За способом створення і формою існування норми міжнародного права класифікують на договірні, звичайні і рішення міжнародних організацій.

Принципи міжнародного права як найважливіші положення, що мають вищу юридичну цінність.

Інститути міжнародного права як групи норм, що регулюють однорідні правовідносини.

Інститут міжнародного права ­– це група, сукупність правових норм, що регулюють однорідні правовідносини, - явище продиктоване необхідністю розрізняти правові норми за характером регулятивних правовідносин.

Інститут міжнародного права являє собою дуже численний елемент.

У числі найбільш відомих можна назвати такі інститути сучасного міжнародного права:

• Інститут власності;
• Інститут відповідальності;
• Інститут міжнародного визнання;
• Інститут притулку;
• Інститут територіальних вод;
• Інститут захисту прав дитини і т.д.

Галузі міжнародного права як сукупність норм і принципів, що регулюють правовідносини у певній галузі, що складає специфічний предмет міжнародного права і пов’язана із специфічною групою об’єктів міжнародного права

Галузь міжнародного права – це сукупність норм і принципів, які регулюють правовідносини у певній галузі, що складає специфічні предмет міжнародного права, який є критерієм норм і принципів міжнародного права.

Предмет міжнародного права – це цілком визначена правова категорія, під якою розуміються міжнародні правовідносини, що складаються в процесі діяльності суб’єктів міжнародного права.

Враховуючи те, що правовідносини, які виникають у сфері міжнародного спілкування, дуже різноманітні, оскільки виникають вони у різних сферах діяльності, і беручи до уваги те, що кожна з цих різних сфер діяльності має свою специфіку (морську, договірну, екологічну, економічну, атомну та ін.), природно припустити, що в кожній із подібних сфер (галузей) складаються свої специфічні правовідносини, що, у свою чергу, і складають специфічний предмет міжнародного права тієї або іншої галузі міжнародно-правових відносин.

В цілому міжнародне право поділяється на публічне та приватне. Публічне право регулює правовідносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права. Приватне міжнародне право регулює цивільно-правові відносини, у котрих фігурує іноземний елемент.

Публічне право у свою чергу поділяється на загальну й особливу частину.

Загальна частина охоплює питання загального значення (основні принципи міжнародного права, його систему, юридичну природу і сферу дії, міжнародну правосуб’єктність держав, механізм міжнародно-правового регулювання).

До особливої частини входять питання, що визначають право міжнародних договорів, права і свободи людини, правові аспекти території і територіального верховенства, міжнародних організацій, охорони навколишнього середовища, а також норми різних галузей міжнародного права.

Система сучасного міжнародного права включила в себе такі ознаки сучасного міжнародного права:

1. Стала носити більш імперативний характер, що значно підвищило роль міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин.

2. Обумовила установлення певної ієрархії норм міжнародного права, що більш конкретно визначило їхню роль і місце в загальній схемі системи і дозволило спростити процес подолання колізій при їх реалізації.

3. Створює більш сприятливі умови у правотворчому процесі створенні нових норм.

4. Сприяє більш ефективній трансформації його норм у національній правові системи.

5. До теперішнього часу єдиного погляду на системи сучасного міжнародного права в доктрині не існує.