Будова цифрового фотоапарату

Лабораторна робота № 8

 

1. Ціль роботи

 

1. Вивчення будови цифрового фотоапарату.

2. Методичні вказівки

 

Вивчити наступні питання:

– будову цифрового фотографічного апарату;

– призначення та класифікацію складових частин, що в нього входять.

 

3. Теоретичні відомості

 

В 1981 році компанія Sony представила світу камеру Mavica (рис 1).

Рис. 1. Mavica

 

Вона офіційно називалася «статичною відеокамерою», тому що успадкувала принцип запису окремих кадрів у форматі NTSC (аналоговий формат запису, поширений, в основному, у Сполучених Штатах; у Європі більш популярним форматом був PAL). Mavica була повноцінною дзеркальною камерою зі змінними об'єктивами й роздільною здатністю 570х490 пікселів (0,28 Мп). Фотографії записувалися на спеціальний магнітний диск (на ньому вміщалося відразу близько 50 кадрів зі звуковими коментарями). Крім того, диск можна було використовувати багато разів.

Звичайно, Mavica не була справжнім цифровим фотоапаратом, але її поява стала переворотом у фотографії. Камери стали більш компактними завдяки використанню ПЗС сенсора замість електронно-променевих трубок у телекамерах, зробивши камери більш маленькими. Також відпала необхідність у нескінченних плівках і касетах. Можливість швидко створювати й демонструвати знімки відразу ж була оцінена журналістами. Адже вони могли відразу ж видавати фотографії в ефір або на шпальту газети. Це був початок кінця епохи срібла, тому що практичність і зручність електронної камери були безперечні.

Наступним кроком у розвитку цифрової фотографії була поява майже через 10 років після Mavica повністю цифрового фотоапарата DYCAM MODEL 1 фірми Logitech FotoMan (рис. 2).

Рис. 2. DYCAM MODEL 1

 

Зображення зберігалися у форматі TIFF (формат зберігання растрових графічних зображень з великою глибиною кольору). Камера зберігала зображення саме в цифровому форматі, а не в аналоговому і уся електроніка була убудована в саму камеру. Правда, вона робила знімки в чорно-білих тонах (256 градацій сірого), її роздільна здатність була 376x240 пікселів (0.09 Мп) і всього 1 мегабайт вбудованої пам'яті, який вистачало для зберігання всього 32 знімків. У камери вже був вбудований спалах і була можливість підключити її до комп'ютера.

Усього за кілька років цифрові камери набули більш-менш сучасний вид і стрімко завоювали масовий ринок.