Vocabulary list

1. Основним у визначенні суті маркетингу є:

– збут товарів;

– підвищення якості життя;

– установлення цін на товари;

+ задоволення потреб споживачів.

 

2. Сучасній концепції маркетингу відповідає:

– товарна орієнтація;

– збутова орієнтація;

+ орієнтація на споживача та суспільство;

– орієнтація на споживача.

 

3. Чинники, що не відносять до макромаркетингового середовища компанії:

– економічні;

+ контактні аудиторії;

– екологічні;

– науково-технічні.

 

4. Мета маркетингової діяльності підприємства полягає у:

– якнайскорішому погашенні кредитів;

– забезпеченні ефективності інвестицій;

+ якнайповнішому та ефективному задоволенні запитів клієнтури ринку;

– виконанні заявленої у реєстраційних документах програми підприємства.

 

5. Якщо продукція підприємства реалізується на локальному ринку маркетолог має враховувати, насамперед, позицію та запити:

– внутрішньоконтактної аудиторії;

+ потенційних споживачів товарів;

– місцевої преси;

– громадських об’єднань.

 

6. Основною метою вивчення конкурентної ситуації на товарному ринку є:

– виявлення доступних ресурсів

– поліпшення іміджу підприємства;

+ підвищення прибутковості підприємства;

– виявлення нових постачальників.

 

7. Мінімальний обсяг виробництва нового товару, за якого виторг від його реалізації дорівнює витратам на виробництво, визначається:

– за кривою попиту;

– за кривою пропозиції;

– за місткістю ринку;

+ за точкою беззбитковості.

8. Юридичній реєстрації підлягає:

+ товарний знак;

– товарна марка;

– логотип;

– фірмові константи.

 

9. Торговельний посередник, який приймає право власності на товар, – це:

– брокер;

– агент виробника;

+ дилер;

– збутовий агент.

10. До основних критеріїв відбору каналів реалізації не відносять:

– обсяг реалізації товарів;

+ обсяг виробництва товарів;

– швидкість товаропросування;

– рівень витрат обігу.

 

11. Доцільно здійснювати зниження цін у випадках:

– дефіцитних явищ;

+ масового розпродажу;

– «зняття вершків»;

– усі відповіді правильні.

 

12. Елементи комплексу маркетингу, які утворюють основу маркетингової програми підприємства, – це:

– продукт, ціна, канали збуту, цільовий ринок;

– продукт, ціна, цільовий ринок, просування;

+ продукт, ціна, канали збуту, просування;

– товар, ціна, персональний продаж, просування.

 

13. Маркетингова тактика – це:

– спосіб досягнення маркетингової мети, що характеризується цільовим ринком і маркетинговою програмою для її досягнення та значним горизонтом планування;

+ щоденне прийняття відповідних операційних рішень, необхідних для досягнення успіху маркетингової стратегії;

– ефективне використання маркетингового плану, що потребує посиленої уваги до деталей;

– спосіб просування продукту, за якого використовується пряма комунікація зі споживачем.

 

14. До складових мікромаркетингового середовища підприємства належать:

+ постачальники, посередники, споживачі, контактні аудиторії;

– постачальники, контактні аудиторії, банки, лізингові компанії;

– посередники, споживачі, засоби масової інформації, громадські об’єднання;

– банки, лізингові компанії, засоби масової інформації, громадські об’єднання.

 

15. До основних видів ринкових структур за умовами конкуренції відносять:

– чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігопсонія, монополія;

– досконала конкуренція, монополістична ситуація, олігополія, монопсонія;

– монополістична ситуація, олігополія, монопсонія, монополія;

+ чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, монополія.

 

16. Маркетингова стратегія – це:

+ спосіб досягнення маркетингової мети, що характеризується цільовим ринком і маркетинговою програмою для її досягнення та значним горизонтом планування;

– щоденне прийняття відповідних операційних рішень, необхідних для досягнення успіху маркетингової стратегії;

– ефективне використання маркетингового плану, що потребує посиленої уваги до деталей;

– спосіб просування продукту, за якого використовується пряма комунікація зі споживачем.

