Оцінка вартості обєктів ІВМетодика оцінки вартості ІВ розробляється для відповідного об'єкта під конкретного замовника, оскільки потреба у такій оцінці виникає, як правило, у зв'язку з відчуженням відповідних виключних або невиключних прав. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається його вартість. Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктами оціночної діяльності. Основними методами, що реалізують методологічний напрям, є методи дисконтування та капіталізації. В основу методу дисконтування покладено один з головних фінансових законів, який формулюється так: сьогоднішні гроші коштують дорожче, ніж завтрашні.Метод прямої капіталізації використовується в основному як екс-прес-метод для розрахунку залишкової вартості оцінюваного об'єкта (іноді для оцінки об'єктів, термін життя яких практично необмежений) Основними методами, що реалізують витратний підхід, є метод визначення початкових витрат, метод вартості заміщення та метод відновлюваної вартості. При оцінці ІВ за методом вартості заміщення використовують принцип заміщення, згідно з яким максимальна вартість власності визначається мінімальною ціною, яку потрібно заплатити при купівлі об'єкта, еквівалентного за функціональними можливостями і варіантами його використання або такого, що має аналогічну споживчу вартість. Метод відновлюваної вартості є найбільш прийнятним для розрахунку вартості прав на унікальні об'єкти ІВ. Відновлювана вартість об'єкта ІВ визначається як сума витрат, необхідних для створення нової, точної копії оцінюваного об'єкта на підставі сучасних цін на сировину, матеріали, енергоносії, комплектуючі витрати тощо. Ринковий підхід до оцінки вартості інтелектуальної власності передбачає використання методу порівняльних продаж.
|
