З А Н Я Т Т Я 16.

Т Е М А: Держава і право Німеччини нового часу. /2 год./

 

Мета заняття: дати характеристику головним етапам державного об'єднання німецьких земель (від Рейнського союзу до Германської імперії); виробляти розуміння негативних наслідків для народу державно-політичної роздробленості країни; виробляти вміння визначення характеру державного режиму при аналізі конституційних актів держави на прикладі Германської конституції 1871 р.

 

Опорні поняття: бундестаг, ландтаг, бундесрат, рейхстаг, кайзер, канцлер.

 

План

 

1. Утворення Германського Союзу. Політичний розвиток Німеччини у 20-30 рр. ХІХ ст.

2. Революція 1848 р. Конституція Пруссії 1850 р.

3. Об'єднання Німеччини. Конституція 1871 р. і політичний режим в Німеччині.

 

Питання для самоконтролю і самоперевірки:

 

1. Покажіть на конкретному матеріалі, яким був характер державного устрою Германського союзу.

2. Вкажіть, які елементи демократизму передбачались в Конституції Пруссії 1850 р. Доведіть, що вони були проголошені лише формально.

3. Чому Австрія втратила роль лідера в німецькій спільноті?

4. У чому виявилась реакційність німецької конституції 1871 р.?

5. Що в об'єднаній Німеччині кінця ХIХ ст. збереглося від режиму "поліцейської держави", що існував у Пруссії в ХVIII ст.?

6. Порівняйте Германський Союз, Північногерманський Союз та Германську імперію за формою правління, державному устрою, структурі органів державної влади.

6. Складіть розгорнутий план відповіді на питання “Етапи об’єднавчого процесу в Німеччині XIX ст.”

 

 

Теми рефератів:

- Аналіз конституції об’єднаної Німеччини 1871 р.

- Особливості „поліцейського” режиму у Пруссії.

 

Л і т е р а т у р а

Основна:

1. История государства и права зарубежных стран / Под ред. Жидкова О.А., Крашенинниковой Н.А. В 2-х ч. 1 Ч. – М.: НОРМА, 2004. – 624 с.

2. История государства и права зарубежных стран / К.И.Батыр, И.А. Исаев; под ред. К.И.Батыра. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 496 с.

3. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн.– Львів: Магнолія Плюс: Новий Світ-2000, 2005.– 480с.

4. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. Вид. 4-те, доп. – К.: Атіка, 2004. – 616 с.

5. Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: Юрінком Інтер, 2006.– 400с.

6. Атоян О.М., Жданова В.Д., Татолі Т.В. Історія держави і права: короткий словник термінів. – Луганськ: РІО ЛІВС, 2000.

 

Додаткова:

 

1. Баев В.Г. Просвещенный абсолютизм как условие становления германского конституционализма // История государства и права. – 2006. - № 3. – С.33-37.

2. Бакушев В. В., Беляев А. М., Бест Хайнрих, Богатырев Е. Д., Верцичелли Лука.Парламентаризм в России и Германии. История и современность — М.: Росспэн, 2006.

3. Савельев В.Н. Германское гражданское уложение.-М., 1983.

4. Кан С В. Революция 1848г. в Австрии и Германии.- М.,1968.

5. Франсис Рапп. Священная Римская империя германской нации / пер. с фр. М. В. Ковальковой – СПб.: Евразия, 2009. – 432 с.

6. Зарічук О.Л. "Нове виховання" у школі в Німецькій імперії (1871-1914 рр.) // Наука. Релігія. Суспільство / Донецький держ. ін-т штучного інтелекту та інш. – Донецьк, 2008. – № 2. – С. 39-43.

7. Матвєєв С. О. Соціальна політика Отто фон Бісмарка і сучасність / Матвєєв Станіслав Олександрович, Музиченко Ганна В"ячеславівна // Український історичний журнал: науковий журнал / НАНУ, Ін-т історії України, Ін-т політич. і етнонаціон. досліджень. – Київ, 2008. – № 6. – С. 134-149.

8. Баев В.Г. Бисмарк и правовой статус короля в прусской конституционной монархии // История государства и права: научно-правовое издание / Издательская группа "Юрист". – Москва, 2009. – № 11. – С. 27-30.

9. Дністрянський С. Виборче право Австрії від 1848-1873 // Вибори та демократія: науково-просвітницький правничий журнал / Ін-т виборчого права; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія". – Київ, 2009. – № 3 (21). – С. 96-109.

10. Кульчицький В. Джерела, структура, основні положення австрійського цивільного кодексу 1811 р. / В. Кульчицький, І. Левицька // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка / Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2009. – С. 46–51. – (Юридична; Вип. 48).

11. Панич Н. Історико-правові джерела щодо інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини (1849–1918 рр.) // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка / Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2009. – С. 52–59. – (Юридична; Вип. 48).

12. Шимов Я.В. Последний австрийский император // Славяноведение / РАН, Ин-т славяноведения. – Москва, 2008. – № 1. – С. 3-22.

13. Загреба М. Фердінанд-V (1835-1848 рр.) // Нумізматика і фалеристика: довідково-інформаційний журнал. – Київ, 2008. – № 1. – С. 37-45.

14. Гончар Б. Право і сила. Парламентаризм Отто фон Бісмарка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007. – С. 7-9. – (Історія; Вип. 89/90).

15. Будникова О.Е. Клеменс Меттерних на Венском конгрессе. 1815 г. // Вопросы истории: Ежемесячный журнал / ООО "Редакция журнала "Вопросы истории"; РАН. – Москва, 2007. – № 6. – С. 147-154.

16. Закревський А. До питання про формування австрійських поліцейських органів у Галичині в останній чверті XVIII ст. // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка / Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2010. – С. 59-65. – (Юридична; Вип. 50).

17. Левчук С.В. Сила и слабость государственно-правовых основ Германской империи по Конституции 1871 года // История государства и права: научно-правовое издание: федеральный журнал / Изд. группа "Юрист". – Москва, 2013. – № 2. – С. 12-18.

18. Дубинянский М. Фридрих Великий: прусский дух // Личности / Издательский дом "Личности". – Киев, 2013. – № 4 (56). – С. 66-86.