Сила гласностіУсі незалежні газети Херсонщини в кожному випуску описували хід судового процесу над Ярославом Кащуком. Шеф-редактору газети „Вгору” телефонували додому незнайомці й погрожували, тележурналістку, котра робила телерепортажі із залу суду, по телефону теж намагалися залякти. Редактора газети „Честное слово” викликали до прокуратури й обіцяли порушити проти нього кримінальну справу за те, що він нібито готував замах на суддю – такий висновок прокурор зробив із публікації в газеті... Але було відчутно, що в таборі противника – розгубленість: кого залякувати, коли щоразу в залі суду 10-15 журналістів із різних ЗМІ? На перше засідання 11 січня потерпілий і свідки не з’явилися. Ярослав Ващук просив відпустити його на підписку про невиїзд або під заставу – суддя не погодилася. Він просив про це щоразу, і щоразу суд відмовляв йому. Ярослав заявив ще 2 клопотання – про те, щоб його справа розглядалася не одним суддею, а колегією з 3-х суддів, та про повну аудіо фіксацію судового процесу. Слухання знову перенесли ще на один день... Нарешті, 13 січня прийшли свідкий потерпілий – співзасновник ТОВ, який нібито постраждав від дій адвоката Ярослава Ващука. Жоден свідок, в тому числі й потерпілий, навіть не намагалися довести суду, що Ярослав Ващук в результаті своїх дій отримав акції на суму 700 тис. грн.. На пряме питання Ярослава потерпілому: „Що я отримав, скажіть?”, той відповів: „Ти? Ну, я не знаю...”. Але справжньою сенсацією був виступ в суді «свідка звинувачення». На її показаннях, отриманих нібито під час допиту в Дніпровському відділі міліції 15 грудня 2004 року, було побудоване все звинучення Ярослава Ващука в шахрайстві. І ось 18 січня перед колегією суддів свідок заявила, що 15 грудня вона не була в Дніпровському райвідділі! Вона була там 18 грудня, але ніяких свідчень не давала й ніяких документів не підписувала! Вона всього лише відповіла на 2 усних питання... Коли їй показали протокол, свідок заявила, що під ним стоїть не її підпис, і що цей протокол вона бачить вперше. Представник обласної прокуратури раптом побачила: звинувачення Ярослава Ващука згідно статей нового КК – не зовсім законне (адвокат заявляв про це ще 11 січня!)... І це теж надрукували незалежні ЗМІ, це прозвучало по радіо й телебаченню. І все ж таки колегія суддів місцевого суду Дніпровського району визнала адвоката Я. Ващука винним у шахрайстві та підробці документів і приговорила до 2-х років позбавлення волі, штрафу в 2 тисячі гривень і відразу ж звільнила від усіх покарань – за амністією в зв’язку із закінченням термінів давності притягнення до кримінальної відповідальності. А як їм було визнати адвоката не винним після того, як його півтора місяці ні за що протримали в СІЗО? Адже тоді він мав би повне право вимагати від міліції й прокуратури компенсації матеральної та моральної шкоди за те, що без жодних підстав „мурижили” його в СІЗО. І про це також писали журналісти. І про те, що Ярослава „просто так” позбавили свободи, що „просто так” його намагалися звинуватити у вчиненні тяжких злочинів. При цьому правоохоронці з вищою юридичною освітою (!) чомусь застосовували „не той” кримінальний закон, допускали купу порушень процесуального законодавства. Прокуратура, де теж працюють фахівці з вищою юридичною освітою (!), все це узгоджувала, та ще й підтримувала фактично бездоказове, юридично безглузде обвинувачення в судді! А судді, фахівці-юристи вищої ланки, визнали Ярослава винуватим!
|