 

17. Закони України, що забезпечують захист конкуренції на державному рівні:

– Господарський кодекс України;

– Закон «Про Антимонопольний комітет України»;

– Закон «Про захист економічної конкуренції»;

+ усі відповіді правильні.

 

18. Заходи, які не відносяться до основних типів економічного шпигунства:

– електронні прослуховування;

– пошук інформації у смітті;

+ створення недостовірної інформації;

– внутрішнє інформування.

 

19. Життєвий цикл товару складається з:

– етапів виробництва, зростання, зрілості, спаду;

+ етапів впровадження, зростання, зрілості, спаду;

– етапів виведення на ринок, насичення, зрілості, спаду;

– етапів виробництва, насичення, зрілості, спаду.

 

 

20. Крива попиту показує:

+ найбільшу кількість товару, яку куплять споживачі за визначеною ціною;

– доходи споживачів, які вони планують витратити;

– споживацьку готовність та можливість придбати незначну кількість товарів і послуг;

– правильна відповідь відсутня.

 

21. Точка беззбитковості розраховується, як:

– постійні витрати / (Собівартість – Питомі змінні витрати);

+ постійні витрати / Маржинальний дохід;

– питомі змінні витрати / (Ціна одиниці продукції – Постійні витрати);

– ціна одиниці продукції / (Собівартість – Постійні витрати).

 

22. Знижки за кількість придбаної продукції, які є доречними, якщо підприємство прагне стимулювати повторну купівлю товару протягом року, – це:

– звичайні кількісні знижки;

– знижки за прискорення оплати;

– знижки за оплату готівкою;

+ накопичувальні кількісні знижки.

 

23. Товари-аналоги конкуруючих фірм вперше з’являються на стадії:

– впровадження;

+ зростання;

– зрілості;

– спаду.

 

24. Коефіцієнт цінової еластичності попиту розраховується, як:

– відношення відсоткової зміни ціни до відсоткової зміни величини пропозиції;

– відношення відсоткової зміни попиту до відсоткової зміни величини пропозиції;

+ відношення відсоткової зміни величини попиту до відсоткової зміни ціни;

– правильна відповідь відсутня.

 

25. До основних функцій, що виконують посередники відносять:

– укладання угод, інформування споживача, продаж товару;

– інформування споживача, доставка товару, надання гарантійного обслуговування;

– сприяння продажу, інформування споживача, доставка товару;

+ укладання угод, забезпечення логістики, сприяння продажу.

 

 

26. Складова комунікаційної політики, що є ефективною лише у короткостроковій перспективі – це:

– персональний продаж;

+ стимулювання збуту;

– формування попиту;

– прямий маркетинг.

 

27. Якщо компанія не може задовольнити потреби всіх споживачів, вона має зосередитися на одній або кількох групах споживачів, які є її:

– сегментом ринку;

– нішею ринку;

– вікном ринку;

+ цільовим ринком.

 

28. Реклама – це:

– будь-яка інформація, що на основі освітнього підходу повідомляє потенційних споживачів про нові продукти;

+ будь-яка платна форма неособистого представлення організації, товару чи ідеї від імені конкретного замовника;

– неособиста, опосередковано оплачувана форма розповсюдження позитивної інформації про компанію та її продукти і послуги.

– інформація, що дозволяє виявити потенційних споживачів та залучити їх до цільового ринку.

 

29. Конкурентна ринкова структура, в якій декілька компаній контролюють значну частину продажу в галузі, має назву:

– монополія;

– монопсонія;

+ олігополія;

– олігопсонія.

 

30. Ефективні маркетингові дослідження вимагають від дослідників:

– безперервності;

– визначеності;

– вибірковості;

+ комплексності.

 

31. Перший етап процесу прийняття споживачем рішення про купівлю – це:

+ відчуття потреби;

– задум;

– визначення цінності;

– пошук інформації.

