V. Модуль 5. Зобов’язальне право (18 год.).

1. Загальне вчення про зобов’язання (4 год.)

2. Загальне вчення про договори (2 год.)

3. Окремі види договорів (8 год.)

3. Позадоговірні зобов’язання (4 год.)

Поняття зобов’язання та його роль у цивільному обігу. Зобов’язальні відносини. Зміст зобов’язання. Підстави виникнення зобов’язань та класифікація зобов’язань.

Сторони в зобов’язанні. Заміна осіб у зобов’язанні. Цесія. Перевід боргу. Зобов’язання з кількома кредиторами або боржниками. Поняття та класифікація гарантії зобов’язання.

Поняття та порядок виконання зобов’язання. Виконання належному кредитору і належним боржником. Час виконання. Місце виконання. Спосіб виконання.

Наслідки невиконання зобов’язань. Особиста і майнова відповідальність боржника. Умови відповідальності: вина, шкода. Відповідальність за простроч­ку. Збитки. Види збитків. Звільнення боржника від відповідальності. Випадок
і непереборна сила.

Оновлення зобов’язання (новація). Припинення зобов’язань. Джерела виникнення зобов’язань.

Правові засоби забезпечення виконання зобов’язань.

Поняття юридичної угоди та її різновиди. Юридична угода: поняття та класифікація. Недійсність юридичної угоди.

Поняття договору (contractus). Договори односторонні, двосторонні і сина­лагматичні. Суттєві елементи договору: предмет, кауза, згода. Додаткові еле­менти договору: строк (dies), умова (conditio), місце (locus), спосіб (modus), до­повнення (accessio), штрафна стипуляція (stipulatio poenae).

Умови дійсності договору. Форма договору.

Забезпечення договорів. Цілі і засоби забезпечення. Правові форми забезпечення: завдаток, неустойка, поручительство, застава.

Припинення договору. Класифікація договорів. Вербальні договори. Стипуляція як найголовніший вербальний договір. Літеральні договори: прибутково-видаткові книги, сінграфи, хірографи. Реальні договори: договір позики (mutuum), договір схову (depositum), закладний договір (pignus). Консенсуальні договори: купівля-продаж (emptio-venditio), договір найму речей (locatio con­ductio), договір доручення (mandatum), договір товариства (societas).

Пакти та їх види: «голі» та «одягнуті» пакти.

Зобов’язання, які виникають з незаконних дій. Поняття та виникнення приватних деліктів (delictum). Окремі види деліктів: особиста образа (inіuria), крадіжка (furtum), грабунок (rapina), протиправне порушення або знищення чужого майна (dantum in іurio datum), насильство і погроза (metus), обман (dolus), заподіяння шкоди кредиторам (fraus creditorum).

 

Задачі

1. Октавій передав Нігеру на зберігання 100 ассів. Через деякий час Нігера обікрали – була вкрадена старовинна шкатулка. Було доведено, що злодій Октавій. Чи може Нігер не віддавати Октавію гроші? Чи можуть ці
100 ассів бути використані як погашення вартості вкраденої речі, чи можливий залік?

2. Після прийняття спадщини Фестом виявилося, що спадкове майно обтяжене боргами, серед яких найбільш значний – несплачений борг за навмисне пошкодження раба (власності Краса). Чи повинен Фест виконувати зобов’я­зання спадкодавця перед Красом?

3. Стіх (раб Вітелія) проганяв з поля чужу худобу, кидаючи каміння, але не розрахував силу удару і ненавмисне убив корову Волузія. Чи повинен нести відповідальність за заподіяну шкоду Вітелій? Чи може Волузій подати нок-
сальний позов на Вітелія?

4. Пасіен Крісп купив у Доміціана коня, але за домовленістю кінь мав залишатися чотири дні у продавця. Другого дня кінь був насильно віднятий у Доміціана Стефаном. Хто повинен подати позов про повернення речі – Пасіен Крісп чи Доміціан? Які необхідні юридично значущі дії при цьому?

5. Сеян позичив у Брута два мішки посівного зерна до наступного врожаю. Але зерно переточили миші, і коли прийшов час повертати борг, Сеян відмовився це зробити, аргументуючи свій вчинок тим, що зерно не було використане за призначенням. Чи може Брут розраховувати на повернення боргу?

6. Претор зобов’язав Тіберія надати право проходу своєю ділянкою Кремуцію. Але невдовзі Тіберій був полонений і все його майно перейшло у спадок до трьох синів. До кого зі спадкоємців Тіберія міг би пред’явити вимогу про виконання зобов’язання Кремуцій? Який це вид зобов’язання?

7. До яких видів зобов’язань можна віднести: «Нехай мій спадкоємець, на свій вибір, дасть Тіцію Стіха або Памфіла» (Д. 30.84.9)?

8. Спадок Трибуція був обтяжений боргом у сумі 9000 сестерцій. До кого може бути пред’явлена вимога про виконання зобов’язання, якщо його спадкоємцями стали – син, дружина і раб? Який це вид зобов’язання?

9. Чи можлива цесія в таких випадках:

а) Октавій відніс свій плащ до ремісника в ремонт. Але вночі будинок майстра було обікрадено, плащ теж потрапив до речей, що були поцуплені. Як могла бути вирішена ця справа в Давньому Римі, якщо злодій відомий?

б) Тіт позичив у Лівія 500 сестерцій. Поручителями боржника стали Тіберій і Крісп. Коли прийшов термін виконання зобов’язання, виявилося, що Тіт неплатоспроможний. Крісп сплатив борг у повному обсязі. Які юридичні дії матимуть місце в цьому випадку, чи можливе право переуступки?

10. Аппій був боржником Сульпіція. Не маючи змоги вчасно виконати зобов’язання, Аппій уклав з кредитором угоду про прощення боргу (на те були особисті причини). Згодом кредитор подав позов про повернення боргу. Чи може Аппій захищатися, посилаючись на угоду прощення?

11. Римський вершник Гай Канній, людина, не позбавлена почуття гумору і достатньо освічена, приїхав у Сіракузи, як він запевняв, не у справах, а для відпочинку, не раз говорив там про своє бажання купити невелике заміське обійстя, куди він міг би запрошувати друзів і де міг би розважатися без перешкод з боку відвідувачів. Коли чутки про це поширили, то дехто Піфій, що тримав у Сіракузах міняльну лавку, сказав тому, що обійстя у нього на продаж немає, але що Каній, якщо хоче, може користуватися його обійстям як своїм,
а заодно запросив його до себе на бенкет в обійстя наступного дня. Коли Кан­ній прийняв його запрошення, то Піфій, так як міняла впливова людина у всіх верствах, покликав рибалок, наказав їм упродовж наступного дня ловити рибу біля його обійстя і пояснив їм, що йому від них потрібно. Канній вчасно прибув на бенкет. Перед поглядами бенкетуючих з’явилась велика кількість човнів, причому всі рибалки приносили свій улов і кидали рибу до ніг Піфія. Тоді Канній запитав: «Скажи, будь ласка, Піфій, що це означає – стільки риби, стільки
човнів?» А той і каже: «Чого тут дивуватися. Вся риба, яка тільки є в Сіракузах,– в цьому місці, тут удосталь чистої води; минати моє обійстя рибалки не можуть». Загорівшись бажанням одержати обійстя, Канній почав умовляти Пі­фія, щоб той йому продав його. Піфій спочатку відмовився. Канній добивається свого. Людина багата і жадібна, він купує обійстя за стільки, скільки Піфій за нього запросив, і при тому з усією обстановкою. На другий день Канній запро­шує близьких друзів, сам приїздить завчасно, але не бачить жодного човна. Він запитує найближчого сусіда, чи не святкові дні у рибалок, бо жодного із них не бачить. «Ні, наскільки мені відомо,– говорить той,– але тут зазвичай риби ніхто не ловить; тому я вчора і не міг зрозуміти, що відбулося». Як вирішилася б ця справа в межах строгого права? Чи мав місце долюс (обман)? Чи можливий позов акціо долі? Чи матиме особа, проти якої відбулося присудження з такого роду позову, якісь обмеження в дієздатності?

12. Фест, під тиском свого домовладики, одружився з Клавдією. Через деякий час Фест почав говорити про те, що якби він міг самостійно вирішувати сам за себе, то ніколи б не одружився з Клавдією. Чи можна шлюб Феста і Клавдії вважати недійсним?

13. Нігер позичив у Семпронія 100 ассів. Як гарантію виконання зобов’язання він передав кредитору в заставу фамільні дорогоцінності вартістю 150 ассів. Через обставини Нігер не зміг повернути борг, і кредитор продав заставлені речі. Чи правомірно вчинив кредитор? Як бути з різницею
в 50 ассів?

14. Дідій Секунд шле свій привіт законодавцеві Арріану Северу: «Минулим літом я доручив своєму другу Муммію Лолліану купити для мене у раба Онезифона, якого Юлій Фронтон призначив управляючим своїм сицілійським маєт­ком, 600 четвериків пшениці. Угода була ним здійснена, і гроші заплачені Онезифону, а поміж тим хліб так і не прибув вчасно. Враховуючи ту обставину, що Муммій Лоллій помер, я прошу роз’яснити: чи можу я пред’явити до когось позов про заподіяння мені збитків? Що я маю зробити для цього?»*

15. При укладанні договору позики однією з умов було те, що кредитор не має права продавати закладену річ у разі невиконання боржником зобов’язання. Борг не було вчасно повернуто, але кредитор терпляче чекав, коли ж боржник зможе це зробити. Врешті-решт кредитор був вимушений тричі нагадати про повернення боргу, і лише після цього зважився продати закладену річ. Боржник подав на кредитора позов про повернення закладеної речі? Хто має рацію?

16. Прокоментуйте казус (Цельз): «Тіберій просив у мене і в мого ком-
паньйона Тіція грошей в борг. Я наказав моєму боржникові Аврелію внести черговий внесок в касу Тіберія. Той прийняв ці гроші за гроші Тіція». Чи має місце помилка? Який вихід з цієї ситуації?

17. Клітірон, багатий римський громадянин, передав на зберігання Хремету значну суму грошей, виношуючи при цьому план збройного повстання. Волею випадку Хремету стало відомо про це. Коли через деякий час Клітірон прийшов до Хремета за своїми грішми, то останній відмовився повернути йому їх. Чи може вчинок Хремета бути кваліфікований як невиконання зобов’язання?

18. Антифон був полонений піратами, які були згодні його відпустити за викуп. Антифон присягнув, що через десять днів в означеному місці передасть розбійникам викуп за себе в розмірі 2 тисяч сестерціїв. Але пірати даремно чекали Антифона з викупом. Чи можна вважати Антифона таким, що порушив умову? Чи було це обманом? Чи мають пірати право позовного захисту?

19. Коли авгури збиралися спостерігати із фортеці авгурії і наказали Тіту Клавдію Центумалу, який володів будинком на пагорбі Целії, знести його, оскільки його висота заважала здійснювати ауспіції, то Клавдій оголосив про продаж всіх будівель; їх купив Пухлій Кальпурній Ланарій. Авгури звернулися до нього з такою ж вимогою. І ось Кальпурній, зруйнувавши будівлі і дізнавшись, що Клавдій оголосив про їх продаж уже після того, як авгури наказали йому їх знести, звернувся до арбітра з позовом відносно всього того, що йому повинно бути дано і для нього зроблено згідно з довірою».

Рішення у даній справі виносив Марк Катон, батько сучасника Цицерона. Яким, на Вашу думку, було рішення? Чи може Кальпурній розраховувати на відшкодування збитків?

1. Х., римський громадянин, мав відряджен­ня до Іберії. По дорозі в одному великому місті на невільницькому ринку він побачив раба, якого зразу ж захотів придбати. Але везти раба з собою до Іберії, а потім назад, Х. не хотів. Тому заплативши 15 сестерціїв за раба, Х. домовився з продавцем, що останній пригляне за покупкою, яку наш громадянин забере, повертаючись назад, виконавши завдання. Через два тижні після укладеної угоди Х. знову був на невільницькому ринку, але купленого раба забрати не зміг: за час його відсутності раби зчинили сварку, в результаті якої і загинув куплений раб. Работорговець заявив, що будь-які збитки відбиваються на покупцеві. Чи має Х. право позовного захисту?

2. Чи матиме місце договір найму, якщо А. віддав свою золоту каблучку в ремонт ювеліру і пообіцяв заплатити за роботу стільки, скільки призначить після закінчення роботи ювелір?

3. Які юридичні моменти з точки зору римського права відображені в прикладах:

а) вдова позичає гроші і як забезпечення боргу віддає кредиторові свої коштовності;

б) підрядчик К. береться побудувати Н. на ділянці, яка належить останньому, віллу, яка за попередніми підрахунками повинна обійтися в 1800 сестерціїв, і закінчити роботу в означений термін. Н. обіцяє видати після того К. закладну на дім в забезпечення вказаної, оплачуваної чотирма процентами, суми;

в) пересилаючи вино в кількості 50 літрів, продавець ставить в рахунок вартість діжки – чотири асси. Після повернення діжки в хорошому стані він повертає чотири асси покупцеві.

4. Ліціній віддав Кальпурнію в найм на 15 мі­сяців своє судно. Останній відправив навантажене судно в море і призначив капітаном свого раба Стефана. В пункті призначення Стефану знадобилися гроші на ремонт судна. Хто має оплатити ремонт?

5. Гай позичив у Невія п’ять мішків зерна. Невій дав ключ боржникові від сараю, де зберігалося зерно. Але боржник не зміг того ж дня забрати позичене збіжжя. Вночі в сарай ударила блискавка, спаливши і сам сарай, і все, що в ньому було. Які юридичні наслідки мав цей факт для Гая і Невія?

6. Дуже багатий і не менш скупий житель провінції Пергам став сліпим унаслідок катаракти, зважився на операцію і домовився з одним лікарем, який зголосився допомогти повернути зір сліпому за 500 сестерції. І дійсно, одне око було проопероване з повним успіхом, але коли лікар зібрався оперувати друге око, то пергамець несподівано заявив, що він досить добре бачить і одним оком. Пацієнт виявив згоду заплатити половину названої суми, а лікар наполягав на виплаті повної суми. Чи можливий позов у цій ситуації? Які фор­мальності необхідні для розв’язання вказаної проблеми?*

7. Х. позичив у У. 500 сестерціїв в срібних монетах, а повернув борг в міді. Кредитор відмовився приймати платіж, аргументуючи свій вчинок тим, що борг повертається в монетах тих же номіналів, в яких і позичався. Чи має рацію кредитор?

8. А. за письмовою домовленістю купує у В. річ і посилає йому необхідну суму, але речі не одержує. Невдовзі він дізнається, що тим часом В. продав і передав цю річ С. Кому належить річ?

9. А. попросив Б. дати йому на тиждень віз для вивозу врожаю з поля. Б. погодився і пообіцяв ввечері того ж для привезти віз на подвір’я А. Але дорогою він постраждав від некерованих коней, які стрімголов неслися назустріч.
У результаті «зіткнення» віз було серйозно пошкоджено. На кого покладаються збитки: на А. чи на Б.? Відповідь аргументуйте.

10. Мельник позичив у селянина зерно. Селянин дав зіпсовану пшеницю, не попередивши про це боржника. Коли мельник змішав позичене зерно зі своїм, то зіпсувалося все. Як можна за допомогою правових засобів добитися покриття збитків?*

11. Чи може користуватися плодами речі той, кому ця річ здана в оренду або в найм? Чи має право користуватися плодами власник речі?

12. Октавій вирішив переїхати жити до старшого сина в Іберію. Рішення він прийняв весною. На продаж було виставлене все майно Октавія: вілла, фруктовий сад і земельна ділянка, на одній частині якої він встиг посадити овочі, а другу засіяти полбою[1]. Покупцем зголосився бути сусід Октавія Нігерій. Вони уклали угоду про купівлю-продаж вілли, саду і земельної ділянки, а також майбутнього врожаю. Чи може бути проданий майбутній урожай? Якщо влітку майбутній урожай буде знищений градом, то хто буде у збитках – продавець чи покупець? Чи має право покупець вимагати від продавця повер­нення покупної ціни майбутнього врожаю в разі його загибелі?

13. Дайте пояснення терміна «покупка надії»; в чому сутність цього явища? Яке значення мала «покупка надії» для римського приватного права?

14. На базарі работорговець продавав лише одного раба. Виставлений товар продавець вихваляв як тільки міг, перелічуючи всі його уміння та май­стерність. Аквілій прийшов на невільницький ринок, щоб придбати раба-садів­ника. Зупинившись перед галасливим продавцем, він поцікавився, чи вправний раб у садівництві, на що одержав ствердну відповідь. Заплативши означену ціну, Аквілій привів покупку додому, а невдовзі з’ясувалося, що раб не розуміється у садівництві, але є вправним у куховарстві. З чим зіткнувся Аквілій – з обманом з боку продавця чи з розхвалюванням товару, яке не тягне відповідальності? Чи має право Аквілій на повернення третини заплаченого, з тим, щоб раб залишився у його власності? Чи має він право подати позов про повернення заплаченого і про анулювання угоди?

15. Вітелій орендував половину будинку у Марка. Через серйозні фінансові проблеми Марк був змушений продати орендовану частину будинку Нумерію. Останній почав вимагати від Вітелія звільнити його власність, а Вітелій відмов­лявся це зробити, оскільки термін оренди не закінчився.

16. Пудлій навесні взяв у борг у Гая сто кошелів високосортного зерна, при цьому в договорі вказувалося, що він або продасть зерно і поверне одержані гроші, або поверне таку саму кількість такого самого зерна восени. Минула осінь, але Публій не виконав угоди, тому Гай звернувся до суду. Виникає питання: за ціною якого часу потрібно оцінити борг?

17. «Каллімах позичив у Стиха раба Сея, певну суму грошей за договором морської позички (корабель повинен був відправитися із Берита, провінція Сірія, і прибути в порт Бріндізі, Італія) терміном на 200 днів, протягом яких здійснюється морський перехід, під гаран­тію закладу та іпотеки на вантажі, закуплені в місті Берита для перевезення в Бріндізі, а також на ті, які будуть закуплені в Бріндізі і доправлені в Берит. Сторони домовилися про те, що Каллімах дістанеться Брундізі, купить там інші товари і завантажить їх до вересневих ід, з тим щоб відправитися до Сирії, а якщо він не встигне закупити товари в Брундізі і вийти з порту до вказаного вище строку, то він повинен, не гаючись, виплатити борг, так, ніби плавання завершилося, і взяти на себе всі витрати, пов’язані з переказом грошей в Рим. Усі ці умови Кіллімах обіцяв виконати відповідно до договору, який був укладений зі Стихом, рабом Сея. В означений термін (вересневі іди) відповідно до умов договору товари були завантажені в Брундізі; потім разом з Еросос, рабом Луція Тіція, і з Стихом Каллімах вийшов з порту і взяв курс на Сирію. Каллімах разом з товарами продовжував залишатися на кораблі тим часом, коли вже повинен був повернути борг і доставити гроші в Рим. Корабель затонув, у зв’язку з чим виникло питання: чи може допомогти Каллімаху згода Ероса, якому не було доручено нічого, окрім того як відвезти вищеозначену суму грошей в Рим? Чи Каллімах продовжував залишатися боржником власника Стиха на підставі стипуляції? І ще одне питання: якщо Ерос дав згоду на вихід Каллімахового судна із порту уже по закінченні терміну дії договору, то чи можна на основі цього опротестувати позов, пред’явлений власником Стиха?» (Д. 45.1.122.1).

18. Гней попросив Нумерія дати йому віслюка для перевезення збіжжя із земельного наділу. Гней цілий день перевозив урожай до будинку, а надвечір вирішив відвезти невелику кількість овочів своєму дядькові, який жив у сусудньому поселенні. Чи має право Нумерій притягнути Гнея до відповідальності? Чи можна вбачати у діях Гнея порушення умов договору?

19. Чи можна вважати стипуляцію нікчемною? Чому?:

«Якщо я стипулював у тебе раба Памфіла, а ти обіцяв мені Памфіла і Стиха, то (яке із твоїх зобов’язань) має силу? (Д. 45.1.1.5).

20. Уважно прочитайте аутентичний текст та визначіть, який вид договорів він відображає. Обгрунтуйте свою відповідь.

«…Написав на прохання… Реститута, на прізвисько Старший, оскільки він заявив, що неграмотний. Він визнав, що здав себе і свою працю на золотокопальні… ця праця буде [тривати] з цього дня до найближчих листопадових ід, Титу, [сину] Бревсанта, якого називають ще Брадуа, за 105 денаріїв. Із цієї платні він одержить поки що до кінця 25 денаріїв. Залишок платні він повинен буде одержувати поступово. Він повинен буде давати вищезгаданому наймачу свою працю на повну силу, повноцінно. Якщо він проти бажання наймача припинить роботу, він повинен буде за кожний день…»