Руслові процеси

Руслові процеси – це постійні зміни морфологічної будови русла водотоку та заплави, зумовлені плинною водою. Руслові процеси виникають при взаємодії потоку і русла річки. Основними факторами руслових процесів є стік води, геологічна будова, рослинність, вітри, льодові явища, зсуви, а також господарська діяльність.

Руслові деформації – це зміна розмірів і положення в просторі русла річки та окремих руслових утворень, зумовлена відкладанням наносів. Руслові деформації поділяють на вертикальні, котрі спричиняють зміну позначок дна русла; горизонтальні, коли спостерігаються поперечні зміщення русла, які спричиняють розмиви або нарощування берегів та утворення заплави; пересування донних гряд – це транспортування наносів у вигляді гряд, він характерний майже для всіх річок, крім гірських. Руслові деформації і руслові процеси поділяють на короткочасними, періодичними й тривалими. Перші відбуваються короткий час і мають тенденцію повторюватися (наприклад, за період водопілля). Другі розвиваються протягом історичних і геологічних відрізків часу.

За спрямованістю руслові деформації поділяють на два види: розмив (ерозія) і намив (акумуляція наносів). Розмив русла (ерозія ) – це процес захоплення й перенесення потоком частинок ґрунту, що утворюють руслові та заплавні відклади. Намив (акумуляція наносів) – це процес накопичення в природних та штучних водних об’єктах продуктів ерозії й абразії, донних відкладень тощо.

Руслові утворення – це рухомі накопичення наносів, які визначають морфологічну будову русла річки. Виділяють мікро,- мезо- і макроформи в річковому руслі.

Мікроформи – це донні гряди – найпростіші русловіутворення, висота яких може змінюватися від декількох сантиметрів до 4-6 метрів. До мезоформ відносять річкові перекати (форми донного рельєфу рівнинних річок, що сформовані наносами, здебільшого у формі широкого пасма, яке перетинає русло під кутом до загального напрямку течії, це ділянки з малими глибинами), плесо – це глибоководна ділянка річки, що здебільшого розташовуються між перекатами, осередки – рухомі, відокремлені від берегів накопичення наносів у руслі річки у вигляді невисоких, зазвичай позбавлених рослинності, затоплених або частково оголених рухомих островів і обмілин, переважно довгастої форми.

Макроформи – це найбільші руслові утворення, характерним видом яких є закрути (меандри) – це ділянки звивистого русла річки, розташовані між двома суміжними точками перетину його умовної осьової лінії. Через наявність закрутів русло може переміщуватись на окремих ділянках паралельно самому собі. Меандруючі русла складають понад 80 % довжини русел усіх рівнинних річок України. Решта русел утворюють постійні рукави.

Рукав – це відгалуження русла річки, якому притаманні всі властиві річковому руслу особливості морфологічної будови.

Старорічище - видовжена водойма, що виникла на заплаві річки внаслідок відокремлення ділянки річкового русла.

У нижніх частинах річок руслові процеси розвиваються в умовах, пов’язаних із взаємодією морських та річкових вод, тому вони отримали назву гирлових процесів.

Ділянки річок, на яких проявляється вплив моря, називають гирловими областями, верхня межа яких знаходиться на відстані прояву згінно-нагінних явищ, припливів і відпливів.

Дельта річки – гирло річки з рукавами, протоками та мілинами, які формуються внаслідок інтенсивного відкладення наносів.