Студопедия — Порядок проведення роботи. 1. Ознайомитися з моделлю кільцевої водопровідної мережі.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Порядок проведення роботи. 1. Ознайомитися з моделлю кільцевої водопровідної мережі.






1. Ознайомитися з моделлю кільцевої водопровідної мережі.

2. Відкрити крани на трубопроводах живлення башт ВБ1 і ВБ2 i, скинувши надлишок води через переливну трубу, досягти її постійного рівня.

3. Перевірити показання п’єзометрів у положенні статичних рівнів (при закритих водорозбірних кранах показання п’єзометрів повинно бути однаковим).

4. Відкрити водорозбiрнi крани в одному або в декількох вузлах (регламент визначає викладач).

5. Виміряти напір у вузлах за допомогою п’єзометрів i витрати - об’ємним методом.

6. За даними досліджень побудувати графік п’єзометричних напорів у вузлах, показати напрям потоку.

7. Схему моделі трьохкiльцевої водопровідної мережі накреслити на мiлiметрiвцi.

Виміри записуються до таблиць 5.1-5.4. Для визначення параметрів φ=μ·ω; діафрагм Д1 – Д10 спочатку кільцеву мережу слід трансформувати в тупикову та імітувати відбір води в одному визначеному вузлі, маніпулюючи кранами на трубопровідній мережі, і отримані значення підставити у формулу μ·ω=Q/ . Результати заносяться до табл. 5.1 і використовуються для подальших розрахунків витрат води на ділянках мережі (табл. 5.2).

 

Таблиця 5.1 – Попереднє визначення φ;для діафрагм (n=10)

№ діафрагми Витрати води на ділянці, Q Показання п'єзометрів Втрати напору в діафрагмі, h φ=μ·ω діафрагм Д1 – Д10
I п'єзометр II п'єзометр.
Д-1       Різниця значень показань п'єзометрів μ·ω=Q/
Д-2      
Д-3      
Д-4      
Д-5      
Д-6      
Д-7      
Д-8      
Д-9      
Д-10      

 

Для розв’язання зазначених завдань необхідно зняти показання п'єзометрів для заданих витрат. Відбір води передбачається з одного із вузлів (вузли вказує викладач). Запис здійснюється в табличній формі (табл. 5.2; 5.3).

Баланс надходження й витоку води розглядається у вузлах 3, 4, 6 (вузол визначає викладач).

Вузловий відбір визначають за формулою:

(5.5)

де - об’єм води в мірній посудині, см3;

- час наповнення посудини, с.

Результати спостережень записують у таблицю 5.4.

Таблиця 5.2 – Втрати напору в діафрагмах на ділянках трубопровідної мережі

№ діафрагми Показання п'єзометрів діарфрагми Втрати напору в діафрагмі, h Витрати води на ділянці, Q
I п'єзометр II п'єзометр.
         
Д-1     Різниця значень показань п'єзометрів φ=μ·ω
Д-2    
Д-3    
Д-4    
Д-5    
Д-6    
Д-7    
Д-8    
Д-9    
Д-10    

 

Таблиця 5.3 – Втрати напору на ділянках трубопроводу

Ділянка Показання п'єзометрів у вузлах Загальні втрати напору на ділянці Втрати напору в діафрагмі Втрати напору в трубопроводі
I п'єзометр ІI п'єзометр
1-2     Визначається як різниця значень показань суміжних п'єзометрів (І і ІІ) Визначається аналогічно як в таблиці 5.2 (стовбець 4) Визначається як різниця значень загальної втрати напору на ділянці і втрати напору в діафрагмі.
2-3    
3-4    
1-4    
3-5    
5-6    
4-6    
6-7    
7-8    
4-8    

 

 

Таблиця 5.4 – Баланс витрат у вузлах

№ вузла q, см3 t, с Відбір води з вузла, qвуз., л/с Ділянка, що примикає до вузла Надходження до вузла, л/с Витік (витрата) з вузла, л/с
наймен. витрата на ділянці (табл.5.2), л/с
        3-5   Надходження води до вузла визначається за наявності профілю п’єзометричних ліній Витік (витрата) з вузла визначається за наявності профілю п’єзометричних ліній
      3-4  
      3-2  
        4-3  
      4-6  
      4-8  
      4-1  
        6-5  
      6-4  
      6-7  

 

Питомі опори А ділянок мережі визначають із умов:

, (5.6)
, (5.7)
, (5.8)

де - втрати напору на ділянці (визначаються за даними таблиці 5.3);

- витрата на ділянці (визначаються за даними таблиці 5.2);

- опір ділянки;

- питомий опір ділянки.

Необхідно визначити значення для ділянок 3-4, 4-6, 4-8.

Результати записуємо в таблицю 5.5.

 

 

Таблиця 5.5 – Результати визначення питомого опору А

Ділянка q h S Аексп.
3-4        
4-6        
4-8        

 

Напрямок потоків і неув'язка втрат напору в кільцях водопровідної мережі відображають на спрощеній схемі мережі. П'єзометричну лінію по зовнішньому контуру мережі зображують графічно для кожного випадку. Розрахунки виконувати з використанням ПЕОМ.

Контрольні питання

1. Які основні види водопровідних мереж використовуються в проектах водопостачання населених пунктів?

2. Основні елементи системи водопостачання.

3. Як класифікуються напірно-регулюючі споруди за розташуванням на мережі?

4. Яка схема живлення водою для сільських населених пунктів є найбільш поширеною?

5. Яким повинен бути режим подачі води в мережу порівняно з режимом водоспоживання?

6. Від чого залежить режим подачі води в мережу?

7. Яким чином у схемах водопровідної мережі без башт можна здійснювати регулювання режиму подачі води в мережу насосними станціями?

8. Чи можна вважати оптимальним використання електроенергії, якщо подача води насосною станцією здійснюється за графіком, який близько відтворює режим водоспоживання?

9. У чому полягає методика гідравлічного ув'язування кільцевої водопровідної мережі?

10. Яке рівняння використовується для визначення втрат напору в розрахунковому кільці?

11. Як визначаються поправочні витрати в кільцях водопровідної мережі?

12. Як визначається коефіцієнт витрати в діафрагмі лабораторної установки кільцевої водопровідної мережі?

13. За якою формулою визначається витрата на ділянці водопровідної мережі?

14. Яким чином визначаються втрати напору на ділянці моделі водопровідної мережі?

15. Як визначаються вузлові витрати?

16. За якою методикою визначається баланс витрат у вузлі?

17. Як визначається напрямок потоку води в лабораторних умовах?

Рекомендована література

1. ДБН В.2.5 - 74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення. – Київ: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2013. -182с.

2. Журба М.Г., Соколов Л.И., Говорова Ж.М. Водоснабжение. Проектирование систем и сооружений. Том 1. -2003. - 288 с., Том 2. Очистка и кондиционирование природных вод. -2004. - 496 с., Том 3. Системы распределения и подачи воды. -М.: Издательство АСВ, 2004 - 256 с.

3. http://armacomplex.com.ua/zaporno-reguliruyushchaya-armatura-61/zatvori-diskovie-66

4. Гідравлічні розрахунки зовнішньої водопровідної мережі за програмою RVS-1: Методичні вказівки до самостійної підготовки, дипломного і курсового проектування для студентів напряму підготовки 6.060103 «Гідротехніка» (Водні ресурси) та 6.060101 «Промислове та цивільне будівництво». - Херсон: ХДАУ, 2011.-С.-37.

 

 








Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 425. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Разновидности сальников для насосов и правильный уход за ними   Сальники, используемые в насосном оборудовании, служат для герметизации пространства образованного кожухом и рабочим валом, выходящим через корпус наружу...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Деятельность сестер милосердия общин Красного Креста ярко проявилась в период Тритоны – интервалы, в которых содержится три тона. К тритонам относятся увеличенная кварта (ув.4) и уменьшенная квинта (ум.5). Их можно построить на ступенях натурального и гармонического мажора и минора.  ...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Плейотропное действие генов. Примеры. Плейотропное действие генов - это зависимость нескольких признаков от одного гена, то есть множественное действие одного гена...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.007 сек.) русская версия | украинская версия