При вивченні абразивного зношування потрібно використовувати моделі процесів і визначати показники абразивності як характеристики цих моделей. Однак, сучасний стан вивченості цього питання не дозволяє виділити прості моделі і зобразити складніші процеси як комбінації простих моделей. Тому рекомендується показники абразивності порід визначати для груп однорідних процесів при їх моделюванні.
На сьогодні при лабораторному вивченні абразивного зношування металів при їх контакті з гірською породою застосовують такі основні схеми (рис. 12.1).
1 Схема буріння-різання (рис. 12.1, а). Цю схему використовували при вивченні абразивного зношування твердосплавних різців стосовно до роботи озброєння доліт ріжуче-сколюючого класу.
2 Схема свердління або стирання еталонних стержнів (рис. 12.1, б). Використовують виключно для оцінки абразивності гірських порід. Суть методу полягає у стиранні еталонного стержня при терті кручення об блоки породи при заданому режимі зношування.
3 Схема зношування на циліндричній поверхні керну (рис. 12.1, в). Розглянуті вище схеми не передбачають очищення зони контакту металу з гірською породою. Однак, засмічення поверхонь тертя продуктами зношування суттєво спотворює результати вимірювань. Саме тому була запропонована ця схема, котра передбачає безперервне оновлення поверхні тертя.
4 Схема зношування диску (кільця) (рис. 12.1, г). Суть методу полягає в тому, що зразок металу у вигляді диска зношується при терті ковзання по поверхні гірської породи. Обертання диска забезпечує циклічність взаємодії металу з породою. Зношування відбувається на спеціальній установці при неперервному охолодженні поверхні диска струменем охолоджуючого агента.
| а – схема буріння-різання;
б – схема свердління;
в – схема зношування на циліндричній поверхні керну;
г – схема зношування диска
Рисунок 12.1 − Основні схеми зношування металів при вивченні абразивності гірських порід
|