 

32. Цінова доплата, яку готові заплатити споживачі за якість та надійність товару відомої товарної марки, – це:

– доплата за обсяги реалізації продукції;

+ премія за репутацію та імідж;

– премія за якісне обслуговування;

– всі відповіді правильні.

 

33. Об’єктами маркетингової діяльності є:

- товари, послуги;

- фірми;

- поведінка споживачів, ідеї;

+ всі відповіді правильні.

 

34. Сегментація ринку – це:

– поділ потенційних покупців на цільові ринки, що об’єднані подібними товарами та потребами;

– поділ споживачів на певні групи з однаковими потребами та купівельною спроможністю;

+ поділ потенційних покупців на групи, що об’єднують людей із подібними потребами і з однаковими реакціями на певні маркетингові дії;

– поділ цільового ринку на відповідні сегменти з метою визначення ємності ринку.

 

35. Фотокамери, телевізори та одяг є прикладом товарів:

– повсякденного попиту;

+ попереднього вибору;

– особливого попиту;

– пасивного попиту.

 

36. Посередник, який має юридичне право укладати угоди від імені виробника, – це:

– дилер;

– дистриб’ютор;

– комівояжер;

+ брокер.

 

37. Основне завдання маркетингової ревізії полягає у:

+ формулюванні питань, які потрібно обговорити для майбутнього планування маркетингової діяльності, виявити ділянки, у яких є недоліки;

– зіставлення фактичних і планових показників;

– виявлення і усунення недоліків у процесі маркетингового дослідження;

– виявлення недоліків у маркетинговій діяльності підприємства.

 

38. Персональний продаж характеризується:

– помірними витратами в розрахунку на один контракт;

– низькими витратами в розрахунку на один контракт;

+ високими витратами в розрахунку на один контракт;

– правильна відповідь відсутня.

 

39. Ємність ринку розраховується за базовою формулою:

– базовий сегмент ринку * кількість споживачів * кількість придбаних товарів;

+ кількість споживачів * кількість товарів, закуплених одним споживачем за рік * ціна товару;

– кількість товарів, закуплених одним споживачем за рік * ціна товару + витрати на рекламу;

– базовий сегмент ринку * кількість споживачів + витрати на рекламу.

 

40. Заходи, які не належать до методів збору первинних даних у маркетингових дослідженнях:

+ сприйняття;

– експеримент;

– спостереження;

– опитування.

 

41. Рекламна діяльність відіграє найважливішу роль за умов:

- чистої конкуренції;

- монопсонії;

+ олігополії;

- монополії.

 

42. Група товарів, тісно пов'язаних між собою в схожості їхнього функціонування, – це:

+ товарний асортимент;

– сегмент ринку;

– маркування;

– товар за задумом.

 

43. Комерційний обмін цінностями між двома сторонами – це:

+ угода;

– обмін;

– ринок;

– самозабезпечення.

 

 

44. Грошовий вираз вартості товару має назву:

– корисність;

+ ціна;

– товарна одиниця;

– дисконтна ставка.

 

45. Низка логічних і послідовно сформульованих питань у маркетингових дослідженнях має назву:

+ анкета;

– спостереження;

– вибірка;

– опитування.

 

46. Маркетинг може розглядатися і реалізуватися на рівнях:

– нанорівень;

+ макрорівень та мікрорівень;

– екстрарівень;

– ультрарівень.

 

47. Окремі особи й домогосподарства, які купують і здобувають іншим способом товари й послуги для особистого споживання, – це:

– загальний ринок;

– споживчий ринок;

– продавці;

+ споживачі.

 

48. Підприємство здійснює взаємодію з постачальниками сировини на рівні:

– макросередовище;

+ мікрорівень;

– мезорівень;

– макрорівень.

 

49. Величина місткості ринку є:

+ фіксованою;

– нефіксованою;

– прозорою;

– гнучкою.

 

50. Основною першопричиною, яка визначає поведінку споживача, є:

– культура;

– економічне становище;

– родина;

+ мотивація.

 

 

51. До складу мікросередовища фірми входять:

+ клієнти;

– фактори культурного оточення;

– природні фактори;

– науково-технічні фактори.

