Термінологічний словник

 

Державне підприємництво — господарська або інша підприємницька діяльність державних підприємств з виробництва матеріальних благ та надання послуг суб’єктам економіки.

Державне регулювання економіки — сукупність заходів державного впливу на об’єкти і процеси з метою певного спрямування господарської діяльності суб’єктів національної економіки, узгодження їх інтересів та дій для реалізації конкретних цілей.

Державний сектор економіки — комплекс господарських об’єктів, які повністю або частково належать центральним чи місцевим органам державної влади і використовуються державою для виконання економічних, соціально-культурних і політичних функцій.

Дефіцит державного бюджету — перевищення витрат держави над отриманими доходами.

Експансіантська кредитно-грошова політика — політика держави, що реалізується шляхом розширення грошової пропозиції і спрямована на стимулювання зростання виробництва і зайнятості.

Комерційний банк — фінансовий інститут, що займається прийомом вкладів та наданням комерційних позик.

Кредит — надання грошових коштів у тимчасове користування за певну плату.

Методи державного регулювання економіки — сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни.

Непрямі методи державного регулювання економіки — сукупність опосередкованих засобів державного впливу на діяльність суб’єктів економіки.

Непрямі податки — податки, об’єктом яких є обсяг споживання окремими товарів і послуг.

Номінальний процент — відношення плати за користування грошима до загальної суми, що надається в кредит.

Облікова ставка — процентна ставка по кредитам, наданим центральним банком комерційним банкам.

Операції на відкритому ринку — купівля-продаж центральним банком державних цінних паперів з метою збільшення чи зменшення грошової пропозиції.

Основні економічні функції держави — створення правової бази функціонування суб’єктів ринкової економіки; формування і захист конкурентного середовища; усунення негативних екстерналій; розподіл та перерозподіл доходів; виробництво суспільних товарів; регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Податки — обов’язкові платежі суб’єктів економічної діяльності в бюджет держави.

Прямі методи державного регулювання економіки — методи, за допомогою яких держава безпосередньо втручається в економічні процеси.

Прямі податки — податки, об’єктом яких є дохід чи майно платника.

Резервна норма —обов’язкова сума грошей, яку повинні мати комерційні банки по відношенню до суми прийнятих вкладів.

Рестриктивна кредитно—грошова політика — політика держави, що реалізується шляхом обмеження грошової пропозиції і спрямована на стримування інфляції.

Фіскальна політика — політика свідомої зміни податкових ставок, структури податків і бюджетних витрат з метою стабілізації розвитку національної економіки.

 

ВПРАВИ

 

Вправа 1. Для кожного положення, що наводиться далі, знайдіть відповідний термін або поняття

 

1. Відношення плати за користування грошима до загальної суми, що надається в кредит.

2. Купівля-продаж центральним банком державних цінних паперів з метою збільшення чи зменшення грошової пропозиції.

3. Методи, за допомогою яких держава безпосередньо втручається в економічні процеси.

4. Надання грошових коштів у тимчасове користування за певну плату.

5. Обов’язкова сума грошей, яку повинні мати комерційні банки по відношенню до суми прийнятих вкладів.

6. Обов’язкові платежі суб’єктів економічної діяльності в бюджет держави.

7. Перевищення витрат держави над отриманими доходами.

8. Податки, об’єктом яких є дохід чи майно платника.

9. Податки, об’єктом яких є обсяг споживання окремими товарів і послуг.

10. Політика держави, що реалізується шляхом обмеження грошової пропозиції і спрямована на стримування інфляції.

11. Політика держави, що реалізується шляхом розширення грошової пропозиції і спрямована на стимулювання зростання виробництва і зайнятості.

12. Політика свідомої зміни податкових ставок, структури податків і бюджетних витрат з метою стабілізації розвитку національної економіки.

13. Процентна ставка по кредитам, наданим центральним банком комерційним банкам.

14. Сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни.

15. Фінансовий інститут, що займається прийомом вкладів та наданням комерційних позик.