Фінансова діяльність субєктів господарювання пов’язана із змінами власного та запозиченого капіталу підприємства. Вона є головною формою забезпечення розвитку операційної й інвестиційної діяльності підприємства. Задачі фінансової діяльності і її масштабів визначаються стратегією розвитку операційної діяльності підприємства і його інвестиційною політикою. Забезпечуючи приплив фінансових ресурсів для розвитку операційної й інвестиційної діяльності, вона сприяє реалізації стратегічних цілей підприємства.
Фінансова діяльність підприємства здійснюється постійно. Це пов'язано з тим, що кожне підприємство в процесі свого розвитку має потребу в фінансуванні, а відповідно і забезпечує його обслуговування.
Форми й обсяги фінансової діяльності значною мірою залежать від галузевих особливостей і організаційно-правових форм діяльності підприємства. Галузеві особливості діяльності підприємства, що формують тривалість операційного циклу, його сезонність, загальну капіталомісткість виробництва і реалізації продукції, визначають пропорції у використанні власного і запозиченого капіталу. Організаційно-правові форми діяльності впливають на склад джерел формування власного капіталу та залучення запозиченого капіталу.
Фінансова діяльність підприємства генерує свої специфічні види ризиків, поєднувані поняттям "фінансовий ризик". Головними з цих ризиків є ризик неплатоспроможності і ризик втрати фінансової стійкості підприємства. Ризик неплатоспроможності викликається істотним зростанням обсягу зобов'язань підприємства в процесі залучення фінансових ресурсів. Ризик втрати фінансової стійкості генерується недосконалістю структури капіталу (надмірною часткою залучення і використання позикових засобів).
Фінансова діяльність визначає специфічний характер формованих нею грошових потоків підприємства. Ця специфіка полягає в тім, що в процесі фінансової діяльності позитивний грошовий потік (надходження фінансових ресурсів із зовнішніх джерел) завжди в підсумку цієї діяльності нижче за обсягом, ніж негативний грошовий потік (обслуговування і повернення зовнішнього боргу).1. Джерела формування власних фінансових ресурсів субєктів господарювання
Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує функції:
1) довгострокового фінансування – знаходиться у розпорядженні підприємства необмежено довго;
2) відповідальності і захисту (прав) кредиторів – відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;
3) компенсації понесених (завданих) збитків – тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;
4) кредитоспроможності – при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;
5) фінансування ризику – власний капітал використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;
6) самостійності (незалежності) і влади – розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;
7) розподілу доходів і активів – частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.
Крім того, в разі ліквідації підприємства, відображений у його балансі власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності і захисту прав кредиторів, а при наданні кредиту, за інших однакових умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом.
