Студопедия — Устаткування, прилади та матеріали
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Устаткування, прилади та матеріали






Використовується методика визначення мікротвердості з початку 40-х років ХХ століття. Перший мікротвердомір виготовили радянські вчені М.М. Хрущев, Е.С. Беркович. Метод визначення мікротвердості є стандартизований (ГОСТ 9450-76). Вимірювання мікротвердості проводять на твердомірах типу ПМТ-3. Індентор – алмазна пірамідка. Найчастіше використовують пірамідку Віккерса (див. рис. 5.1, а) (чотирьохгранна алмазна піраміда з квадратовою основою та кутом при вершині 1360±30’), але також застосовують індентор Кнупа (див. рис. 5.1, б) (піраміда з ромбічною основою зі співвідношенням діагоналей 7:1 та кутами 172,50 та 1300), Берковича (див. рис. 5.1, в) (піраміда з трикутною основою та різними кутами).

а б в

Рисунок 5.1 – Індентори для вимірювання мікротвердості та їх відбитки: а – Віккерса, б - Кнупа, в – Берковича.

 

Вимірювання проводяться з використанням стандартних навантажувачів (див. рис. 5.2, б): 0,049 Н (5 гс), 0,098 Н (10 гс), 0,196 Н (20 гс), 0,49 Н (50 гс), 0,98 Н (100 гс), 1,96 Н (200 гс). Визначення мікротвердості виконують після встановлення величини оптимального навантаження (див. роботу № 4).

 

Будова і принцип дії мікротвердоміра ПМТ-3.

Зовнішній вигляд та принципова схема мікротвердоміру ПМТ-3 наведено на рис.5.2.

 

а б

в

Рисунок 5.2. Зовнішній вигляд (а – вид справа, б – вид зліва) та схема (в) приладу ПМТ-3 для вимірювання мікротвердості: 1 – основа зі штативом; 2 – тубус; 3 – макрометричний гвинт; 4 – мікрометричний гвинт; 5 – окулярний мікрометр; 6 – освітлювач; 7 – об'єктив; 8 – навантажувальний блок; 9 – стрижень для навантажувачів; 10 – індентор; 11 – ручка навантаження; 12 – предметний столик; 13 – регулювальні гвинти; 14 – ручка повороту предметного столика; 15 – центрувальні гвинти; 16 – тарувальний пристрій.

Прилад складається з основи зі штативом 1,на якомузакріплений мікроскоп з тубусом 2, що переміщується вгору і вниз за допомогою макрометричного гвинта 3 і мікрометричного гвинта 4. Ціна поділки барабанчика мікрогвинта дорівнює 0,002 мм. На верхній кінець тубуса надітий окулярний мікрометр 5. Окуляр МОВ–1-15 збільшує в 15 разів.

В нижній частині тубуса монтується вся оптична система мікроскопу з освітлювачем 6 та об’єктивом 7. Освітлювачем є лампочка напругою 6 В, що живиться від електромережі через трансформатор. Прилад забезпечений двома об'єктивами для проглядання мікрошліфа при збільшеннях в 478 і 135 разів.

З тубусом мікроскопу з’єднаний навантажувальний блок 8 (див. рис. 5.3, а). В ньому є стрижень для розміщення навантажувачів 9, внизу якого закріплений тримач з індентором 10. Робоче навантаження створюється навантажувачами (див. рис. 5.3, в), які по одному, або одразу декілька можна одягати на стрижень 9. Піднімання та опускання навантаженого індентора виконується за допомогою ручки 11. Навантаження здійснюється протягом 15-30 с, а потім плавно знімається.

Рисунок 5.3 – Навантажуючий пристрій (а), комплект навантажувачів (б) та пресик (в).

 

Досліджуваний зразок розміщують на предметному столику 12. За допомогою двох гвинтів 13 столик зі зразком переміщується в двох перпендикулярних напрямах, що дозволяє пересувати мікрошліф і вибирати на ньому ділянку, на якій необхідно виміряти мікротвердість. Цю ділянку потрібно розмістити в середині поля зору мікроскопа – точно у вершині кута нерухомої сітки окуляра.

За допомогою ручки 14 столик зі зразком можна повертати таким чином, щоб зразок потрапляв під індентор, чи під окуляр мікроскопу. Перед поворотом столика, потрібно обов’язково пересвідчитися, що індентор піднятий!!!.

В процесі юстування мікротвердоміру необхідно правильно розташувати мікроскоп по відношенню до навантажуючого пристрою. Це виконується за допомогою центрувальних гвинтів 15.

Переваги методики:

- можна визначити твердість окремих структурних складових матеріалу або тонких прошарків;

- геометрична подібність відбитків індентора при будь-яких навантаженнях;

- можливість співставлення результатів з отриманими за іншими методиками;

- висока точність.

 

Недоліки методики:

- високі вимоги до стану поверхні;

- необхідність проведення великої кількості вимірів для усереднення результатів;

- тривалий загальний час проведення досліджень;

- вплив зовнішніх вібрацій;

- можлива зміна будови приповерхневого шару при підготовці до вимірювань.

 







Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 515. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Плейотропное действие генов. Примеры. Плейотропное действие генов - это зависимость нескольких признаков от одного гена, то есть множественное действие одного гена...

Понятие о синдроме нарушения бронхиальной проходимости и его клинические проявления Синдром нарушения бронхиальной проходимости (бронхообструктивный синдром) – это патологическое состояние...

Опухоли яичников в детском и подростковом возрасте Опухоли яичников занимают первое место в структуре опухолей половой системы у девочек и встречаются в возрасте 10 – 16 лет и в период полового созревания...

Способы тактических действий при проведении специальных операций Специальные операции проводятся с применением следующих основных тактических способов действий: охрана...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия