фрагментів здійснюється модулем IP у вузлі призначення (і ніколи на проміжних маршрутизаторах). При збірці встановлюється таймер, що обмежує час очікування фрагментів. Якщо до часу закінчення таймера хоч би один фрагмент не дійде до вузла призначення, то всі фрагменти відкидаються. Причому протокол IP не бере на себе завдання повторної передачі окремих фрагментів або пакету цілком, залишаючи цю проблему протоколам верхнього рівня Параметри фрагментації · Ідентифікатор пакету (Identification). Всі фрагменти одного пакету повинні мати однакові ідентифікатори · Ознака дозволу фрагментації DF=1 (Do not Fragment) · Ознака проміжного фрагменту MF=1 (More Fragments) · Зміщення фрагменту (Fragment Offset) від початку спільного поля даних вихідного пакетау; має бути кратним 8 байтам. · Час життя (Time to Live)
|
