Студопедия — Підстави проведення негласних слідчих розшукових дій
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Підстави проведення негласних слідчих розшукових дій






Згідно ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» [10] мова іде про підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності, а не застосування окремого оперативно-розшукового заходу. Тобто в оперативно-розшуковій діяльності, так і в кримінальному процесі приводи і підстави розглядаються щодо початку відповідної діяльності, а не проведення окремих слідчих (розшукових) дій або оперативно-розшукових заходів.

Для проведення негласних слідчих (розшукових) дій потрібні дійсно відповідні підстави, під якими слід розуміти фактичні дані, що вказують на необхідність застосування саме даної, а не будь-якої іншої слідчої дії для вирішення конкретного завдання кримінального провадження. Ці дані, згідно ч. 2 ст. 246 КПК мають свідчити про те, що проведенням інших слідчих дій, зокрема гласних, виконати завдання кримінального провадження (отримати відомості про злочин та особу, яка його вчинила) неможливо. Неможливість отримання інформації про обставини конкретного злочину, про що зазначається у даній статті КПК може розглядатися, як привід для проведення негласної слідчої дії.

Деякі науковці пропонують розглядати приводи та підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій. При цьому проводиться паралель між негласними слідчими (розшуковими) діями та оперативно-розшуковими заходами. Під приводами вони розуміють передбачені законом або нормативними актами фактичні відомості, які надійшли від джерел (гласних або негласних), оформлені документально та містять відомості про підставу для проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Автори допускають змішування приводів та підстав, які на достатньому рівні розроблені науковцями в галузі кримінального процесу щодо стадії порушення кримінальної справи. Під приводами для прийняття рішення про порушення справи розуміють передбачене законом джерело інформації, з якого уповноважені органи дізнаються про вчинений злочин або такий, що вчиняється чи готується; іншими словами – це джерело відомостей про злочин. Підставою для порушення справи розглядають достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. [11, с. 272]

Слідчим суддею за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором вирішується питання про наявність достатніх підстав для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Вони приймають рішення про наявність чи відсутність фактів або обставин, що потребують проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій вирішується на основі вже отриманої гласної чи негласної інформації, письмових доручень правоохоронних органів, слідчих і посадових осіб, які ведуть кримінальний процес, запитів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав. Закон дозволяє проведення негласних слідчих (розшукових) дій за наявності необхідних підстав для їх проведення і використання необхідних засобів, тобто для початку цих дій суб’єкти їх проведення повинні мати законні приводи. Законні підстави негласних слідчих (розшукових) дій є гарантією дотримання законності при їх проведенні.

В чинному законодавстві міститься перелік приводів застосування підстав проведення оперативно-розшукової діяльності в с.2 ст. 6 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», але не має

Переліку підстав для здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, тому практично негласні слідчі (розшукові) дії мають підстави тотожні до підстав проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення будь-якої негласної слідчої (розшукової) дії допускається лише за наявності одночасно приводу і підстави. Під приводом розуміють передбачені законодавством або нормативними актами фактичні відомості, які надійшли від джерел (гласних або негласних), оформленні документально та містять відомості про підставу для проведення негласних слідчих 9розшукових) дій.

Однією із підстав для проведення негласних слідчих 9розшукових) дій закон визначає наявність інформації про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами. Інформацію про злочини, що готуються, суб’єкти кримінального судочинства отримують з різних джерел. Це можуть бути заяви і повідомлення громадян, підприємств, установ та організацій, службових осіб, представників влади про підготовку злочину, що є приводом для проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Як підставу для проведення негласних слідчих (розшукових) дій закон визначає і наявність інформації про злочини, які вчиненні невстановленими особами.

Інформація про вчинення невстановленими особами злочину може бути отримана від очевидців, результатів огляду місця подій, заяв або повідомлень підприємств, установ, організацій, службових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. Інформація про злочин також може бути отримана із негласних джерел, тобто коли оперативними підрозділами безпосередньо виявляється ознаки злочину, або вона поступає від конфідентів інших оперативних підрозділів.

Другою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій закон визнає наявність інформації про осіб, які готують, або вчинили злочини. Це можуть бути: виконавці, організатори, підбурювачі, пособники, приховувачі. Від них гласно можуть бути отриманні пояснення щодо факту протиправного діяння, вони можуть бути фізично затриманні на місці вчинення злочину, відносно них може бути вжито запобіжний захід. Процесуальне затримання за підозру у вчиненні злочину, взяття під варту (арешт), інші засоби процесуального примусу.

Третьою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій є наявність інформації про осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від відбування кримінальної відповідальності. У кожному випадку, коли находиться інформація про таких осіб, підрозділи правоохоронних органів мають сі підстави для проведення негласних (слідчих) розшукових дій з метою їх розшуку. Послідовність і цілеспрямованість негласних (слдчих0 розшукових дій та інших спеціальних заходів залежить від категорії осіб, що розшукуються.

Достатня інформація про осіб, які переховуються від органів розслідування або відбування покарань – це офіційні дані, що дають підстави для заведення розшукової справи або термінового проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Негласні слідчі (розшукові) дії, які передбачені статтями 269, 270, 271, 272 КПК. А також ті, рішення про проведення яких приймає слідчий суддя, проводиться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч.2 ст. 246 КПК) [12, с. 146]

У загальному вигляді законодавець визначає випадки і умови, за яких можуть проводитися негласні слідчі (розшукові) дії: а) відомості про злочин і особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб; б) злочин відноситься до категорії тяжких або особливо тяжких; в) проводяться виключно у кримінальному провадженні; г) проводяться на підставі ухвали слідчого судді, за винятком: а) контроль за вчиненням злочину виключно за рішенням прокурора (ч. 4 ст. 246 КПК); б) виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування або постанови прокурора (ч. 2 ст. 272 КПК) [9, с.10].

 







Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 1386. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Тема: Изучение приспособленности организмов к среде обитания Цель:выяснить механизм образования приспособлений к среде обитания и их относительный характер, сделать вывод о том, что приспособленность – результат действия естественного отбора...

Тема: Изучение фенотипов местных сортов растений Цель: расширить знания о задачах современной селекции. Оборудование:пакетики семян различных сортов томатов...

Тема: Составление цепи питания Цель: расширить знания о биотических факторах среды. Оборудование:гербарные растения...

Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Краткая психологическая характеристика возрастных периодов.Первый критический период развития ребенка — период новорожденности Психоаналитики говорят, что это первая травма, которую переживает ребенок, и она настолько сильна, что вся последую­щая жизнь проходит под знаком этой травмы...

РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ Ревматические болезни(или диффузные болезни соединительно ткани(ДБСТ))— это группа заболеваний, характеризующихся первичным системным поражением соединительной ткани в связи с нарушением иммунного гомеостаза...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия