Задача 1.

Працівник одного з територіальних підприємств управління залізниці Н-ської області звернувся з проханням до адміністрації управління про надання цільового кредиту на внесок в ЖБК для придбання квартири його сім’ї в сумі 10000 грн. Було укладено кредитний договір за умовами якого:

1. Погашення кредиту має розпочатися з 1 січня наступного за наданням кредиту року і погашається протягом 3 років рівними щомісячними сумами;

2. За користування кредитом працівник брав на себе зобов’язання сплачувати 12% річних;

3. До повного погашення кредиту працівник не має права звільнитися з роботи за власним бажанням, а у випадку звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 40 КЗпП) розмір проценту збільшується з 12 річних до 20% річних.

Дайте правовий аналіз кожного пункту укладеного кредитного договору. Чи вправі управління залізниці надавати цільові кредити своїм працівникам? Які правові наслідки укладення такого кредитного договор

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, кредит може бути надано лише банком або іншою фінансовою установою. Виходячи з положень законодавства, кредити надаються лише банками та кредитними спілками, до яких не належить управління залізниці. Вчинення правочину юридичною особою, яка не мала права вчиняти може бути визнано судом недійсним у відповідності з ч.1 ст.227 ЦК. У випадку, якщо така юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, то вона зобовязана відшкодувати їй моральну шкоду завдану таким правочином.

Відповідно всі пункти будуть неправомірними, але, якщо абстрагуватися і презюмувати, що договір укладено належними субєктами, то правомірність пунктів буде такою:

1. Дана умова є цілком правомірною, оскільки включена в договір та погоджена сторонами.

2. Обмеження стосовно процентної ставки в законодавстві не встановлено, а тому таке встановлення в договорі є правомірним.

3. Ця умова є неправомірною, оскільки обмежує права працівника, які закріплені за ним трудовим законодавством. А тому, згідно з ст.9 КЗпП дана умова буде визнаватися недійсною, оскільки погіршує становище працівника.