Методичні рекомендації. Значний вплив на економіку середньовічного суспільства, а також на його соціально-політичне та духовне життя мало місто

Значний вплив на економіку середньовічного суспільства, а також на його соціально-політичне та духовне життя мало місто. Виникнення міста було однією з найважливіших ознак історичного прогресу, досягнутого західноєвропейським суспільством і знаменувало собою початок нового етапу середньовічної історії – етапу розвинутого середньовіччя. Тому важливо з’ясувати умови, завдяки яким виникнення міст стало не тільки можливим, але й неминучим. Для цього необхідно розглянути процеси, котрі відбувалися у феодальному помісті і викликали глибокі зрушення у економічному і соціально-політичному житті, результатом котрого стало виникнення середньовічного міста.

Міста, як правило, виростали на землях, що належали світським та церковним феодалам, які вбачали в міщанах залежних людей. Необхідно проаналізувати, що являв собою сеньйоріальний режим, на які сфери міського життя він поширився особливо відчутно. Це допоможе визначити причини і мету комунального руху, що розгорнувся у містах Західної Європи у Х – ХІІІ ст., його форми, хід і результати.

Слід зазначити, що переважна більшість опублікованих джерел з історії західноєвропейського середньовічного міста – законодавчі. Найважливіші з них, безумовно, є міські хартії вольностей, тобто, грамоти, де зафіксовані певні досягнення міщан у сфері комунального руху. Записані найчастіше від імені сеньйора і ніби з його милості, вони насправді віддзеркалювали соціально-економічні і політичні вимоги міщан, спрямовані проти найбільш тяжких форм сеньйоріального визиску. Міські хартії – документ нормативний, тут записано те, що було необхідно міщанам, до чого вони прагнули. Однак, далеко не завжди ці записані, гарантовані королівською печаткою привілеї втілювались у життя, записане у хартії не завжди використовувалося на практиці.

Особливий інтерес становлять хартії німецьких міст, насамперед, Страсбурга. Найдавніше або Перше, міське право Страсбурга за традицією датують 1189 р., проте, деякі історики вважають, що воно з’явилося раніше, у 60-ті – 70-ті рр. ХІІ ст. Повний його текст містить 118 статей (Друге міське право Страсбурга записане в 1214 р. і помітно відрізняється від першого). Аналіз кожної із названих хартій і співставлення грамот зі змінами і доповненнями дозволяють визначити реальне співвідношення сил у боротьбі міщан з сеньйорами протягом багатьох десятиліть, тобто які привілеї залишались за сеньйорами і яких прав добивалися міщани.

У ході комунального руху, коли у боротьбі з сеньйорами населення міст продемонструвало єдність головних інтересів, сформувався стан бюргерства. При вивченні теми необхідно вияснити, що являла собою міська громада, хто такі повноправні міщани, який їх майновий і соціальний статус, кого віднести до категорії неповноправних.

Економічною основою західноєвропейського середньовічного міста було ремесло. Майже з самого початку існування міста – з ІХ – ХІІ ст. – ремісники об’єднувались в особливі організації – цехи. Студенту, насамперед, необхідно розібратися, у складному комплексі причин, що призвели до створення цеху, проаналізувати його структуру, функції та організацію управління. Слід пам’ятати про подвійну природу цехів у різні періоди існування.

Спочатку цехи відігравали прогресивну роль у розвитку ремесла, захищали інтереси ремісників, створювали необхідні умови для їх праці, сприяли розширенню асортименту і підвищенню якості продукованих товарів. Однак, наприкінці XIV – на початку XV ст. роль цехів істотно змінюється. Намагання обмежити виробництво, перешкодити технічним нововведенням, перетворили цехи в гальмо технічного прогресу і розвитку виробництва. Документи з історії англійських і німецьких цехів свідчать про початок розкладу цехового ладу у економічно розвинутих центрах ремісничого виробництва у добу пізнього середньовіччя і виникнення перших мануфактур.

Характеризуючи торгівлю, потрібно підкреслити, що з розвитком міст і міського ремесла активізується і торгівля. Незважаючи на чисельні перешкоди, які гальмували її розвиток, (панування натурального господарства, зловживання феодалів, політична роздробленість, відсутність шляхів сполучення, грабежі, розбої та ін.) торгівельні відносини дедалі більше розвивалися. З’явились нові форми стосунків, такі як кредити, лихварство, міняйли. Купці окремих міст об’єднувались в купецькі гільдії, які допомагали їм боротися з перешкодами, захищали їх. Найвідомішим об’єднанням купців була північно німецька Ганза.

Побут і повсякденне життя середньовічних міст відбиті в численних документах, складених інститутами, що діяли в місті, головно, в рішеннях міської ради і міського суду. Джерела мають чітке уявлення про майнову нерівність і соціальні суперечності в західноєвропейському середньовічному місті.

Тема 8. Хрестові походи в оцінці сучасників