Студопедия — Медицина у Давньому Римі
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Медицина у Давньому Римі






Під владою Рим об'єднав велика кількість країн від Піренейського півострова ніяких звань розширюється до кордонів Вірменії і Персії Сході, від Британії на півночі до Єгипту Півдні. У давньоримському державі рабовласницька формація отримала цілковите дерегулювання та завершене развитие.

У Римі за умов великого держави медицина отримала значно великі можливості розвитку, ніж у сусідніх східних рабовласницьких державах із їх понад низькому рівні продуктивних сил, зі своїми патріархальними пережитками і у Стародавню Грецію, роздрібненої на цілий ряд дрібних міст держав. Високий рівень розвитку державності висловився у створенні постійної армії. Далекі походи римських легіонів в місцевості, різко різняться з клімату і санітарним умовам, сприяли виникненню різноманітних захворювань. Аби зберегти боєздатність армії й надавати хірургічну допомогу у боях, були створено військові госпіталі (валетудинарни, буквально—здравницы), виділено табірні лікарі, врата легіонів тощо. п.

До сьогодення збереглися сліди санітарних споруд, що обслуговували мирні потреби у містах Римської держави й раніше всього Рима. Велика кількість рабів дозволяло здійснювати будівництво великих споруд по міському благоустрою і санітарії: водопроводів каналізації, лазень тощо. Пам'яткою міського благоустрою Стародавнього Риму залишаються незахищеними і великі бани—термы (з III століття е. і пізніше); що з них розраховані на тисячі купающихся одночасно. При термах були майданчики для фізичних вправ і змаганні, на відпочинок й терміни прийняття їжі, для народних зборах і пр.

У законах римлян були постанови санітарного характеру: заборона ховати всередині міста, розпорядження користуватися для пиття водою ні з Тибра, яку розташований Рим, а ключовою водою з Сабинских крейдяних гір і ін. Спостереження над проведенням санітарних заходів входила участь у обов'язок спеціальних міських чиновників (не лікарів) — эдилов.

У імператорському Римі ввели посаду архиятров — головних лікарів, які спостерігали за іншими лікарями. Згодом архиятры ввели у віддалених провінціях Римська імперія як посадові особи для спостереження по здоров'я римських воїнів і. Лікарі перебували при цирках, театрах, громадських садах, а пізніше при що виникли об'єднаннях ремесленников.

Лікуванням у Давньому Римі займалися зазвичай іноземці — спочатку раби з військовополонених, потім вольноотпущенники і приїжджі іноземці: переважно греки чи це з країн Сходу — Малої Азії, Єгипту й ін. Становище лікарів у Римі відрізнялася від їхнього економічного становища у Стародавній Греції. У Греції лікарська діяльність була справою особистого угоди хворого й лікуючого його лікаря; держава приваблювало лікарів на роботу під час епідемій чи війн. У Римі були елементи державної лікарської роботи і лікарського справи. У Римі медицина значною мірою втратила зв'язки й з релігійними законами (храмами). Храмова медицина в Римі відігравала незначну роль. Як і Греції, у Римі відбувалася боротьба «лінії Демокрита» і «лінії Платона», прогресивних тенденцій у науці й політиці з регресивними, реакційними тенденціями. У період занепаду й розкладання рабовласницького суспільства, коли існувала Римська імперія, переважали реакційні філософські і соціально-політичні вчення. Це знайшло відображення і в медицине.

Матеріалізм до медицини Стародавнього Риму. Асклепиад. Медицина Стародавнього Риму була міцно пов'язана з медициною Греції, проте вона була і свої особливі риси. Матеріалістичні погляди Демокрита і Эпикура у Римі отримали розвиток у Лукреція Кара (99—54 рр. до зв. е.), головного представника римського матеріалізму і атеїзму. Матеріалістичний атомізм Лукреція та її ставлення до біології та медицині отримали свій відбиток у знаменитої поемі Лукреція «Про природу речей». З позицій атомистического вчення Лукреций підходив до питань медицини, зокрема питанням поширення заразних хвороб. Лукреций визнавав його присутність серед природі дрібних, невидимих простим оком частинок («насіння»), у тому числі окремі є хвороботворними і може викликати заразні болезни.

До сьогодення збереглися сліди санітарних споруд, що обслуговували мирні потреби у містах Римської держави й раніше всього Рима. Велика кількість рабів дозволяло здійснювати будівництво великих споруд по міському благоустрою і санітарії: водопроводів каналізації, лазень тощо. Пам'яткою міського благоустрою Стародавнього Риму і великі бани—термы (з III століття е. і пізніше); що з них розраховані на тисячі купающихся одночасно. При термах були майданчики для фізичних вправ і змаганні, на відпочинок й терміни прийняття їжі, для народних зборах і пр.

У законах римлян були постанови санітарного характеру: заборона ховати всередині міста, розпорядження користуватися для пиття водою ні з Тибра, яку розташований Рим, а ключовою водою з Сабинских крейдяних гір і ін. Спостереження над проведенням санітарних заходів входила участь у обов'язок спеціальних міських чиновників (не лікарів) — эдилов.

У імператорському Римі ввели посаду архиятров — головних лікарів, які спостерігали за іншими лікарями. Згодом архиятры ввели у віддалених провінціях Римська імперія як посадові особи для спостереження по здоров'я римських воїнів і. Лікарі перебували при цирках, театрах, громадських садах, а пізніше при що виникли об'єднаннях ремесленников.

