Порядковий ідентифікатор книги

Якою б не була наповненість кожного цифрового блоку, за­гальна кількість чисел у знаку не повинна перевищувати десяти. Продемонструємо це умовними прикладами:

ISBN 966-03-2135-9

ISBN 966-583-201-7

ISBN 966-7824-15-0

ISBN 966-53924-6-1

Сфера поширення Міжнародної стандартної нумерації та порядок розміщення

 

Згідно з вимогами зазначеного вище Міжнародного агентст­ва, знак ISBM в обов'язковому порядку присвоюється як друко­ваним, так і не друкованим виданням.

а) друковані видання:

• кожна книга, що являє собою самостійний закінчений твір або частину твору;

• кожна брошура (обсягом від 4 до 48 сторінок);

• багатотомне або комплектне виданню в цілому;

• кожен самостійний том (випуск, частині багатотомного або серійного видання;

• кожній книзі або брошурі, що входить до складу комплектного видання, яке має окремі випускні дані і не розповсюджується самостійно;

• кожне перекладне видання;

• кожне перевидання або передрук книги та брошури, а також
факсимільне та репринтне видання;

• кожне видання однієї й тієї ж назви, що відрізняється полігра­фічним виконанням (форматом, палітуркою тощо);

• збірник нормативних документів.
б) не друковані видання:

• звукові записи (платівкам, аудіо - та відеокасетам тощо), що входять до комплекту друкованих видань;

• мікрофільми, діомікрокарти, слайди, фільми та відеофільми, що розповсюджуються як навчальні посібники;

• публікації на електронних носіях;

• програмне забезпечення для персонального комп'ютера;

• публікації у мікрофільмах;

• альбоми, фотоальбоми з текстом;

• картографічні атласи;

• видання для сліпих шрифтом Брайля.

Водночас є ряд випадків, коли Міжнародний стандартний но­мер книги не проставляється. Цей ряд містить такий перелік:

• періодичні видання та видання, що продовжуються (журна­ли, і збірники, бюлетені, періодичні та продовжувані збірни­ки, нумеровані щорічники, бібліографічні покажчики, експрес-інформації);

• рекламні видання;

• документи, що супроводжують товари;

• аркушеві видання;

• нотні видання;

• образотворчі видання (у тому числі альбоми та книжки-картинки без тексту);

• театральні та концертні програми;

• картографічні видання (крім атласів);.

• автореферати дисертацій;

• препринти;

• окремі видання нормативних документів: технічні описи, норми, нормативи, патенти, стандарти, прейскуранти;

• конспекти лекцій, навчальні програми та плани;

• календарі, що не є виданнями книжкового типу;

• бланки, формуляри, записники, альбоми для малювання, що­денники;

• видання в картковій формі: реферати на картках;

• каталоги (всі без винятку);

• довідники поштової індексації;

• списки абонентів телефонних мереж;

• методичні рекомендації та інструкції.

ISBM як обов'язковий атрибут оформлення перелічених вище видань, має мати відповідне місце свого розташування. Як пра­вило, його повторюють у виданні двічі: на звороті титулу і на чет­вертій сторінці обкладинки (суперобкладинки) або палітурки. За українським стандартом зазначається конкретне місце: нижній лівий кут звороту титульного аркуша і так само нижній лівий кут четвертої сторінки обкладинки (оправи).

У не друкованих виданнях - на помітному місці. Стандартом регламентований розмір шрифту цього рядка - не менш як 9 пунктів (3,38 мм).

Початкуючому видавцеві при користуванні системою ISBN важливо запам'ятати кілька принципових вимог, недотримання яких може призвести до найсуворішого покарання — виключення Національним агентством такого видавництва із системи ISBN:

1. Конкретний номер ISBN присвоюється конкретному виданню лише один раз, повторно його використати не можна.

2. На кожне наступне перевидання книги ставиться новий серійний помер. Водночас залишається один і той же номер тоді, коли видання виходить другим заводом або додатковим
накладом за умови, що в такий до друк не вносилися ніякі зміни щодо змісту чи оформлення.

3. Передача видавництвами чи видавничими організаціями
своїх ISBM тим видавничим організаціям, які не зареєстро­вані в національному агентстві ISBN і не є користувачами цієї
системи, забороняється.

4. Числові блоки мають чітко й правильно відокремлюватися
один від одного однотипними рисками.

Виділимо кілька рекомендацій, які пропонуються стандартом у складних випадках. їх декілька:

1.Якщо видавництво випускає багатотомник, на кожному примірнику мають зазначатися два ISBN: один - спільний для всіх томів, інший — для кожного окремого тому.

2. Якщо видання випущені двома або кількома видавництвами, воно одержує два або кілька ISBN з відповідними ідентифіка­торами видавництв.

3.Якщо видання випускається спільно українським і за­рубіжним видавництвами, поряд проставляються ISBN цих країн (із зазначенням в круглих дужках назви країни)

4. Якщо одне й теж видання виходить у світ у різному художньому оформленні,у різних палітурках, па різних носіях інформації (для прикладу, паперовий і дисковийабо касет­ний варіанти), кожномуприсвоюється окремий ISBN