Суть, види та значення поточних зобов'язань

Облік поточних зобов'язань

 

Поточними називаються зобов'язання підприємств юридич­ним і фізичним особам, які повинні погашатися у ході опе­раційного циклу (дванадцяти місяців з дати балансу).

На рахунках зобов'язань (рахунки класу 6 «Поточні зобов'я­зання») ведеться облік:

- короткострокових позик (рахунок 60);

- поточних заборгованостей за довгостроковими зобов'я­заннями (рахунок 61);

- короткострокових векселів виданих (рахунок 62);

- розрахунків з постачальниками і підрядниками (рахунок 63);

- розрахунків за податками і платежами (рахунок 64);

- розрахунків зі страхування (рахунок 65);

- розрахунків з оплати праці (рахунок 66);

- розрахунків з учасниками (рахунок 67);

- розрахунків за іншими операціями (рахунок 68);

- доходів майбутніх періодів (рахунок 69).

Ці рахунки об'єднує те, що на них ведуться розрахунки да­ного підприємства з кредиторами, заборгованість яким настає за фактом виконання договорів поставок матеріальних цінностей, отримання від них необоротних активів, отримання позик у банківських установах, зобов'язання за законом платити за­робітну плату персоналу, робити відрахування за рахунок під­приємства у пенсійний фонд, на соціальне страхування, за різними видами страхування, нараховувати дивіденди акціо­нерам тощо.

Варто наголосити, що не всі зобов' язання є залученими кош­тами, як це трактує теорія бухгалтерського обліку, адже відраху­вання до бюджету, акціонерам, на соціальні заходи не можна вважати залученими. Навпаки, за законом нарахування таких відрахувань передбачає зобов' язання погасити їх в установлені строки. Ці кошти не залучені, а вилучені з обороту.

Інша справа з кредиторською заборгованістю, коли у договорі поставок можна домовитися з постачальником про відстрочення платежів на взаємопогоджених умовах. Така заборгованість дійсно є залученням, точніше — затримкою вилучення коштів з обороту, які тимчасово виконують функцію робочого капіталу на даному підприємстві.