Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний (Стаття 24 Базового Закону):
- вести облік показників для визначення класу професійного ризику виробництва; - укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві; - вивчати та використовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасного випадку в зарубіжних країнах; - співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. - Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат; - виконувати інші роботи, пов'язані з координацією страхової діяльності.
3.2. Права фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
має право (Стаття 24-1 Базового Закону): 1) користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій; 2) відносити страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; 3) проводити перевірки дотримання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності, виду економічної діяльності та господарювання порядку використання страхових коштів, перерахованих Фондом на фінансування заходів, передбачених статтею 25 цього Закону; 4) проводити перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; 5) отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; 6) застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи відповідно до закону.
