Банки можуть відкривати поточні, депозитні, бюджетні, позикові рахунки, субрахунки для філій, представництв тощо. Найбільш поширеними у використанні на сьогодні є поточні та депозитні рахунки. Поточні рахунки відкривають суб’єктам підприємницької діяльності для зберігання коштів і здійснення всіх видів операцій за цими рахунками. Депозитні рахунки відкривають підприємствам, фізичним особам на підставі укладеного депозитного договору між клієнтом і банком та передбачають зберігання коштів на цьому рахунку та виплату по них відсотків згідно договору.
Законодавством не обмежується кількість відкритих рахунків у банку: одне підприємство може мати їх декілька. Якщо підприємство відкриває два і більше поточних рахунки у національній валюті власник рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття наступного рахунку визначає один рахунок у національній валюті як основний, на якому буде обліковуватися заборгованість, що списується (стягується) у безспірному порядку, і повідомляє номер цього рахунку податковому органу, де він зареєстрований як платник податку.
Між банком та клієнтом укладається договір на розрахунково-касове обслуговування, який є підстоваою для здійснення банком розрахунків відповідно до потреб підприємства.
