ЛЕКЦІЯ X: УРСР: ПОВОЄННІ ЧАСИ, «ВІДЛИГА» ТА ПЕРІОД «ЗАСТОЮ» 40–80-х рр. ХХ ст.

(2 год.)

 

1. Особливості відбудови народного господарства в Україні. Труднощі відбудови народного господарства. Голод 1946–1947 рр. насильницька колективізація в західних областях України. Нова хвиля масових репресій. Ліквідація Української греко-католицької церкви. Підпільно-партизанська боротьба ОУН–УПА зі сталінським режимом. Операція «Вісла». Україна після смерті Сталіна.

2. Економічні реформи 60-х – першої половини 80-х рр. ХХ ст. та причини їх згортання. Передача Кримської області до складу УРСР. Реформи М. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер, загальна спрямованість і значення. Реформи середини 60-х років, їх згортання консерваторами в партійно-державному керівництві. Деформації в структурі економіки України, хижацька експлуатація її багатств, будівництво хімічних підприємств, атомних електростанцій. Наростання екологічної небезпеки. Екстенсивний розвиток сільського господарства, шкідливість кампанії щодо ліквідації «неперспективних» сіл. Україна в єдиному народно-господарському комплексі СРСР. Економічна політика в період перебудови центрального уряду і Україна.

3. Наростання кризових явищ у політичному житті України у 60–80-х рр. ХХ ст. Спроби лібералізації політичного режиму. Критика культу особи Сталіна. Початок реабілітації жертв сталінських репресій. Поява дисидентів в Україні. Зародження руху «шестидесятників», їхня роль у національно-культурному житті. Зупинення реабілітації і замовчування злочинної діяльності Сталіна. Звільнення П. Шелеста. В. Щербицький як провідник русифікаторської політики центру. Політичні репресії 60–70 років. Розгортання правозахисного та дисидентського руху. Репресивні дії органів КДБ. Спроби М. Горбачова реформувати суспільство. Чорнобильська катастрофа та її наслідки. Відновлення критики сталінізму. Зростання політичної активності народу. Гальмування перебудовчих процесів в Україні. Національне пробудження українського народу. Реабілітація політичних в’язнів. Викриття злочинів тоталітарного режиму.

ЛЕКЦІЯ XI: ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОШУКУ ОПТИМАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ БУДІВНИЦТВА НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (з 1991 р.)

(2 год.)

 

1. Становлення та початковий етап розбудови незалежної держави. Перші кроки в демократизації суспільного життя і утворення нових політичних партій і громадських об’єднань. рийняття Декларації про державний суверенітет України. Курс національно-демократичних сил на утвердження державного та економічного суверенітету республіки, проголошення незалежності України. Заборона діяльності КПУ. Пробудження релігійного життя. Загальноукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента України. Л. Кравчук – Перший Президент України. Угода про Співдружність незалежних держав. Затвердження державної символіки України. Створення правової бази розвитку України як незалежної держави. Зміцнення державних кордонів. Формування Збройних сил і Військово-Морського Флоту, Національної гвардії, Служби безпеки, митної служби.

2. Реформування політичної системи. Перехід від авторитарно-тоталітарної системи суспільного устрою до демократичного суспільства і правової держави. Ґенеза, сутність і функції держави. Форми державного правління. Форми державного устрою. Конституційний процес та прийняття Конституції. Політичний спектр сучасних політичних партій. Інститут президентства. Парламент. Уряд. Суд. Поєднання безпосереднього народовладдя зі здійсненням влади через органи державної влади і місцевого самоврядування. Побудова громадянського суспільства. Вдосконалення діяльності засобів масової інформації. Кризові явища сучасної політичної системи.

3. Особливості соціально-економічного розвитку. Прийняття Верховною Радою України нормативних актів щодо реформування економіки, переходу до ринкових відносин, приватизації, їх суперечливий характер. 1991–1996 рр. — економічний спад. Інфляція. Приватизація. Негативна роль «тіньової економіки». Вихід з рублювої зони. Купони. Запровадження національної грошової одиниці. 1997–2007 рр. — відносна макроекономічна стабілізація в окремих сегментах економіки і фінансів. Фінансова криза 1998 р. Реалізація програми «Реформи заради добробуту». 2008–2015 рр. — фінансово-економічна криза та посткризовий період.

ЛЕКЦІЯ XII: АГРАРНО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

(2 год.)

1. Концептуальні підходи щодо реформування АПК. Прискорене реформування всього комплексу соціально-економічних відносин, які впродовж багатьох десятиліть складалися на селі. забезпечення зваженої поетапної, державно-регульованої лібералізації всіх ліній взаємозв’язку аграрного сектора з іншими галузями економіки, утвердження їх реальної паритетності на засадах ринкових механізмів. Цілеспрямована державна підтримка аграрної науки, системи консультативно-інформаційного забезпечення селянства як головних чинників науково-технічного прогресу.

2. Аграрна реформа в незалежній Україні. Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» 1991 р. Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» 1992 р. Трансформування колгоспів у кооперативні сільськогосподарські об’єднання. Ліквідація монополії держави на землю. Процес створення селянських (фермерських) господарств, кооперативів, орендних колективів. Указ Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» 1994 р. Указ Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» 1999 р. Утворення господарств ринкового типу, які господарюють на землі, орендованій у селян. Розпаювання землі. 2000-2008 pp. характеризувалися постійним зростанням обсягів виробництва валової продукції сільського господарства. Криза та після кризовий період. Зовнішньоекономічний аспект розвитку АПК України.

3. Соціальні та соціально-психологічні аспекти реформування АПК. Формування нових відносин власності. Проблема формування дбайливого господаря землі. Аграрне питання в платформах політичних партій України. Демографічні та екологічні проблеми розвитку АПК. Соціальний розвиток села. Розбудова сільських населених пунктів. Соціальне відродження села. Зайнятість сільських мешканців. Перебудова вищої аграрної освіти, форм і методів підготовки спеціалістів для аграрного сектору економіки. Нова генерація кадрів. Забезпеченість сільськогосподарського сектора економіки кваліфікованими робітниками. Науковий потенціал аграрного сектора АПК.