Лікуванням у Давньому Римі займалися зазвичай іноземці — спочатку раби з військовополонених, потім вольноотпущенники і приїжджі іноземці: переважно греки чи це з країн Сходу — Малої Азії, Єгипту й ін. Становище лікарів у Римі відрізнялася від їхнього економічного становища у Стародавній Греції. У Греції лікарська діяльність була справою особистого угоди хворого й лікуючого його лікаря; держава приваблювало лікарів на роботу під час епідемій чи війн. У Римі були елементи державної лікарської роботи і лікарського справи. У Римі медицина значною мірою втратила через відкликання релігійними законами (храмами). Храмова медицина в Римі відігравала незначну роль. Як і Греції, у Римі відбувалася боротьба «лінії Демокрита» і «лінії Платона», прогресивних тенденцій у науці й політиці з регресивними, реакційними тенденціями. У період занепаду й розкладання рабовласницького суспільства, коли існувала Римська імперія, переважали реакційні філософські і соціально-політичні вчення. Це знайшло відображення і в медицине.

Матеріалізм до медицини Стародавнього Риму. Асклепиад. Медицина Стародавнього Риму була міцно пов'язана з медициною Греції, проте вона була і свої особливі риси. Матеріалістичні погляди Демокрита і Эпикура у Римі отримали розвиток у Лукреція Кара (99—54 рр. до зв. е.), головного представника римського матеріалізму і атеїзму. Матеріалістичний атомізм Лукреція та її ставлення до біології та медицині отримали свій відбиток у знаменитої поемі Лукреція «Про природу речей». З позицій атомистического вчення Лукреций підходив до питань медицини, зокрема питанням поширення заразних хвороб. Лукреций визнавав його присутність серед природі дрібних, невидимих простим оком частинок («насіння»), у тому числі окремі є хвороботворними і може викликати заразні хвороби. Ці «насіння» утворюються при гнитті у грунті, і творча людина заражається ними або шляхом безпосереднього контакту, або через воздух.

Цельс. Авл Корнелій Цельс (30—25 рр. до зв. е., 40—45 рр. зв. е.), багатий рабовласник, написала твір «Про медицину», у якому прагнув дати корисні відомості рабовласникам, вимушеним лікувати своїх рабів, так як раби стали шляхи і лікувати їх стало економічно вигідно. Цельс поряд з даними із семіотики, діагностиці, прогностиці, диететике і методам лікування навів також описи деяких захворювань. Частина праці Цельса присвячена хірургії та хворобам кісток. Деякі описи та визначенням Цельса увійшли до медичну науку і до нашого часу. Дотримуючись переважно за Гіппократом, Цельс критично зібрав і зберіг для наступних поколінь твори інших древніх медиків, і з ці твори сягнули нами тільки завдяки йому. Так було в значною мірою завдяки Цельсу ми знаємо про роботах Герофила. Еразістрата та інших лікарів і учених Олександрійської школы.

Соран Ефеський. У II столітті зв. е. у Римі жив грецький лікар Соран Ефеський. Він був тонким спостерігачем і автором багатьох творів по гінекології, акушерству і педіатрії. Роботи Сорана містять великий матеріал по диететике, догляду за новонародженими і немовлятами. Сораном докладно розібрані багато запитань: перев'язка пуповини, одяг дитини, те що його, сповивання, позбавити від грудях, харчування далекі походи римських легіонів в місцевості, різко різняться з клімату і санітарним умовам, сприяли виникненню різноманітних захворювань. Аби зберегти боєздатність армії й надавати хірургічну допомогу у боях, були створено військові госпіталі (валетудинарни, буквально—здравницы), виділено табірні лікарі, врата легіонів тощо. п.

Заключення

У IV столітті зв. е. Римська імперія розділилася на Західну і Східну. Ослабленням Західної Римська імперія, шматованої класовими протиріччями, враженої у своїй основі революцією рабів, скористалися сусідні «варварські» народи й у в V столітті зв. е. покінчили з її існуванням. Останній існування рабовласницької імперії медицина, як і римська культура, в цілому, носила риси упадка.

 







Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 399. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Сосудистый шов (ручной Карреля, механический шов). Операции при ранениях крупных сосудов 1912 г., Каррель – впервые предложил методику сосудистого шва. Сосудистый шов применяется для восстановления магистрального кровотока при лечении...

Трамадол (Маброн, Плазадол, Трамал, Трамалин) Групповая принадлежность · Наркотический анальгетик со смешанным механизмом действия, агонист опиоидных рецепторов...

Мелоксикам (Мовалис) Групповая принадлежность · Нестероидное противовоспалительное средство, преимущественно селективный обратимый ингибитор циклооксигеназы (ЦОГ-2)...

Этапы и алгоритм решения педагогической задачи Технология решения педагогической задачи, так же как и любая другая педагогическая технология должна соответствовать критериям концептуальности, системности, эффективности и воспроизводимости...

Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...

Репродуктивное здоровье, как составляющая часть здоровья человека и общества   Репродуктивное здоровье – это состояние полного физического, умственного и социального благополучия при отсутствии заболеваний репродуктивной системы на всех этапах жизни человека...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.007 сек.) русская версия | украинская версия