Студопедия — Розділ 8 Україна у роки ІІ світової війни
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розділ 8 Україна у роки ІІ світової війни






План

8.1 Українське питання» в міжнародній політиці у 30-40 рр. ХХ ст.

8.2 Напад Німеччини на СРСР. Окупаційний режим

8.3 Радянський партизанський рух на окупованій території України

8.4 Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Перемога у Великій Вітчизняній війні

8.5 Збройна боротьба ОУН-УПА у 1941-1944 рр.

8.1 «Українське питання» в міжнародній політиці у 30-40 рр. ХХ ст.

У 1930-і рр. внаслідок економічної кризи і депресії ускладнилися міжнародні відносини. Поглиблення суперечностей між провідними державами світу призвело до формування двох протилежних блоків: США, Великобританія, Франція, з одного боку, та Німеччина, Італія, Японія, з іншого.

Одним з важливих в міжнародній політиці 1930-х рр. було «українське питання» внаслідок роз’єднаності українських земель та розподілу їх між іншими державами. Так, після І світової війни Східна Галичина і Західна Волинь знаходилися під владою Польщі, Північна Буковина і частина Бессарабії – під владою Румунії, Закарпаття відійшло до Чехословаччини. Більшість території України як УРСР перебувала у складі Радянського Союзу.

У вирішенні «українського питання» були зацікавлені групи країн:

1. СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина, які вже володіли українськими землями. Вони намагалися втримати їх і приєднати нові;

2. Німеччина, Угорщина, які претендували на українські землі;

3. Англія, Франція, США, які втручанням у вирішення «українського питання» або нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси.

29-30 вересня 1938 р. уряди Англії і Франції, намагаючись зіштовхнути німецький нацизм з радянським більшовизмом та відвернути загрозу війни на схід, уклали з Німеччиною і Італією Мюнхенську змову. Вони погодилися на приєднання Судетської області Чехословаччини до Німеччини. В цих умовах чеський уряд 11 жовтня 1938 р. надав автономії Карпатській Україні. Прем’єр-міністром автономного уряду Карпатської України став А. Бродій (з 12 лютого 1939 р. – А. Волошин).

У березні 1939 р. Німеччина окупувала Чехословаччинуі дала дозвіл своїй союзниці Угорщині анексувати Карпатську Україну. 14 березня Угорщина розпочала окупацію Закарпаття. В цій ситуації 15 березня сейм Карпатської України проголосив її незалежність і обрав президентом А. Волошина. Але після запеклих боїв Закарпаття було окуповано угорськими військами.

23 серпня 1939 р. було підписано договір про ненапад між СРСР і Німеччиною (Пакт «Молотова-Ріббентропа» терміном на 10 років) і секретний протокол до нього, який передбачав розподіл сфер впливу в Європі. СРСР мав свободу дій у Східній Польщі (Західній Україні, Західній Білорусії), Естонії, Латвії, Фінляндії. Таємний протокол стосувався і українських земель, у ньому зазначалося, що у разі поділу Польщі межа сфер інтересів буде проходити по рікам Нареву, Вісли, Сяну, тобто по лінії Керзона.

1 вересня 1939 р. німецькі війська перейшли кордон Польщі. Англія і Франція оголосили війну Німеччині. Почалася Друга світова війна.

17 вересня 1939 р. радянські війська перейшли польський кордон і зайняли Східну Галичину і Західну Волинь. Таким чином, СРСР вступив у світову війну.

22 вересня 1939 р. було узгоджено демаркаційну лінію (за умовами таємного протоколу 23 серпня).

28 вересня 1939 р. був підписаний радянсько-німецький договір про дружбу і кордони. Він зазначав, що кордони проходять по лінії Керзона. Таким чином, переважна більшість західноукраїнських земель потрапила в межі СРСР, однак 1,2 млн. населення і 16 тис. квадратних кілометрів української етнічної території опинилася під німецькою окупацією.

28 червня 1940 р. румунський уряд заявив про згоду передати Радянському Союзу Бессарабію і Північну Буковину.

28 червня 1940 р. радянські війська перейшли Дністер і встановили свій контроль над Бессарабією й Північною Буковиною, примусивши Румунію передати їх СРСР (після ультиматуму радянського уряду). 2 серпня 1940 р. Північна Буковина й Бессарабія увійшли до складу УРСР.

Після приєднання західноукраїнських земель до СРСР почалася їх активна радянізація. Серед позитивних заходів – українізація народної освіти, ліквідація неписьменності, запровадження безкоштовного медичного обслуговування. З іншого боку, утвердження тоталітарного режиму та перенесення всього комплексу його заходів, що були вже апробовані в УРСР: розгром всіх політичних партій і громадських організацій, репресії, які торкнулися 10% населення, примусова колективізація села і націоналізація промисловості, ліквідація церковних закладів.

Однак возз’єднання майже всіх українців в межах однієї держави стало значним кроком у розв’язанні українського питання.

 







Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 663. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Постинъекционные осложнения, оказать необходимую помощь пациенту I.ОСЛОЖНЕНИЕ: Инфильтрат (уплотнение). II.ПРИЗНАКИ ОСЛОЖНЕНИЯ: Уплотнение...

Приготовление дезинфицирующего рабочего раствора хлорамина Задача: рассчитать необходимое количество порошка хлорамина для приготовления 5-ти литров 3% раствора...

Дезинфекция предметов ухода, инструментов однократного и многократного использования   Дезинфекция изделий медицинского назначения проводится с целью уничтожения патогенных и условно-патогенных микроорганизмов - вирусов (в т...

Йодометрия. Характеристика метода Метод йодометрии основан на ОВ-реакциях, связанных с превращением I2 в ионы I- и обратно...

Броматометрия и бромометрия Броматометрический метод основан на окислении вос­становителей броматом калия в кислой среде...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия