ГлавіИб^МІШАНПІО^ 441замінено розподілом виробленої продукції між державою іі ш вестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляють орендну плату. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди. У такому разі суб'єктом плати за землю (платником) буде власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, зокрема орендар. Ставки податку залежать від якості та розташування землі. Так, ставки земельного податку з 1 га сільськогосподарських угідь встановлюють у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей і пасовищ — 0,1; для багаторічних насаджень — 0,03. Такі ж ставки діють і в разі надання сільськогосподарських угідь у встановленому порядку за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони належать. Ставки земельного податку із земель, грошову оцінку яких встановлено, дорівнюють 1% цієї оцінки, за винятком земельних ділянок, перелік яких визначено законом. Ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено, встановлюються в таких розмірах'
Слід звернути увагу, що в Україні поширена практика, коли ставки земельного податку коригуються поточними Законами про Державний бюджет. Це закріплює і ст. 7 Закону, яка передбачає застосування коефіцієнтів індексації, визначених поточними Законами про Державний бюджет. Наприклад, у 2009 р. у населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовують ставки земельного податку, збільшені в 3,1 разу — відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. №835-УІ (зі змінами). У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховують від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої обчислюють розмір податку, не може бути меншою від ціни на земельну ділянку, зазначеної в угоді. Ставки земельного податку на земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють і затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцерозта-шування земельної ділянки. Ці ставки не мають бути вищі ніж удвічі від середніх ставок податку з урахуванням установлених коефіцієнтів. Якщо грошову оцінку земельних ділянок не проведено, середні ставки земельного податку застосовують у таких розмірах: у населених пунктах, зарахованих Кабінетом Міністрів України до курортних, до вищезазначених ставок земельного податку застосовують коефіцієнти: па південному узбережжі Автономної Республіки Крим — 3,0; на південпо-східпому узбережжі Автономної Республіки Крим — 2,5; на західному узбережжі Автономної Республіки Крим — 2,2; на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей — 2,0; у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей — 2,3, окрім населених пунктів, які ЗУ «Про статус гірських населених пунктів України» зараховує до категорії гірських; на узбережжі Азовського моря і в інших курортних місцевостях — 1,5. Податок на земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання приватних транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами й дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сіль-
|