 

52. До типів маркетингового контролю не належать:

+ фінансовий контроль;

– контроль річних планів;

– контроль прибутковості;

– стратегічний контроль.

 

53. Ділові фірми й окремі особи, що забезпечують підприємство та його конкурентів ресурсами, мають назву:

+ постачальники;

– посередники;

– контактні аудиторії;

– товарознавці.

 

54. Формуванню позитивного або негативного іміджу підприємства сприяє:

+ контактна аудиторія;

– широка публіка;

– гражданська група;

– споживча аудиторія.

 

55. Забезпечення бажаного місця товару в свідомості потенційних споживачів має назву:

– надлишок вибору;

– сегментування;

+ позиціонування;

– диверсифікованість.

 

56. Інформація, що існує і вже використовувалася в інших цілях має назву:

– первинна;

– описова;

– пошукова;

+ вторинна.

 

57. Управлінський процес створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями фірми, її потенційними можливостями та шансами у сфері маркетингу має назву:

+ стратегічне планування;

– контроль;

– програма фірми;

– комплекс маркетингу.

58. Комунікація в маркетингу – це:

+ процес обміну змістовною інформацією між двома або більше учасниками з метою формування певних позицій щодо товару, який пропонується на ринку;

– процес обміну товарами з метою отримання максимального прибутку;

– будь-яка форма інформаційного впливу на громадськість з метою її інформування про товари;

– використання різноманітних засобів стимульованого впливу для підвищення обсягів продажів.

 

59. Аудит маркетингу – це:

+ всеосяжна, систематична, незалежна і періодична перевірка зовнішнього середовища маркетингу, цілей, стратегій і окремих видів маркетингової діяльності;

– залежна перевірка;

– незалежна і несистематична перевірка;

– контроль маркетингових дій.

 

60. Процес розбивки споживачів на групи на основі їхніх розбіжностей у потребах, характеристиках, поведінці має назву:

+ сегментування ринку;

– дроблення ринку;

– дослідження ринку;

– проникнення на ринок.

 

61. Якщо під час продажу товару надаються додаткові послуги та вигоди, товар має назву:

– товар на прилавку;

– реальний товар;

– товар за задумом;

+ товар з підкріпленням.

 

62. Товари та послуги, призначені для повсякденного користування, мають назву:

– промислові;

+ споживчі;

– для екстрених випадків;

– правильна відповідь відсутня.

63. Фірма може збільшити кількість цільових споживачів:

+ збільшенням видатків на рекламу;

– збільшенням прейскурантної ціни;

– поширенням товарів через меншу кількість магазинів;

– забезпеченням товару менш помітного викладення на прилавках.

 

 

64. До цінових показників конкурентоспроможності товару належить:

– імідж фірми;

+ витрати на модифікацію;

– ступінь новизни товару;

– виробничо-ресурсні можливості підприємства.

 

65. Період з моменту появи товару на ринку і до моменту його зняття з реалізації – це:

– комунікація продукту;

– стимулювання збуту;

+ життєвий цикл товару;

– позиціонування товару.

 

66. Доставку товарів у потрібне місце й у потрібний час забезпечує:

+ канал розподілу;

– рух товару;

– позиціонування;

– сегментування.

 

67. До основних видів загальної стратегії включають:

– стратегії розвитку; розширення ринку; виживання;

– стратегії диверсифікації; проникнення на ринок; розширення ринку;

+ стратегії зростання; стабілізація; виживання;

– стратегії проникнення на ринок; розширення; розвиток.

 

68. Етап зростання у ЖЦТ характеризується:

+ істотним збільшенням збуту;

– відсутністю конкуренції виробників;

– падінням прибутку;

– різким зменшенням ціни товару.

 

69. Кількість прямих контактів виробників зі споживачами за допомогою посередників:

+ скорочується;

– збільшується;

– не змінюється;

– скорочується вдвічі.

 

70. Метою ціноутворення, коли фірма не допускає завищення або заниження цін на свою продукцію і прагне знижувати витрати на виробництво та збут, є:

– утримання частки ринку;

– забезпечення збуту;

+ максимізація прибутку;

– максимізація збуту.

71. Якщо під впливом значної зміни ціни попит майже не змінюється, то попит:

+ нееластичний;

– одиничний;

– еластичний;

– частково еластичний.

 

72. Шлях, яким товари рухаються від виробників до споживачів має назву:

+ канал розподілу;

– транзит;

– магістраль;

– транспортний шлях.

 

73. Мінімальна ціна товару визначається:

– попитом;

– пропозицією;

– еластичністю попиту;

+ витратами фірми.

 

74. Спонукання, яке стало настільки сильним, що змушує споживача шукати способи його задоволення, має назву:

– потреба;

– запит;

– товар;

+ мотив.

 

75. Групи, що здійснюють прямий або непрямий вплив на поведінку споживача, мають назву:

– суспільні класи;

+ референтні групи;

– національні групи;

– соціальні класи.

 

76. Орієнтація маркетингу на один сегмент – це:

– підтримувальний маркетинг;

+ концентрований маркетинг;

– диференційований маркетинг;

– розвивальний маркетинг.

 

77. Ринок покупця характеризується:

– великою кількістю споживачів;

+ переважанням пропозиції над попитом;

– переважанням попиту над пропозицією;

– всі відповіді правильні.

 

78. Ринок продавця характеризується:

– великою кількістю споживачів;

– переважанням пропозиції над попитом;

+ переважанням попиту над пропозицією;

– всі відповіді правильні.

 

79. Ринок товарів споживчого призначення складається з:

– компаній, які купують товари для їх подальшої реалізації споживачам;

+ споживачів, які купують товари для особистого користування;

– окремих осіб, які купують товари промислового призначення;

– фірм-виробників готової продукції.

 

80. Етап життєвого циклу товару, на якому підприємство отримує максимальний прибуток, – це етап:

– впровадження;

– спаду;

+ зростання;

– зрілості.

 

81. Основні завдання служби маркетингу, які відображають специфіку її діяльності, – це:

– прогноз обсягу продажів та розробку довго-, середньо- та короткострокових планів маркетингу з кожного виду продукції;

– підготовку річних планів маркетингу та з кожного виду продукції;

– збір інформації про ринок, структуру та динаміку попиту, бажань покупців та ставлення до товару торговельних працівників;

+ всі відповіді правильні.

82. Маркетинг з точки зору соціально-етичної концепції вивчає:

– виробництво товарів, що пропонуються для збуту;

+ технологічні можливості забезпечення рівня якості товарів відповідно до запитів окремих груп споживачів;

– загальний рівень цін в умовах інфляції;

– конкурентоспроможність підприємства на відповідному цільовому ринку.

 

83. Підвищення ефективності маркетингових досліджень потребує:

– систематичності та комплексності;

– безперервності;

– точності;

+ усі відповіді правильні.

 

84. Види досліджень, що належить до маркетингових:

– дослідження ринку, збуту та структури товарообороту;

– дослідження оцінок споживчих властивостей товару, реклами;

– дослідження мотивів поведінки покупців, споживачів;

+ усі відповіді правильні.

85. Вид товарів, до якого відносять устаткування, якщо здійснено закупівлю устаткування для переробки м’ясної продукції птахівництва:

– товари особистого споживання;

– товари масового попиту;

+ товари виробничого призначення у сільському господарстві;

– послуги.

 

86. Метод встановлення ціни, який є оптимальним для агрофірми у випадку виробництва нового товару, відомого лише за кордоном:

+ затратний метод;

– метод «зняття вершків»;

– метод «атаки»;

– метод «цінового лідера».

 

87. Прибуток від зниження ціни товару за незмінного попиту:

– дещо підвищиться;

– різко підвищиться;

– не зміниться;

+ знизиться.

 

88. Умови, за яких агрофірмі вигідно проводити цінову політику «впровадження»:

– еластичність попиту висока, собівартість знижується, товар вводиться за дуже низькою ціною;

– еластичність попиту низька, собівартість знижується, товар вводиться за високою ціною;

+ еластичність попиту висока, собівартість знижується дуже повільно, товар вводиться за низькими цінами;

– підприємство намагається швидко повернути витрати на НДР, конкуренти не здатні протистояти.

 

89. Вид товару (послуги), до якого відносять замовлення на доставку товарів:

+ послуга додаткового стимулювання;

– товар з підкріпленням;

– товар пасивного попиту;

– товар щоденного попиту.

 

90. Функції, до яких слід віднести рекламування товарів та стимулювання їх збуту:

+ маркетингових;

– виробничих;

– управлінських;

– технічних.

 

91. Частка витрат, зв’язаних з продажем товарів, збільшенням кількості рівнів каналу розподілу продукції:

– зменшується;

+ зростає;

– залишається без змін;

– це залежить від товару та його властивостей.

 

92. Головне призначення маркетингових досліджень полягає у:

– забезпеченні зменшенні витрат підприємства;

+ визначенні напрямів діяльності та подоланні проблем у процесі досягнення поставленої мети;

– постійному поповнюванні інформації, потрібної для ефективної роботи структурних підрозділів підприємства;

– гарантуванні стійкості підприємства за умов жорсткої конкуренції.

 

93. Носіями первинної маркетингової інформації є:

– конкуренти;

+ споживачі;

– виробники;

– всі відповіді правильні.

 

94. Паблік рилейшнз – це:

– будь-яка безплатна, добровільна особиста форма інформаційного впливу на громадськість;

+ будь-яка платна форма особистого чи неособистого інформаційного впливу на громадськість з метою формування її позитивного ставлення до підприємства, його товарів та послуг;

– сукупність заходів, спрямованих на збільшення обсягів продажу безпосередньо на місцях;

– будь-яка платна форма особистого інформаційного впливу на споживачів та партнерів через адресні звернення.

 

95. Мерчандайзинг – це:

+ сукупність заходів, спрямованих на збільшення обсягів продажу безпосередньо на місцях;

– проведення консультацій з питань суспільної значущості положення фірми на ринку;

– неособиста та неоплачувана форма стимулювання попиту на товар або послугу;

– усне представлення товару в ході бесіди з одним чи декількома покупцями.

96. Система кодування товарів, що запроваджена в Україні:

– американська UPS;

+ європейська EAN;

– західнонімецька BAN;

– країн СНД.

97. Елементами сервісного обслуговування є:

– робота зі скаргами клієнтів;

– технічне обслуговування;

– забезпечення необхідною документацією;

+ всі відповіді правильні.

 

98. Підприємство здійснює найбільші витрати на етапі ЖЦТ:

– зрілості;

+ впровадження;

– зростання;

– спаду.

 

99. Основна мета конверсійного маркетингу полягає у:

– стимулюванні попиту;

– регулюванні пропозицій;

– задоволенні попиту;

+ зміненні ставлення споживачів до товару.

100. Вид маркетингу, який слід застосувати підприємству в разі надмірного попиту на його продукцію:

+ демаркетинг;

– ремаркетинг;

– синхромаркетинг;

– всі відповіді правильні.

101. Основна перевага безпосереднього опитування респондента:

+ висока ефективність;

– можливість впливу респондента;

–швидкість опитування;

– економічність.

102. Вид маркетингу, який використовує підприємство, коли виступає на декількох сегментах ринку і для кожного розробляє окремі пропозиції:

– концентрований;

– недиференційований;

+ диференційований;

– проникаючий.

103. Вид маркетингу, який використовує підприємство в ситуації обмежених ресурсів:

+ концентрований маркетинг;

– диференційований маркетинг;

– недиференційований;

– може використовувати всі вищеперераховані види маркетингу.

104. Підприємство може розширювати асортимент своєї продукції шляхом:

– модернізації;

+ нарощування та насичення;

– проведення сегментації;

– позиціонування.

