У людини є чотири паращитовидних залози, які продукують паратгормон. Він за рахунок активації функції остеокластів викликає руйнування кісткової тканини, вихід з неї іонів кальцію й підвищення його концентрації в крові. Паратгормон активує й інші процеси, що викликають підвищення рівня кальцію в крові. Наприклад, він підсилює усмоктування кальцію в кишечнику й реабсорбцію в канальцях нирки. Все це приводить до значного підвищення рівня кальцію й одночасному зниженню концентрації неорганічних,фосфатів у крові.При недостатній функції паращитовидних залоз у дитячому віці порушується ріст костей, зубів, волосся, виникають тривалі спастичні скорочення м'язових груп. У дорослої людини в цих умовах істотно підвищується збудливість ЦНС, виникають напади судором.Гіперфункція паращитовидних залоз супроводжується підвищенням вмісту кальцію в крові й зниженням кількості неорганічного фосфату. У цих випадках розвивається остеопороз, тобто руйнування кісткової тканини, м'язова слабість, болі в спині, кінцівках.
Регуляція утворення гормонів, що регулюють обмін кальцію. У нормі концентрація іонів кальцію в плазмі крові підтримується на постійному рівні. Підтримка певної концентрації іонів кальцію в крові обумовлено взаємодією двох гормонів- паратгормона й тирокальцитоніна. Зниження рівня кальцію в крові, що омиває залозу, приводить до посилення секреції паратгормона, що приводить до збільшення надходження кальцію в кров з його кісткових депо. Підвищення ж вмісту кальцію в крові, що омиває паращитовидні залози, пригнічує секрецію паратгормона й підсилює утворення тирокальцитоніна, у результаті чого кількість кальцію в крові знижується. Отже, між вмістом кальцію в крові й внутрішній секреції паращитовидних залоз і парафоллікулярних клітин щитовидної залози є двосторонній зв'язок: зміна концентрації кальцію в крові викликає зміни секреції паратгормона та тирокальцитоніна, а вони регулюють вміст кальцію в крові. Ці взаємини не опосредуются ні нервовими, ні гуморальними механізмами.
