Тема 2. Основи підприємництва
Підприємницька діяльність виконує наступні основні функції: - творчу - генерування та активне використання новаторських ідей; - ресурсну - формування та ефективне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів; - організаційно-супровідну - практична організація маркетингу, виробництва, реклами, продажу та інших господарських операцій. Підприємництво здійснюється на основі таких принципів: 1) вільного вибору видів підприємницької діяльності; 2) самостійного формування програми діяльності, вибору постачальників і споживачів виготовлюваної продукції, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законодавством, встановлення цін на продукцію і послуги; 3) вільного найму працівників; 4) вільного розпоряджання прибутком, що залишається після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законодавством; 5) самостійного здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Традиційно існують класична та інноваційна моделі підприємництва з альтернативним варіантом їхнього поєднання (рис.2.1). В Україні поширено три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності, переваги та недоліки яких наведено на рис.2.2.
Рисунок 2.1 – Моделі підприємництва
Рисунок 2.2 - Організаційно-правові форми підприємництва
Практика господарювання підтверджує можливість здійснення двох основних видів (типів) підприємницької діяльності: - виробничої - може мати характер основної (створюються вироби, готові до кінцевого споживання) і допоміжної (надаються послуги консалтингові, лізингові, маркетингові, проектні та ін.); - посередницької - репрезентування підприємцями інтересів виробників або споживачів (рис.2.3).
Рисунок 2.3 – Напрями посередницької підприємницької діяльності
У ринковій економіці організація підприємницької діяльне базується виключно на договірних взаємовідносинах.
(контракт, угода) - Типовий підприємницький договір повинен містити у собі наступні частини: - преамбула; - основна частина, що складається з специфічних (предмет договору і кількість товару, якість товару, ціну товару, знижки чи надбавки, базові умови поставки, форми оплати, термін поставки, маркування, упаковку і тару, здавання-приймання товару, відповідальність сторін, застереження за договором) і загальних умов (форс-мажорні обставини); - кінцева (завершальна) частина. За напрямами підприємницької діяльності розрізняють наступні форми співробітництва партнерів: 1. Виробництво: Підрядне виробництво – форма взаємин між підприємцями, відповідно до якої один з них здійснює цільове виробництво продукції за прямою вказівкою іншого; Проектне фінансування - форма співробітництва, коли один із партнерів зобов'язується фінансувати реалізацію підприємницького проекту іншого партнера; або партнер-розробник пропонує іншому здійснювати практичну його реалізацію і зобов'язується фінансувати усі необхідні роботи, а одержаний кредит повертається у товарній формі; Управління за контрактом - форма партнерських зв'язків, здійснюваних через передачу одним підприємцем іншому ноу-хау управлінського характеру; Виробнича кооперація – здійснення замкнутого виробничого циклу готового до споживання продукту всіма партнерами спільно, причому кожний з них виконує свою частку робіт Спільне підприємництво – утворення, статутний фонд якого формується за рахунок пайових внесків партнерів-засновників, котрі уособлюють різні форми власності, або один із них є іноземною особою. 2. Товарообмін: Бартерні операції (бартер); Зустрічна поставка - різновид бартерної операції, згідно з якою партнери визначають товар, що має бути поставлений, а конкретний асортимент визначається згодом і оформляється у вигляді додатку до угоди; Комерційна триангуляція - бартерні операції, у здійсненні яких беруть участь три і більше сторін, якщо цього потребує пошук необхідного продукту. 3. Торгівля: Звичайна угода загальновизнана універсальна угода про купівлю-продаж; Угода про експорт товарів; Угода про передачу інформації у вигляді ноу-хау; Угода про імпорт товарів; Форвардна угода - документально оформлений договір, що потребує термінової практичної його реалізації. 4. Фінансові відносини: Факторинг - фінансово-економічні взаємовідносини між підприємцями і так званими фактор-фірмами (найчастіше банками), які беруть на себе дебіторську заборгованість або купують вимоги (рахунки- фактури) щодо сплати боргу; Комерційний трансферт - форма спільного придбання партнерами капіталу в національній валюті в певних розмірах за договірною ціною з наступним її зарахуванням на рахунок покупця в національному банку країни-продавця.
Питання для самоконтролю 1. Функції та моделі підприємництва. 2. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності. 3. Договірні взаємовідносини у підприємництві. 4. Істотні умови у господарському договорі.
Питання для самостійного вивчення 1. Охарактеризувати напрями посередницької підприємницької діяльності. 2. Види посередників. 3. Регулювання господарської та підприємницької діяльності в Україні. 4. Сутність та механізм застосування господарських санкцій.
|