105. Завданням товарної політики є:

+ управління життєвим циклом товарів та їх конкурентоспроможністю;

– пошук споживачів, які бажають придбати товар;

– виготовляти якомога більше товарів;

– всі відповіді правильні.

 

106. Залежно від об’єкта, на який спрямоване стимулювання збуту, виділяють такі його види:

– стимулювання споживачів;

– стимулювання сфери обігу;

– стимулювання власного торговельного персоналу;

+ всі відповіді правильні.

 

107. Основні переваги первинної інформації:

+ цілеспрямованість, конкретність;

– низька вартість, швидкість, достовірність;

– достатня кількість;

– оперативність.

 

108. Аналіз та прогноз розвитку ринку містить:

–аналіз та прогноз ємності ринку;

– аналіз та прогноз споживачів та аналіз цін;

– аналіз діяльності та продукції конкурентів;

+ всі перераховані елементи.

 

109. Захід, який доцільно застосувати фірмі, якщо її товар знаходиться на етапі зростання:

– зменшення витрат на комунікації;

– надання знижок на товар;

+ пошук нових сегментів ринку;

– активна боротьба з конкурентами.

 

110. Яку маркетингову стратегію оптимально використати сільськогосподарському підприємству, що спеціалізується на виробництві молока, відкриває цех з виробництва молочної продукції та власний магазин:

– активний маркетинг;

– горизонтальну диверсифікацію;

– пасивний маркетинг;

+ вертикальну диверсифікеацію.

111. Товар – це:

– все те, що здатне задовольнити потреби споживачів;

– все, що призначене для задоволення певної потреби і пропоноване на ринку для продажу;

– матеріальні об’єкти, послуги, які характеризуються сукупністю властивостей, здатних задовольнити бажання потенційних покупців;

+ всі твердження правильні.

 

112. Маркетингова товарна політика – це:

– складова господарської діяльності підприємства;

– визначений курс дій, принципи поведінки підприємства на товарному ринку;

– сукупність засобів впливу на споживача за допомогою товару;

+ система дій підприємства для визначення місця товару на ринку, задоволення конкретного потенційного споживача товарами, широкої можливості їх вибору.

 

113. Диверсифікація – це:

+ розповсюдження господарської діяльності на нові сфери;

– процес придбання або включення в структуру підприємства нових виробництв, які технологічно входять до процесу виробництва;

– проникнення підприємств у галузі, які не мають прямого виробничого зв’язку, або функціональної залежності від основної їх діяльності;

– створення альянсів між компаніями, які зацікавлені в інтеграції без переходу прав власності.

 

114. До складу програми управління збутом та розподілом товарів входить:

– формування замовлення для виробників;

– планування асортиментної концепції;

+ планування та здійснення основних і додаткових послуг;

– закупівля товарів.

 

115. Два види маркетингової діяльності, що зв’язують між собою процес сегментації ринку і визначення цільових сегментів:

+ вивчення різноманітних потреб покупців і маркетингової програми компанії;

– вивчення різноманітних потреб покупців і залучення нових споживачів;

– вивчення маркетингової програми компанії та конкурентів;

– вивчення різноманітних потреб покупців та конкурентів.

 

116. До якісних показників, які характеризують стан ринку, відносять:

– маркетингові стратегії, що використовуються;

+ структуру потреб;

– регіональні особливості споживання;

– кількість покупців.

 

117. Ємність ринку – це:

– група взаємозв’язаних товарів (товарів однієї споживчої вартості), у межах якої споживач може перейти від споживання одного товару до споживання іншого;

– регіон зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів у межах одного товарного ринку), який може бути територією держави, області, району, міста (або їх частиною);

– ринок у межах території області, району, міста;

+ максимально можливий обсяг продажу певного товару протягом певного періоду часу, який має вираз у натуральних або вартісних одиницях.

 

118. Ринкова частка фірми – це:

– максимально можливий обсяг продажу певного товару протягом року, виражений у натуральних або вартісних одиницях;

+ питома вага товарів фірми в загальній місткості певного ринку збуту;

– відношення зайнятої фірмою частки ринку до ринкової частки найбільшого конкурента;

– економічна ситуація, що склалася на ринку відносно попиту, пропозиції, рівня цін, товарних запасів, становища основних фірм-конкурентів.

 

119. Кон’юнктура ринку – це:

– максимально можливий обсяг продажу певного товару протягом року, виражений у натуральних або вартісних одиницях;

– питома вага товарів фірми в загальній місткості певного ринку збуту;

– відношення зайнятої фірмою частки ринку до ринкової частки найбільшого конкурента;

+ економічна ситуація, що склалася на ринку відносно попиту, пропозиції, рівня цін, товарних запасів, стану основних фірм-конкурентів.

 

120. Монополія – це:

– коли кілька самостійних великих фірм монополізують виробництво та збут певного товару або виду товару;

+ угода, союз, об’єднання підприємств, що зосередили виробництво і збут значної частини певного виду продукції та мають можливість контролювати рівень цін та обсяг її пропозиції;

– монопольне становище одного покупця, який має змогу контролювати закупівельну ціну певного товару;

– коли конкретна фірма або об’єднання є єдиним виробником певних товарів, у яких немає товарів-замінників.

 

121. На якому етапі життєвого циклу товару основними клієнтами підприємства є консерватори:

– впровадження;

– зростання;

– зрілості;

+ спаду.

122. Показниками конкурентоспроможності товарів є:

+ показники якості, цінові показники й ринкові показники;

– наявність постійних покупців, лідерство серед конкурентів за якістю;

– відмінні функціональні властивості товару, доступна ціна й відсутність товарів-замінників;

– висока споживча цінність товару, велика ринкова частка.

 

123. Ціною споживання є:

– ціна на ринку, за яку споживач готовий придбати товар;

+ ціна на ринку в сумі з експлуатаційними витратами в період використання товару;

– ціна ринку в сумі з вартістю доставки товару до споживача;

– сума витрат на транспортування, монтаж, обслуговування товару в процесі споживання.

 

124. Конкурентоспроможність товару – це:

– найвищий у світі рівень якості товару;

– здатність товару конкурувати на світовому ринку;

+ здатність товару конкурувати з аналогами на конкретному ринку в певний період часу;

– найнижча собівартість товару.

 

125. Насиченість асортименту – це:

– кількість видів товару;

– кількість асортиментних груп товарів;

– зіставлення асортименту в кінцевому споживанні;

+ загальна кількість товарів, їх асортиментних позицій.

 

126. Контактні аудиторії – це:

– групи, що виявляють інтерес до комунікаційної політики фірми і не можуть вплинути на досягнення поставлених цілей;

+ групи, що виявляють інтерес до діяльності фірми і можуть вплинути на досягнення поставлених цілей;

– окремі групи аудиторій, які у власних інтересах використовують свій вплив;

– засоби масової інформації, які не виявляють інтересу до фірми, але можуть вплинути на неї.

 

127. Метод, за допомогою якого фірма може здійснити проникнення у перспективні сфери діяльності, – це метод:

– концентрації;

– кооперації;

– спеціалізації;

+ диверсифікації.

 

 

128. Види, на які поділяють маркетинг за територіальною ознакою:

– внутрішній, зовнішній;

– зовнішній, міжнародний;

– міжнародний, внутрішній;

+ внутрішній, зовнішній, міжнародний.

 

129. Товарна марка застосовується для того, щоб:

– компенсувати товару недостатньо високу якість;

– обґрунтувати споживачеві завищену ціну на товар;

+ диференціювати товар на ринку серед подібних собі;

– всі відповіді правильні.

 

130. Основними методами збору первинної інформації є:

– опитування, експеримент, спостереження, панель;

– анкетування, спостереження, панель;

+ опитування, експеримент, анкетування;

– панель, експеримент.

 

131. Стадія життєвого циклу товару, що є найбільш ризикованою та коштовною:

+ розробки та впровадження;

– зростання;

– зрілість;

– спад.

 

132. Негативні наслідки, до яких може призводити використання упаковки:

– виснажуються п