Міжнародна торгівля та її економічні основи

Міжнародна торгівля – форма міжнародних економічних відносин за посередництвом Ex та Im товарів/послуг, що базується на міжнародному поділі праці та теорії порівняльних переваг. Причини появи:нерівномірність в розподілі та забезпеченості ресурсами різних країн; ефективне виробництво різних технологій або комбінацій ресурсів.

Зовнішню і міжнародну торгівлю характеризують:

1) експорт;

2) імпорт;

3) торговельний баланс;

4) загальний обсяг зовнішньої торгівлі (зовнішньоторговельний оборот);

5) загальний обсяг міжнародної торгівлі (світовий товарообіг);

6) товарна структура;

7) географічна структура.

Експорт – це закупівля вироблених у країні товарів і послуг та вивіз їх за кордон з метою передачі у власність нерезидентам даної країни.

Імпорт – це витрати окремих осіб, фірм та уряду даної країни на придбання товарів та послуг, що вироблені в інших країнах.

Інструменти зовнішньоторгівельної політики:

-митні засоби-імпортне і експортне мито, яким обладнані окремі товари за їх перевіз через кордон.

-немитні засоби-адміністративні та економічні методи прямого і опосередкованого впливу на зовнішню торгівлю.

Типи міжнародної торгівлі.

А) Протекціонізм-політика захисту нац.виробника від іноземних конкурентів.

+стримує імпорт і врівноважує торгівельний баланс; захищає нац..виробництво від демпінгу(продаж товарів за цінами нижче від міжнародного ринку); захищає молоді галузі;стимулює власного виробника.
-гальмує НТП; погіршення якості продукції; позбавлення вибору у споживачів; країна втрачає переваги міжнар.поділу праці;обмеження Ex та Im.

Б) Вільна торгівля – відкрита зовнішня торгівельна політика, що передбачає вільний рух товарів/послуг між країнами, без торгівельних бар’єрів.